Постанова № 41590271, 25.11.2014, Петрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 400/1276/14-а

Провадження № 2а/400/30/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року

Петрівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді -Шаєнко Ю. В.

при секретарі - Фатьяновій А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Петрове Кіровоградської області справу за адміністративним позовом управління соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить поновити строк на оскарження та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 08.08.2014 року ВП №39137797 про накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення суду про зобовязання управління соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області провести перерахунок ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги за 2011 рік в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком на момент виплати та провести виплату належних сум відповідно до закону, з урахуванням виплачених сум. А також просить скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 19.09.2014 року ВП №39137797 про накладення штрафу за повторне невиконання без поважних причин вищезазначеного рішення суду, вважаючи вказані постанови незаконними та протиправними.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не має можливості виконати вимоги державного виконавця щодо виконання рішення суду, оскільки виконання судового рішення у повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного фінансування, а грошова виплата, яка належить ОСОБА_1М.(стягувачу), не є власністю позивача та не знаходиться на його рахунках, а тому постанова суду буде задоволена у випадку передбачення у 2014 році управлінню відповідних коштів з Державного бюджету на виплату щорічної разової грошової допомоги за минулі роки. Позивач вважає, що така підстава невиконання рішення є поважною. При винесенні постанови про накладення штрафу відділ примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області не встановив поважності причини невиконання рішення суду, не врахував, що управління праці не являється розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, не вказав, які дії можливо зробити боржником, але не зроблені, тому позивач звернувся до суду про скасування постанов про накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, однак надав до суду заяву, в якій прохав суд слухати справу без його участі, щодо задоволення позову заперечив, зазначивши, що до відповідача 23.08.2013 року надійшов лист боржника від 22.08.2013 року №01-22/02-116, яким пояснюються причини невиконання рішення суду з об'єктивних причин: управління не встановлює самостійно розміри соціальних виплат, а лише здійснює виплату за встановленими розмірами в межах фінансування (бюджетних асигнувань), що виділяється Мінфіном України у розмірі встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому управління позбавлено можливості самостійно проводити перерахунки та нарахування. Державним виконавцем 20.09.2013 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Стягувач ОСОБА_1 звернувся до Петрівського районного суду Кіровоградської області із адміністративними позовами про скасування постанови пре закінчення виконавчого провадження від 20.09.2013 року. Петрівським районним судом Кіровоградської області адміністративний позов задоволено та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 20.09.2013 року, про що 11.12.2013 року у справі №400/1692/13-а винесено постанову, яка ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 року залишена без змін. На підставі вищевказаної ухвали та керуючись ч.1 ст.51 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 30.07.2014 року винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.

Однак рішення суду боржником в самостійному порядку не було виконано, тому державним виконавцем в порядку ст.ст.75, 89 Закону накладено штраф у розмірі 680 гривень. Після винесення постанови про накладення штрафу від 08.08.2014 року, боржником рішення суду не виконано, до відділу не надано будь-яких документів щодо причин його невиконання, у звязку з чим, державним виконавцем на боржника накладено штраф у розмірі 1 360 гривень, про що винесено відповідну постанову від 19.09.2014 року.

Також відповідач зазначив, що відповідно до вимог ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на території України. Наголосив на тому, що підставою для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 20.09.2013 року як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції є те, що державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного рішення суду не вжито жодних можливих заходів, спрямованих на виконання рішення суду. Зазначив, що Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 08.07.2014 року зазначено про те, що відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, а тому прохав суд відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем, відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 року(а.с.65), якою залишено без змін постанову Петрівського районного суду Кіровоградської області від 11.12.2013 року по справі №400/1692/13-а(а.с.62-64) про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 20.09.2013 року(а.с.61), 30.07.2014 року винесено постанову про відновлення виконавчого провадження(а.с.66).

Позивачем рішення суду в самостійному порядку не було виконано, державним виконавцем було винесено постанову від 08.08.2014 року ВП №39137797(а.с.70) про накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення суду, а згодом постанову від 19.09.2014 року ВП №39137797(а.с.72) про накладення штрафу за повторне невиконання без поважних причин рішення суду.

Позивач, відповідно до Положення про управління соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 19.12.2012 року №923-р (а.с.48-51), не являється розпорядником бюджетних коштів вищого рівня.

Відповідно до статті 119 Бюджетного кодексу України нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.

Відповідно до п.2, п.4 ст.48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України не вважаються бюджетними зобовязаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобовязань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобовязань не здійснюються.

Згідно ст.87 Бюджетного кодексу України, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення здійснюються в межах обсягів призначень, передбачених у Державному бюджеті на відповідний рік.

Відповідно до ст.89 Закону України «Про виконавче провадження» відповідальність у вигляді накладення штрафу наступає у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.

Таким чином, та як вбачається з вищевикладеного, виконання позивачем судового рішення у повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного фінансування, тобто у випадку передбачення у 2014 році позивачу відповідних коштів з Державного бюджету на виплату щорічної разової грошової допомоги за минулі роки.

15.08.2014 року позивач, не погодившись з постановою про накладення штрафу від 08.08.2014 року подав адміністративний позов до Петрівського районного суду Кіровоградської області, однак ухвалою суду від 18.08.2014 року(а.с.17) позивачу було повернуто позов для звернення до належного суду. За результатами подання позивачем адміністративного позову до Кіровоградського окружного адміністративного суду, було винесено ухвалу від 05.09.2014 року (а.с.16), якою адміністративний позов було повернуто позивачу у звязку з непідсудністю справи даному суду та розяснено позивачу його право на звернення до місцевого загального суду в порядку адміністративного судочинства, зазначена ухвала надійшла до позивача 17.08.2014 року (а.с.5-6), у звязку з чим, суд приходить до висновку, що строк на оскарження слід поновити.

Виходячи з вищенаведеного, є підстави вважати, що відповідачем при винесенні постанови про накладення штрафу не було встановлено поважності причин невиконання рішення суду, не враховано, що позивач не є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, та не вказано, які дії можливо було виконати позивачем, однак які не були виконані, а тому суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити, поновивши позивачу строк для оскарження.

Керуючись ст. ст. 158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області задовольнити.

Поновити строк на оскарження постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 08.08.2014 року ВП №39137797.

Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 08.08.2014 року ВП №39137797 про накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення суду в розмірі 680 гривень.

Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 19.09.2014 року ВП №39137797 про накладення штрафу за повторне невиконання без поважних причин рішення суду в розмірі 1 360 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Петрівський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя Петрівського районного судуЮ. Шаєнко