Рішення № 41600463, 21.11.2014, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Клименко А. М.

Справа № 644/3742/14-ц

Провадження № 2/644/1418/14

21.11.2014

Справа № 644/3742/14-ц

2/644/1418/14

Рішення

Іменем України

21 листопада 2014 року.

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Клименка А.М.,

при секретарі - Литвиненко А.Л.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та зміну черговості одержання права на спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до дочки свого покійного цивільного чоловіка - ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та зміну черговості одержання права на спадкування і просила встановити факт проживання ОСОБА_5 разом з нею, ОСОБА_1, однією сім'єю понад п'ять років до моменту прийняття спадщини і визнати за нею право на спадкування за першою чергою разом з відповідачкою посилаючись на те, що з літа 2005 року вона і ОСОБА_5 почали проживати разом у цивільному шлюбі та вести спільне господарство. На початку 2011 року її чоловік захворів на ниркову нефропатію, знаходився з приводу цієї хвороби на обліку та неодноразово лікувався у Міській поліклініці № 8 м. Харкова, Харківській міській лікарні № 17 та Харківській міській лікарні швидкої та невідкладної допомоги. В середині 2011 року йому було встановлено 2 групу інвалідності, а з травня 2013 - першу. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. На протязі усього перебігу тяжкої хвороби чоловіка позивачка проживала з ним, піклувалася про нього і постійно допомагала морально та матеріально. Відповідачка лише декілька разів відвідувала батька, але жодним чином не цікавилася станом його здоров'я. Здебільшого усі витрати, пов'язані із похованням та поминанням ОСОБА_5, несла також позивачка.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.

Відповідач та його представник позов не визнали і в судовому засіданні надали пояснення, які цілком збігаються з їх письмовими запереченнями (а.с. 22), згідно яких батько відповідача - ОСОБА_5 на початку 2011 року захворів на ниркову нефропатію, у зв'язку з чим йому було встановлено спочатку другу, а потім першу групу інвалідності. Він періодично, раз на один - два тижні амбулаторно проходив процедуру гемодіалізу і в ці дні дійсно не міг працювати. В інший час, до останніх днів свого життя, ОСОБА_5 постійно працював таксистом на своєму автомобілі, був матеріально забезпечений і ніколи не знаходився у безпорадному стані. Батько відповідача ніколи не потребував матеріальної допомоги з боку позивачки, а навпаки, матеріально допомагав відповідачці, яка все життя піклувалася про нього і лише останній рік, у зв'язку з занятістю у відрядженнях, рідше відвідувала батька. На день смерті ОСОБА_5 було лише 52 роки, а тому важко казати про його похилий вік. Хоча він і страждав на тяжку хворобу, але ніколи не потребував сторонньої допомоги або постійного стаціонарного лікування. Каліцтва в батька не було і жодна підстава, через яку він міг би знаходитися у безпорадному стані, відсутня. Стосовно взаємовідносин позивачки та померлого батька, відповідачка вважала, що вони ніколи не виходили на рівень прояву симпатії, а тим більше «мешкання як одна родина». Між ними були звичайні сусідські відносини, батько не мав жодного наміру вступати у подружні стосунки з позивачкою.

Вислухавши сторони, їх представників, свідків, вивчивши матеріали справи, оцінив надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивачка ОСОБА_1 і батько відповідачки - ОСОБА_5 проживали по сусідству в будинку АДРЕСА_1: ОСОБА_1 з матір'ю і дочкою займала квартиру № 7, а ОСОБА_5 - квартиру № 5.

Приблизно з літа 2005 року стосунки між позивачкою в ОСОБА_5 стали більш близькими і вони фактично почали проживати однією сім'єю і вести спільне господарство. В 2011 році ОСОБА_5 захворів на ниркову нефропатію, у зв'язку з чим йому було встановлено спочатку другу, а потім першу групу інвалідності. Після виявлення хвороби ОСОБА_5 протягом 1,5 місяців лікувався стаціонарно, а потім майже щотижня проходив амбулаторно процедуру гемодіалізу і в ці дні не міг працювати. В інший час, до останніх днів свого життя, ОСОБА_5 постійно працював таксистом на своєму автомобілі марки «Опель Астра», державний номер НОМЕР_1, матеріально був цілком забезпечений, мав стабільних дохід і ніколи не потребував матеріальної допомоги від будь-кого. Навпаки, він матеріально допомагав своїй дочці - відповідачці ОСОБА_3, яка на той час була неповнолітньою і навчалася. На день смерті ОСОБА_5 ще не досяг похилого віку, оскільки йому було лише 52 роки. Хоча ОСОБА_5 і страждав на тяжку хворобу, але ніколи не потребував сторонньої допомоги або постійного стаціонарного лікування. Каліцтва у ОСОБА_5 також не було.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (а.с. 6). Організацією його похорону займалася його рідна сестра - ОСОБА_6 Позивачка також матеріально прийняла в них участь, передавши із своїх власних коштів ОСОБА_6 2000 грн., а також віддала заощадження покійного в розмірі 6000 грн. та його банківську картку, на якій було 500 грн.

Факт постійного проживання позивачки ОСОБА_1 однією сім'єю з покійним ОСОБА_5 протягом більш ніж п'яти років був підтверджений в судовому засіданні показаннями наступних свідків…

Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що працював таксистом разом з ОСОБА_5 протягом семи років до його смерті. В цей час ОСОБА_5 познайомив його з ОСОБА_1, представивши її як свою дружину. Він досить часто бував у них вдома і бачив, що вони живуть разом і ведуть спільне господарство. Йому відомо, що ОСОБА_5 періодично їздив до 17-ї лікарні на гемодіаліз. Їх «точка» як таксистів була на АДРЕСА_2. Вночі та по вихідних ОСОБА_5 не працював, в інший час був на роботі, працював до смерті, до останнього дня.

Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що знайома з позивачкою протягом шести років. Увесь цей час вона знала ОСОБА_5 як її цивільного чоловіка, часто бувала в них вдома, вони також ходили до неї в гості. ОСОБА_1 вела домашнє господарство, прибирала, готувала їжу, піклувалася про ОСОБА_5, слідкувала щоб він вчасно приймав ліки, коли він періодично знаходився на стаціонарному лікуванні, то відвідувала його в лікарні. Він працював таксистом, їздив на машині марки «Опель».

Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що знайомий з позивачкою протягом 8 - 9 років. Починаючи з 2005 року вона постійно жила разом з його дядьком - ОСОБА_5, який усюди представляв її як свою дружину. Він допомагав їм робити в квартирі дядька ремонт. Ремонт вони робили для спільного проживання. Останні два роки до смерті дядько хворів на нирки, періодично лікувався стаціонарно, а потім щотижня проходив процедуру гемодіалізу. ОСОБА_5 сам їздив на процедури, а коли йому несподівано ставало погано, то він телефонував і на процедуру його відвозив він або його брат. Дядько працював таксистом, мав хоча і невеликий, але регулярний дохід, матеріально допомагав своїй дочці, але спілкувався з нею не часто.

Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що померлий ОСОБА_5 був її братом. Останні 8 років життя він жив з позивачкою однією сім'єю, вони мали спільний бюджет. Брат хворів, позивачка йому допомагала, доглядала, купувала ліки. Лежачим він не був, ходив, їздив на машині, працював таксистом, в безпорадному стані не був. Позивачка і брат разом зробили ремонт в його квартирі і стали в ній жити. Дочка позивачки ночувала то в них, то у бабусі вище поверхом. Коли брат помер, то організацією його поховання займалася вона та брат. Позивачка показала, де лежать гроші, які зібрав ОСОБА_5, за них його і поховали.

Суд не має сумнівів стосовно об'єктивності пояснень цих свідків, оскільки вони не є родичами позивачки або спадкоємцями першої черги померлого ОСОБА_5 і ніяким іншим чином не зацікавлені в наслідках розгляду даної справи. Пояснення цих свідків послідовні, узгоджуються та співпадають між собою, а також з іншими доказами по справі, а саме: копією облікової картки приватного транспортного засобу, з якої вбачається що на ім'я ОСОБА_5 зареєстровано легковий автомобіль марки «ОпельАстра», 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 29), та виписками про рух коштів на картковому рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_5 у відділенні ПАТ «Приватбанк» (а.с. 30 -36).

Усі допитані в судовому засіданні свідки, як з боку відповідача, так і з боку позивача пояснили суду, що хоча ОСОБА_5 і хворів на тяжку хворобу, але завдяки регулярному амбулаторному лікуванню стан його здоров'я дозволяв йому обслуговувати не тільки самого себе, а і працювати майже до останнього дня свого життя. ОСОБА_5 отримував пенсію по інвалідності 1-ї групи та додатковий регулярний дохід від роботи в таксі, що повністю забезпечувало його життєві потреби, дозволило виплатити кредит за автомобіль, матеріально допомагати своїй дочці та мати певні грошові заощадження.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

На підставі встановлених судовим розглядом обставин суд дійшов висновку, що на час смерті, а тим більше протягом тривалого часу до неї, ОСОБА_5 був цілком матеріально забезпечений, у безпорадному стані не знаходився і постійної та тривалої допомоги від будь-кого не потребував, а тому вважати, що позивачка протягом тривалого часу опікувалася ним, матеріально його забезпечувала чи надавала іншу допомогу, яка б виходила за межи звичайних подружніх стосунків, підстави повністю відсутні, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зміни черговості одержання права на спадкування задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору в розмірі 121 грн. 80 коп.

Відповідно до ст. ст. 10, 15, 88, 209, 212, 215, 259 ЦПК України, ст. ст. 1259 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та зміну черговості одержання права на спадкування - задовольнити частково.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 проживала однією сім'єю з ОСОБА_5, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, понад п'ять років до дня його смерті.

В частині зміни черговості одержання права на спадкування в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 121 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через районний суд.

Суддя: