Рішення № 41593842, 19.11.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 2-52/12 Головуючий у І інстанції Нікушин В.В.Провадження № 22-ц/780/6305/14 Доповідач у 2 інстанції СушкоКатегорія 26 19.11.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

19 листопада 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Лащенка В.Д.,

при секретарі: Горошук І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кей-Колект" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кей-Колект" про визнання договору поруки припиненим, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кей-Колект" про визнання договору поруки припиненим, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2010 року позивач ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду із вище зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 27.12.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 112795050000. Відповідно до якого позивач надав ОСОБА_1 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 262430,00 дол. США, а відповідач ОСОБА_1 зобов'язується повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 27.12.2028 року та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 12,4 % річних. З метою забезпечення виконання зобов'язання боржника за кредитним договором між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 170909 від 27.12.2007 року. Також з метою забезпечення виконання кредитного договору між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 170659 від 27.12.2007 року. Відповідно до умов договору поруки поручителі зобов'язались відповідати перед Банком за виконання боржником його зобов'язань, що виникли із кредитного договору в повному обсязі, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитним коштами, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором. Відповідальність боржника та поручителів є солідарною. У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором просив, суд стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором 2425983,75 грн. та судовий збір.

У серпні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договору поруки неукладеним. 19.02.2013р. за заявою ОСОБА_2 його зустрічну позовну заяву про визнання договору поруки неукладеним було залишено без розгляду.

В жовтні 2012 року ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву про визнання договору поруки припиненим, обґрунтовуючи її тим, що 22.02.2008р. кредитором було внесено зміни до істотних умов кредитного договору, зокрема було змінено системи нарахування відсотків за користування кредитом на прострочену суму основного боргу. Що в свою чергу означає, що у випадку порушення позичальником умов кредитної дисципліни, зокрема належного виконання умов кредитного договору, а саме у випадку прострочення платежу за кредитним договором, банк з дати виникнення простроченої суми основного боргу, нараховуватиме на прострочену суму основного боргу підвищені проценти, а саме в розмірі збільшення вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу. Позивач ОСОБА_2 зазначав, що його ніяким чином не було повідомлено про внесення таких змін, про які він дізнався від позичальника. 22.02.2008 року ПАТ „УкрСиббанк" були внесені істотні зміни до кредитного договору, яким значно збільшився обсяг відповідальності позивача у зв'язку з цим просив визнати припиненим договір поруки № 170909 від 27.12.2007р., який укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк».

У липні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договору поруки припиненим, обґрунтовуючи його тим, що 22.02.2008 року кредитором було внесено зміну до істотних умов кредитного договору, зокрема було змінено системи нарахування відсотків за користування кредитом на прострочену суму основного боргу. Що в свою чергу означає, що у випадку порушення позичальником умов кредитної дисципліни, зокрема належного виконання умов кредитного договору, а саме у випадку прострочення платежу за кредитним договором, банк з дати виникнення простроченої суми основного боргу, нараховуватиме на прострочену суму основного боргу підвищені проценти, а саме в розмірі збільшення вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу. ОСОБА_3 зазначав, що зміни до кредитного договору були внесені шляхом повідомлення в якому вказувалось, що продовження Позичальником користування кредитом за кредитним договором вважається вираженням Позичальником згоди стосовно умов викладених в даному повідомленні щодо порядку нарахування процентів на прострочену суму основного боргу. ОСОБА_3 вказував, що 22.02.2008 року ПАТ «УкрСиббанк» були внесені істотні зміни до кредитного договору, яким значно збільшився обсяг його відповідальності і про які його банк не попередив. У зв'язку з цим просив, визнати договір поруки №170659 від 27.12.2007р. укладений між ним та ПАТ „УкрСиббанк" припиненим.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.06.2012 року у якості правонаступника АТ «УкрСиббанк» було залучено ТОВ «Кей-Колект» у зв'язку із укладенням 12.12.2011 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» договору факторингу № 1 за зобов'язаннями, які виникли у ОСОБА_1 на підставі договору про надання споживчого кредиту № 11279505000 від 27.02.2007 року та у ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі договорів поруки № 170909 від 27.12.2007 року.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2013 року позовні вимоги ТОВ „Кей Колект" задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кей-Колект» суму боргу в розмірі 2425983грн. 75 коп., стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кей-Колект» судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення -120,00 грн. в задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що ТОВ «Кей-Колект» є неналежним кредитором, оскільки не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували виникнення права вимоги до нього, що призвело до порушення прав апелянта.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, просить рішення суду змінити в частині задоволення зустрічних позовних вимог до ОСОБА_2 та визнати договір поруки № 170909 від 27.12.2007 року укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк» припиненим, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що оскільки банк збільшив процентну ставку за кредитом без згоди поручителя то порука вважається припиненою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду змінити в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що підпис в договорі поруки №170659 йому не належить. Також вважає, що порука вважається припиненою, оскільки кредитор не пред'явив протягом шести місяців до нього вимогу.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позов ТОВ „Кей Колект" заявлений правомірно, оскільки відповідачі всупереч умовам договорів кредиту та поруки не сплачують передбачені ним платежі, чим ухиляються від виконання своїх цивільно-правових обов'язків, позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Крім того суд першої інстанції, відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про припинення поруки, вважаючи, що позивачі обрали спосіб захисту порушеного права, який не визначений у ст. 16 ЦК України.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що 27 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 112795050000.

З метою забезпечення виконання договору про надання споживчого кредиту № 12795050000 від 27 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСибббанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 170659 від 27 грудня 2007 року, також на забезпечення вказаного кредитного договору між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 170909 від 27 грудня 2007 року.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Звертаючись до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим позивачі за зустрічними позовами посилались на ч. 1 ст. 559 ЦК, а саме на припинення поруки у зв'язку зі зміною основного зобов'язання без його згоди, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені у ст. 16 ЦК України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права що в рівній мірі означає як наявність права так і його відсутність або й відсутність обов'язків.

Зі змісту ч. з ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

У цьому випадку звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.

Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного законодавства і судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (ст. ст. 3, 12-15, 20 ЦК України, ст. ст. 3 - 5, 11, 15, 31 ЦПК України), слід дійти висновку про те, що у випадку невизнання кредитором права поручителя, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК України на припинення зобов'язання за договором поруки. Таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Разом з тим, суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, не врахував, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.. ст.. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

У зв'язку з цим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені зустрічних позовів з тих підстав, що обраний ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спосіб захисту не передбачений законом не можна визнати обґрунтованим.

Відповідно до пункт 2.1. Договорів поруки № 170659 від 27 грудня 2007 року та № 170909 від 27 грудня 2007 року, Кредитор не вправі без згоди Поручителя змінювати умови Основного договору з Боржником, внаслідок чого збільшиться обсяг відповідальності Поручителя.

22 лютого 2008 року Кредитором було внесено зміни до істотних умов Кредитного договору, шляхом збільшення відсоткової ставки вдвічі у випадку порушення позичальником строків виконання зобов'язань, що підтверджується розрахунком заборгованості в якому зазначено з березня 2008 року відсоткова ставка збільшена з 12,40% до 24,80%.

Судом встановлено, що поручителі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 письмової згоди на підвищення відсоткової ставки та збільшення обсягу зобов'язань не надавали.

Тобто, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що кредитором було змінено обсяг основного зобов'язання без згоди поручителів, в наслідок чого збільшився обсяг їх відповідальності, що підтверджується розрахунком заборгованості та листом від 22 лютого 2008 року. У зв'язку з чим зустрічні позови про припинення договорів поруки підлягають задоволенню.

З урахуванням припинення договорів поруки, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про солідарну відповідальність боржника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за кредитним договором та стягненню судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Свої зобов'язання за договором боржник належним чином не виконував, з огляду на що у нього утворилась заборгованість, яка складається з: кредитної заборгованості 2046879,14 грн., заборгованості по процентам 336 535,21 грн., пені за прострочення сплати процентів - 38 590,57 грн., пені за прострочення сплати кредиту - 3978,83 грн..

Таким чином, колегія судів вважає, що доводи апеляційних скарг частково заслуговують на увагу, висновки суду щодо основного позову та зустрічних позовів не відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення основного позову та задоволення зустрічних позовних вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про припинення договорів поруки відповідно до ст. 309 ЦПК України.

Судові витрати в сумі 1820,00 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю „Кей Колект" відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нове.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Кей Колект" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (інд. НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кей Колект" (код ЄДРПУ 37825968) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №112795050000 від 27.12.2007 року в розмірі 2425983,75 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 (інд. НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кей Колект" (код ЄДРПУ 37825968) 1820,00 грн. судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати договір поруки №170659 від 27.12.2007 року укладений між ОСОБА_3 та Приватним акціонерним товариством „УкрСиббанк" припиненим.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати договір поруки №170909 від 27.12.2007 року укладений між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством „УкрСиббанк" припиненим.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: