Ухвала суду № 41598416, 27.11.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4594/13-кСуддя 1 інстанції Літвіненко Н.А.Номер провадження 11-кп/774/559/К/14Суддя-доповідач Шевченко Н. О. У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шевченко Н.О.

суддів Чумак Н.О., Русакової І.Ю.

при секретарі Кузьміній Н.В.

за участю прокурора Троцик С.В.

захисника ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4

розглянула 27 листопада 2014 року у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 07.08.2013р., яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.народження, уродженець с.Зелена Балка Широківського району Дніпропетровської області, громадянин України, раніше не судимий

засуджений за ст.286 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 200000грн., в частині стягнення матеріальної шкоди провадження по справі закрито.

Вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним в тому, що 1.05.2013р. близько 20год 20хв., будучи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи автомобілем марки ВАЗ-2105 регістраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул.Косіора з боку вул.Будьонного в напрямку вул.Стрельникова в м.Кривому Розі зі швидкістю близько 70-80 кілометрів на годину, чим порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України, де зазначено:

«Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин».

В цей час в районі б.63 по вул.Косіора в м.Кривому Розі, проїзну частину вул.Косіора в невстановленому для цього місці перетинала пішохід ОСОБА_6, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння та рухалася зправа наліво по ходу руху автомобіля ВАЗ-2105 під керуванням водія ОСОБА_5, порушуючи тим самим вимоги: п.п.1.5; 4.7; 4.14 (а) Правил дорожнього руху, що приписують:

1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку або перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян;

4.7 - пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;

4.14 - пішоходам забороняється:

a) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.

ОСОБА_5 будучи неуважним до дорожньої обстановки та порушуючи вимоги п.п.1.5; 2.3 (б); 12.3; 12.4; 12.9 (б) Правил дорожнього руху, що приписують:

1.5 - Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку або перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, спричинити матеріальну шкоду;

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

12.4 - У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год;

12.9 - Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 Правил дорожнього руху України;

своєчасно не застосував гальмування та допустив наїзд керованого ним автомобіля ВАЗ-на пішохода ОСОБА_6, яку від наїзду відкинуло на зустрічну трамвайну колію, де вона потрапила під трамвай «КТМ5-М3» бортовий номер 408 під керуванням водія ОСОБА_7, який рухався. Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_6 згідно висновку СМЕ №915 від 10.05.2013 року отримала тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, що у даному випадку спричинили смерть потерпілої.

Порушення ОСОБА_5 вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з ДТП.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 просить змінити вирок і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки було встановлено достатньо обставин, пом'якшуючих покарання, для призначення більш м'якого покарання з застосуванням ст.75 КК України. В обґрунтування посилається на те, що у скоєнні злочину він щиросердно розкаявся, визнав свою вину, давав правдиві свідчення, має на утримані дитину 2007 року народження, батьків пенсіонерів, злочин скоїв вперше з необережності, характеризується позитивно. Крім того, просить врахувати, що постраждала теж перебувала у стані алкогольного сп'яніння та зменшити стягнуту суму моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали його апеляційну скаргу, прокурора, потерпілу ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, перевіривши аргументи апеляційної скарги, зіставивши їх з наявними матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, при обставинах, викладених у вироку суду, в апеляційній скарзі не оскаржуються, тому у відповідності до ст.404 КПК України законність та обґрунтованість вироку в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які могли б істотно вплинути на законність вироку, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання повинне бути достатнім для виправлення засудженого та попередження скоєння ним нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_5 відповідно до вимог закону врахував ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким, скоєння його в стані алкогольного сп'яніння, дані про його особу, його каяття, всі обставини, в тому числі і ті, на які він посилається в своїй скарзі, і призначив йому справедливе та достатнє для його виправлення покарання, в майже мінімальному розмірі, з передбаченої санкції статті. Підстав вважати призначене ОСОБА_5 покарання несправедливим через його суворість, про що він зазначає у скарзі, не вбачається, як і не вбачається підстав для пом'якшення покарання з застосуванням положень ст.75 КК України, про що просить обвинувачений.

Наведені в скарзі доводи не спростовують висновку суду першої інстанції щодо необхідності призначення ОСОБА_5 покарання саме у вигляді 4 років позбавлення волі, а наведені в його скарзі обставини не свідчать про зменшення ступеню суспільної небезпеки вчиненого ним злочину.

Що стосується оскарження ОСОБА_5 вироку в частині стягнення з нього 200000грн моральної шкоди, то в цій частині вирок підлягає скасуванню, оскільки судом прийнято рішення без детального дослідження обґрунтування позову.

Потерпіла в позовній заяві посилалась на те, що від дій ОСОБА_5 загинула молода жінка, після смерті якої залишилась сиротою її малолітня донька 2004р.народження, опікуном якої призначено її. Але ніяких документів в підтвердження цих обставин не надала і суд їх не витребував. Заявлену суму моральної шкоди в 800000грн потерпіла теж не обґрунтувала, а суд, стягуючи 200000грн, теж нічим не мотивував її зменшення.

Відповідно до вимог ст.404 КПК України у зв'язку з неповнотою судового слідства щодо цивільного позову та відсутністю клопотань про повторне дослідження обставин щодо цивільного позову за умови, що вони в суді першої інстанції досліджені неповно або з порушенням апеляційний суд позбавлений можливості прийняти законне та обгрунтоване рішення щодо цивільного позову.

За таких обставин, у зв'язку з неповнотою судового слідства в частині цивільного позову вирок суду першої інстанції в частині цивільного позову підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд в суді в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.405-407 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 7 серпня 2013 року у відношенні ОСОБА_5 в частині задоволення цивільного позову скасувати з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства у тому ж суді в іншому складі.

В решті цей вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді апеляційного суду Н.О.Шевченко

Дніпропетровської області

І.Ю.Русакова

Н.О.Чумак

_________________

провадження №11-кп/774/559/К/2014 Суддя 1 інстанції Літвіненко Н.А.

категорія ст.286ч.2 КК України Доповідач суддя Шевченко Н.О.