Справа № 367/4034/14-ц
ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2014 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Мікуліна А.В.,
при секретарі Дегтяр М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до Державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції в Київській області, третя особа: ОСОБА_1 про зняття арешту із заставленого майна,-
в с т а н о в и в :
До Ірпінського міського суду Київської області надійшов зазначений вище позов, який позивач мотивує тим, що 26.03.2007 р. між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (з 21.12.2009 р. - Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11132915000. Відповідно до умов кредитного договору позивач надав ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті в сумі 199 000,00 доларів США, а останній зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі та проценти за користування кредитом у розмірі 12 % річних. З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань за кредитним договором, ОСОБА_1 на підставі договору про надання споживчого кредиту №11132915000 від 26.03.2007 р. та договору іпотеки №50617 передав у заставу майно, а саме - трикімнатну квартиру загальною площею 230,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є його власністю. Вказує, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03.02.2011 р. із ОСОБА_1 було стягнено на користь позивача 1 658 393,94 грн. 01.04.2014 р. АТ «Укрсиббанк» на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення його відчуження від 30.09.2013 р., стало відомо, що на все майно ОСОБА_1, в тому числі і на предмет іпотеки, а саме трикімнатну квартиру загальною площею 230,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Позивач вважає, що дії відповідача по зверненню стягнення на предмет застави для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, порушують охоронювані законом права та інтереси позивача, передбачені ст. 12, 13 Закону України «Про іпотеку», ст. 572, 589 ЦК України. У зв'язку із тим, що АТ «Укрсиббанк» має правовий статус іпотекодержателя з вищим пріоритетом в порівнянні ВДВС Ірпінського МУЮ, що виніс постанову про арешт майна, в рамках виконавчих проваджень щодо інших стягувачів, які не є заставодержателями спірного заставного майна, тому просить суд звільнити з-під арешту та зняти заборону відчуження з майна, належного на праві власності ОСОБА_1, що знаходиться у заставі АТ «Укрсиббанк», на підставі Договору про надання споживчого кредиту №11132915000 від 26.03.2007 р. та договору іпотеки №50617 від 26.03.2007 р., а саме трикімнатну квартиру загальною площею 230,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, накладену державним виконавцем Скрипник В.О. ВДВС Ірпінського МУЮ постановою від 30.09.2013 р., стягував ПАТ «КБ «Правекс Банк».
Представник позивача в судове засідання з'явився, підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з'явилася, не заперечувала щодо позову.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини та докази поважності неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.03.2007 р. між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11132915000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику 199 000,00 доларів США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених договором (а.с. 7-14). Також, 26.03.2007 р. між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки №50617, відповідно до якого іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - трикімнатну квартиру загальною площею 230,9 кв.м., житловою площею - 44,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20-23). Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03.02.2011 р. із ОСОБА_1 на користь позивача було стягнуто1 658 393,94 грн. (а.с. 32-36). Крім того, встановлено, що Постановою головного державного виконавця ВДВС Ірпінського МУЮ № 39828269 від 30.09.2013 р. при примусовому виконанні виконавчого листа № 757/13715/13-ц виданого 21.08.2013 р. Печерським районним судом Київської області про стягнення із ОСОБА_1 боргу в розмірі 663 858,82 грн. на користь ПАТ «КБ «Правекс Банк», накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 (а.с. 24). Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.06.2014 р., обтяжувач ВДВС Іріпнського МУЮ наклав арешт на все майно ОСОБА_1 (а.с. 37-39).
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Згідно із ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження. Якщо відповідно до закону обтяжувач вправі притримати рухоме майно, що належить боржнику, для забезпечення своєї вимоги, пріоритет такого права притримання встановлюється з моменту його реєстрації. Якщо право притримання не було зареєстроване, воно не має пріоритету над зареєстрованими обтяженнями, але має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями.
Враховуючи встановлені судом обставини та вищезазначені норми Закону, оскільки первинне обтяження на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було зареєстровано раніше ніж накладений арешт постановою державного виконавця від 30.09.2013 р. на все майно, що належить боржнику - ОСОБА_1, тому суд дійшов висновку, що ПАТ «Укрсиббанк» має пріоритетне право задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 572 Цивільного кодексу України, статтями 54, 60 Закону України «Про виконавче провадження», статтею 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», статтями 6-8, 10, 15, 30, 60, 64, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Зняти арешт та заборону на відчуження майна, а саме із квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, накладений у складі невизначеного всього майна ОСОБА_1 постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції в Київській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.09.2013 р. по виконавчому провадженню №39828269.
Рішення в повному обсязі буде виготовлено до 01.12.2014 р.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, - з дня отримання копії рішення.
Суддя: А. В. Мікулін
Судове рішення № 41593445, Ірпінський міський суд Київської області було прийнято 25.11.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 367/4034/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: