Рішення № 41596883, 27.01.2014, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9707/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді - Врона А.О., при секретарі - Константіновій К.Г., за участю представника позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлоград позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення з квартири без надання іншого житлового приміщення, -

В С Т А Н О В И В :

19.09.2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просить виселити з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_4 без надання іншого житлового приміщення.

Позов мотивовано тим, що позивачу на праві приватної власності належить 2/3 частин квартири АДРЕСА_1. Однак позивач позбавлена права користування частиною вказаної квартири, оскільки ОСОБА_3 з березня 2011 року безпідставно перешкоджає доступу спеціалістам БТІ в квартиру для огляду та державної реєстрації, спір з ОСОБА_3 продовжується з 2003 року. Підставами позову вказані заявником ст.ст.382,383,387 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, пояснив суду, що відповідачі не проживають за адресою: АДРЕСА_1, з 2003 року та просив задовольнити позов на підставі ст.ст.382,383,387 Цивільного кодексу України.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Заслухавши представника позивача та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно довідки колективного підприємства «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 20.01.2014 року станом на 31.12.2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності виданого 08.12.1998 року відділом обліку та розподілу житлової площі.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.01.2014 року ОСОБА_2 є власником 2/3 частин квартири АДРЕСА_1, на підставі актів про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затверджених начальником відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції.

З року 15.07.2013 року у вказаній квартирі зареєстровано місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, також у вказаній квартирі було зареєстровано місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, однак 22.10.2013 року ОСОБА_3 знята з реєстрації за вказаною адресою (а.с.23-24).

Згідно розписок працівника колективного підприємства «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 24.03.2011 року та 21.05.2012 року доступ в квартиру АДРЕСА_1 не надано.

Позивач просить виселити з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_4 без надання іншого житлового приміщення на підставі ст.ст.382,383,387 Цивільного кодексу України.

Право позивача на зміну підстав та предмету позову представнику позивача судом роз'яснено, а також судом роз'яснено вимоги ст..60 Цивільного процесуального кодексу України.

Стаття 382 Цивільного кодексу України визначає квартиру як об'єкт права власності, а положення ст.383 ЦК України встановлює права власника житлового будинку, квартири.

Відповідно до ч.1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позови про витребування майна з чужого незаконного володіння належать до речових способів захисту права власності. По суті, це вимога власника, який не володіє майном, повернути майно в натурі. При цьому відповідно до ст. 387 ЦК України позов може бути пред'явле ний тільки тоді, коли відповідач незаконно заволодів річчю, зокрема тоді, коли майно відповідачеві передавав не пози вач, а інша особа.

До умов пред'явлення віндикаційного позову належать такі:

1) власник чи титульний володілець не повинен мати можливості здійснювати фактичне володіння над річчю;

2) майно, яке хоче повернути колишній власник чи титульний володілець, збереглося в натурі та перебувало у фактичному володінні іншої особи;

3) майно, яке підлягає віндикації, має бути індивідуально визначеним.

Однак, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що 2/3 частин квартири АДРЕСА_1 перебувають на час розгляду справи у фактичному володінні інших осіб, ОСОБА_3, ОСОБА_4, також суду не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 не має можливості здійснювати фактичне володіння своєю власністю.

Тобто позивачем обрано неналежний спосіб захисту прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а ч.1 ст. 11 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справу за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Враховуючи вищенаведене та з огляду на пояснення представника позивача, докази, надані у справі, суд приходить до висновку про безпідставність вимог виселити з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_4 без надання іншого житлового приміщення на підставі ст.ст.382,383,387 ЦК України.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218,224-232 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення з квартири без надання іншого житлового приміщення - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Рішення в повному обсязі складено 31 січня 2014 року.

Суддя А. О. Врона