Ухвала суду № 41600783, 25.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

Провадження : 22ц/790/7697/14 Головуючий 1-ї інстанції - Назаренко О.В.

Справа № 2-635/9012/13 Доповідач - Шевченко Н.Ф.

Категорія : житлове.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Бобровського В.В., Кокоші В.В.

при секретарі - Ткаченко Г.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 вересня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування житловим будинком, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_1 про визначення порядку користування будинком АДРЕСА_1, посилаючись на те, що йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, належить 3/8 частини зазначеного житлового будинку, ? частина якого зареєстрована за відповідачкою по справі ОСОБА_1, інша 1/8 частина належала спадкодавиці ОСОБА_3, яка на цей час після смерті матері відкрита, але мусить належати ОСОБА_1 як обов'язкова частка.

Оскільки між сторонами не має порозуміння щодо порядку користування житловим приміщенням, він звернувся до суду із зазначеним позовом.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18 вересня 2014 року позов задоволено.

Визначено порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до 3-го варіанта судової будівельно-технічної експертизи від 31 березня 2014 року, наступним чином.

ОСОБА_2 замість його 3/8 частини виділено в особисте користування 38/100 в будинку літ. «А-1» житлову кімнату 2-2 площею 9,9 кв.м.; у прибудові «А-1» кухню 2-1 площею 9,10 кв.м.; житлову кімнату 2-4 площею 6.3 кв.м.; коридор 2-5 площею 4,7 кв.м.; по надвірним будівлям - зливну яму літ. «К1», вбиральню літ. «Г».

ОСОБА_1 замість її 5/8 частин виділено в особисте користування 62/100 в будинку літ. «А-1» житлову кімнату 1-3 площею 7 кв.м., житлову кімнату літ. 1-4 площею 8 кв.м., житлову кімнату 2-3 площею 12,8 кв.м.; у веранді літ. «а» передню 1-1 площею 5,8 кв.м., кухню 1-2 площею 4,3 кв.м.; по надвірним будівлям сарай літ. «Б», льох літ. «бп», навіс літ. «Ж», зливну яму літ. «К2».

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кожному по ? частці виділено у спільне користування водопровід літ. «К», огорожу №1 та ворота №2.

Зобов'язано ОСОБА_1 за власний рахунок виконати дверний отвір та встановити дверний блок між приміщеннями 1-3 та 2-3, а також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за їх сумісний рахунок в рівних частках закласти дверний отвір між приміщеннями 2-2- та 2-3.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 3 175 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права. Зокрема справа розглянута у її відсутність, при тому, що вона попереджала секретаря судового засідання про свою хворобу. Крім того, суд не врахував, що вона оспорює заповіт на підставі якого позивач набув право власності на частину житлового будинку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.3 ст.358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють та користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» із змінами внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.1992 року та № 15 від 25.05.1998 року, при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також і між учасниками спільної сумісної власності. При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи.

Як встановлено судом і не оспорюється сторонами, в спірному будинку сторони не проживають.

Відповідно до технічного паспорта, на земельній ділянці площею 1200 кв.м. розташовані наступні будівлі та споруди : житловий будинок літ. А-1 загальною площею 70,70 кв.м., житловою 44,0 кв.м., який складається з 5-ти житлових кімнат: 1-7 площею 7,00 кв.м., 1-4 площею 8,00 кв.м., 2-2 площею 9,9 кв.м., 2-3 - площею 12,80 кв.м., 2-4 площею 6-30 кв.м., кухні 1-2 площею 4,30 кв.м., передньої площею 5,80 кв.м., санвузла площею 3,40 кв.м, веранда - а, сарай літ.Б, вбиральня літ. «Г», льох літ. «бп», навіс літ.Ж, огорожа №№1,2, водопровід - К, зливна яма К1, зливна яма К2.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 9929/3352 від 31.03.2014 року запропоновано 3 варіанти порядку користування житловим будинком АДРЕСА_1 та спорудами ( а.с.27-50).

Для здійснення запропонованих варіантів порядку користування будинком, необхідно виконати дверний отвір та встановити дверний блок між приміщеннями 1-3 та 2-3 і закласти дверний отвір між приміщеннями 2-2- та 2-3.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_1 пояснила, що її не влаштовує жоден із запропонованих експертом варіантів визначення порядку користування житловим будинком та надвірними будівлями, оскільки вона оспорює право позивача на вказаний житловий будинок, спір про це знаходиться на розгляді у районному суді.

Проте ухвалою районного суду їй було відмовлено у зупиненні провадження у справі за позовом ОСОБА_2 (а.с.86).

На стадії апеляційного розгляду ОСОБА_1 такого клопотання не заявляла.

Доводи ОСОБА_1 про те, що покращення у житловому будинку та надвірних будівель проводились за її кошти є безпідставними, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного нею не надано.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 вересня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді