Рішення № 41590478, 04.11.2014, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/5987/14-ц

Провадження №2/442/1965/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2014 року

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Медведика Л.О.,

при секретарях Вайді І.П., Чолавін Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області, за участю третіх осіб ОСОБА_2, ПАТ «Укртелеком», КП «Туристичний комплекс «Дрогобич» про вилучення майна з-під арешту, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезгаданим позовом, в підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що 03.07.2014 року державним виконавцем ВДВС Дрогобицького МРУЮ у Л/о Баб»як Л.В. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 складено акт опису та накладено арешт на: автонавантажувач «САМЕL» 2,5 т жовтого кольору; автонавантажувач 1,5 т КМ «РЕКС» жовтого кольору; циркулярний станок; швелер металевий довжиною 8 м в кількості 2 шт.; бетонні вироби (жолоб 25 см., в кількості 1 палета); пиломатеріали об»ємом 2 куб.м; труби металеві (діаметром 300, довжиною 6 м); балони металеві (в кількості 7 штук), бочки металеві (в кількості 13 штук), каністру (об»єм - 1000 л).

Вказує на те, що ОСОБА_2 не є власником переліченого майна, оскільки вищезгадане майно вона купила в останнього на підставі договору купівлі-продажу від 10.10.2008 року. Під час складання даного акту. Вона була відсутня, однак був присутній її син, який неодноразово повідомляв про те, що ОСОБА_2 не є власником майна, на яке виконавець накладає арешт. Проте, на його зауваження державний виконавець не реагував, а в присутності двох понятих склала акт опису та арешту майна. Вважає, що державний виконавець не вжив усіх необхідних заходів для виявлення місцезнаходження майна боржника, а тому змушена звернутися з вищезгаданим позовом до суду.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, додав, що між сторонами, тобто ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець), 10.10.2008р. було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого вбачається, що позивач придбала у ОСОБА_2 перелічене у акті опису та арешту майна майно за 7852,00 грн., фінансових або будь-яких інших претензій з приводу проведеного розрахунку сторони одна до одної не мають. З цього випливає, що ОСОБА_2 не являється власником майна, на яке накладено арешт. Крім того, зазначив, що під час складання акту опису й арешту майна ОСОБА_1 присутньою не була, а відтак відповідачем - Відділом державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області в особі державного виконавця Баб»як Л.В. було порушено право приватної власності та вимоги Закону України «Про виконавче провадження». Автонавантажувач його довірителька купила як металобрухт. Просить задоволити заявлені позовні вимоги та виключити з акту опису та арешту майна від 03.07.2014р., яке належить його довірительці.

Представник відповідача Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького МРУЮ у Л/о Баб»як Л.В. заперечила щодо задоволення позову, вказала, що 03.07.2014 р. нею було складено акт опису й арешту майна в присутності двох понятих. Сторонам, які були присутні під час складання акта було роз»яснено їх право на оскарження дій державного службовця у начальника органу державної виконавчої служби чи в суді.

Вказала, що на виконанні ВДВС Дрогобицького МРУЮ у Л/о перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь декількох стягувачів заборгованості. При накладенні арешту на майно боржника, його самого на місці не було, а в цей час сторонні люди намагалися вивести це майно, однак правоохоронні органи не допустили цього. Позивачем не доведено належність майна, вказано в акті опису та арешту майна саме їй. Зазначила, що якби автонавантажувачі дійсно належали третій особі, то він згідно Наказу №163 від 01.07.2004 року Державного комітету України з нагляду за охороною праці та Постанови КМУ від 06.01.2010 року «Про затвердження порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів мав би їх зареєструвати та подати про це необхідні документи суду чи державному виконавці. Крім того, додала, що в договорі перелічене майно узагальнено зазначається як деревообробні верстати, що наводить на думку про фіктивність такого. Просила суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_2 позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підтримав та суду пояснив, що після складання Акту опису й арешту майна, він пояснював представнику Відділу Державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області Баб»як Л.В., що на даний час немає жодного відношення до майна, яке зазначене в вищевказаному Акті (зокрема автонавантажувач завозив раніше його через кордон), а власником майна є ОСОБА_1, згідно укладеного між ними договору купівлі-продажу від 10.10.2008р. На його претензії та заперечення представник ВДВС не реагувала. Той факт, що він являється боржником згідно виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні у ВДВС Дрогобицького МРУЮ він не заперечує.

Представник третьої особи ПАТ «Укртелеком», який належним чином повідомлявся про дату, час та місце слухання справи, в судове засідання двічі не з»явився та не повідомив суд про причини своєї неявки. За таких обставин, суд продовжив розгляд справи за його відсутності.

Представник КП ТК «Дрогобич» Проць О.Р. заперечив щодо задоволення позову, зазначив, що ОСОБА_2 являється боржником та відносно останнього відкрито виконавче провадження. Підтримав підстави заперечення в задоволенні позову. Наведені представником ВДВС.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд встановив, що 03 липня 2014 року представником відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області в особі державного виконавця Баб»як Л.В було складено акт опису й арешту майна, відповідно з яким накладено арешт на автонавантажувач «САМЕL» 2,5 т жовтого кольору; автонавантажувач 1,5 т КМ «РЕКС» жовтого кольору; циркулярний станок; швелер металевий довжиною 8 м в кількості 2 шт.; бетонні вироби (жолоб 25 см., в кількості 1 палета); пиломатеріали об»ємом 2 куб.м; труби металеві (діаметром 300, довжиною 6 м); балони металеві (в кількості 7 штук), бочки металеві (в кількості 13 штук), каністру (об»єм - 1000 л).

Однак, згідно поданих позивачем доказів по справі вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу від 10 жовтня 2008 року, згідно якого ОСОБА_2 продав позивачу ОСОБА_1 вищезазначене майно. Звідси випливає, що ОСОБА_2 не є власником майна, на яке накладено арешт.

Як вбачається із копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №32985549 від 11.06.2012р., головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Якимчуком Ярославом Богдановичем розглянута заява стягувача про примусове виконання на підставі наказу №33/217, виданого 20.01.2009р. Господарським судом Львівської області про стягнення з СПД ФО ОСОБА_2 на користь КП «Туристичний комплекс «Дрогобич» 10097,02 грн. боргу із боржника ОСОБА_2.

Згідно копії постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 12.06.2014р. ( ВП №43554823) на підставі наказу Господарського суду Львівської області вбачається, що у ВДВС Дрогобицького МРУЮ знаходяться на виконанні кілька виконавчих провадженнь про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості.

Згідно ч.1 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Позивач подала суду документ на підтвердження належності їй описаного майна, що не спростовано відповідачем, зважаючи на вимоги ч.2 ст.58 ЦПК України. Недоліки договору, зазначені представником відповідача, при цьому носять характер припущення, зважаючи на пояснення третьої особи ОСОБА_2 про те, що такий завозив автонавантажувачі частинами на територію України та переписування тексту самого договору з іншого подібного примірника.

Відповідно до ч.5 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» у випадку незавершеного виконавчого провадження, арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, суд, приходить до висновку, що майно, на яке державним виконавцем накладено арешт 03.07.2014 року, належить позивачу на праві особистої приватної власності, оскільки придбане нею за договором купівлі-продажу, а тому підлягає звільненню з-під арешту та виключенню з акту опису.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Зняти арешт із майна, зазначеного в акті опису та арешту майна ВДВС Дрогобицького МРУЮ у Львівській області від 03.07.2014 року: автонавантажувача «САМЕL» 2,5 т жовтого кольору; автонавантажувача 1,5 т КМ «РЕКС» жовтого кольору; циркулярного станка; швелера металевого довжиною 8 м в кількості 2 шт.; бетонних виробів (жолоб 25 см., в кількості 1 палета); пиломатеріалів об»ємом 2 куб.м; труби металевої (діаметром 300, довжиною 6 м); балонів металевих (в кількості 7 штук), бочок металевих (в кількості 13 штук), каністри (об»єм - 1000 л).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його оголошення через Дрогобицький міськрайонний суд.

Головуючий