Вирок № 41591326, 16.10.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.10.2014 Справа №607/10930/14-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Делікатної Л.В.

за участю секретаря Клюхи І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12014210010001284 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Гульовської О.Г., потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2014 року о 23 год. 40 хв., перебуваючи у громадському місці - у дворі будинку АДРЕСА_3 та побачивши автомобіль марки «SUBARU FORESTER» державний номерний знак НОМЕР_1 який був припаркований у дворі вказаного будинку, обвинувачений ОСОБА_1 грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажному ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокій та відпочинок громадян та дотримання правил поведінки у побуті, з метою самоутвердитись в очах сторонніх осіб, що на той момент перебували поблизу, діючи з особливою зухвалістю, що виразилось у пошкодженні майна, безпричинно наніс декілька ударів кулаками обох рук та ногами по автомобілі марки «SUBARU FORESTER» державний номерний знак НОМЕР_1 який належить ОСОБА_3, чим завдав останньому матеріальну шкоду на суму 10593 грн. 35 коп.

Крім цього, внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1 було грубо порушено громадський порядок, а саме суспільні відносини, які забезпечують нормальні умови життя людей, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки в побуті, а також заподіяно шкоду особистим інтересам потерпілого ОСОБА_3, наданих йому Конституцією України правом на не порушення приватної власності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що 13 травня 2014 року він перебував на поминках у свого товариша, який помер два місяця тому, де вживав спиртні напої. Близько 22 год. 30 хв. того ж дня, коли він повертався додому на масив «Дружба», а саме на АДРЕСА_3, де проживає його мати та проходячи біля будинку побачив автомобіль марки «SUBARU FORESTER» сірого кольору, який був припаркований на газоні дитячого майданчику. Це його сильно обурило, так як неподалік є стоянка, а оскільки він перебував в стані алкогольного сп'яніння, він підійшов до даного автомобіля та наніс по ньому декілька ударів руками та ногами, внаслідок чого пошкодив його.

У вчиненому обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаюється та просить суд суворо його не карати та не позбавляти волі, обіцяє в подальшому кримінальних правопорушень не вчиняти.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що в ніч з 13 травня 2014 року на 14 травня 2014 року він перебував у своїх батьків, які проживають АДРЕСА_2, а його автомобіль марки «SUBARU FORESTER» державний номерний знак НОМЕР_1 знаходився у дворі будинку АДРЕСА_3. Наступного дня зранку, до нього на мобільний телефон зателефонувала його дівчина ОСОБА_4 та повідомила, що сусід ОСОБА_1, який проживає у АДРЕСА_3, безпричинно наніс декілька ударів руками та ногами по його автомобілі, внаслідок чого пошкодив його. Обвинувачений ОСОБА_1 завдану шкоду йому не відшкодував. Крім того, потерпілий просить обвинуваченого суворо не карати та не позбавляти волі.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_1 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, позитивну характеристику за місцем проживання, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, думку потерпілого, який просить суворо не карати обвинуваченого, конкретні обставини справи, обставини, які пом'якшують покарання, а саме: визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які б обтяжували покарання, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку у порядку, визначеному ст. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, розкаявшись у вчиненому, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, думку потерпілого, який просить суворо не карати обвинуваченого. Вказані обставини дають підстави суду вважати, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування ним покарання, з встановленням йому іспитового строку, що буде достатнім для його виправлення та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

По справі є процесуальні витрати за проведення автотоварознавчої експертизи № 7-11/14 від 21 травня 2014 року в розмірі 368 грн. 94 коп. (триста шістдесят вісім гривень 94 копійки), які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), оскільки вони виникли у зв'язку із витратами органами досудового розслідування при провадженні у даній справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Зобов'язати ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726) процесуальні витрати за проведення автотоварознавчої експертизи № 7-11/14 від 21 травня 2014 року в розмірі 368 грн. 94 коп. (триста шістдесят вісім гривень 94 копійки).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяЛ. В. Делікатна