Постанова № 41588244, 10.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18529/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Безименної Н.В., Бистрик А.М., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Логістик» на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Логістик» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень форми «Р»,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2014 року в адміністративному позові відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, Постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Лідер Логістик» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Горизонталь" за період 01.04.2012 по 30.09.2012, за результатом якої складено відповідний Акт від 25.06.2013 року № 172/22-205/37039049 (надалі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.17-35).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог пп.пп. 139.1.6, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 37110 грн. у тому числі: за ІІ квартал 2012 року - на 20935 грн., за ІІІ квартал 2012 року - на 16175 грн.; п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України - заниження на 35343 грн. суми податку на додану вартість, в тому числі за: травень 2012 року - на 9969 грн., червень 2012 року - на 9969 грн., липень 2012 року - на 15405 грн.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 12 липня 2013 року №№0001152201, 0001142201 (Т.1,а.с.36, 37), якими Позивачу на 46387,50 грн. збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, в тому числі на 37 110 грн. за основним платежем та на 9 277,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та на 44 178,75 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в тому числі на 35 343 грн. за основним платежем та на 8 835,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), відповідно.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Рішеннями Головного управління Міндоходів у м.Києві «Про результати розгляду первинної скарги» та Міністерства доходів і зборів України «Про результати розгляду скарги» від 17.10.2013 року №13444/6/99-99-10-01-15, (Т.1, а.с.38-41), податкові повідомлення-рішення Відповідача форми «Р» від 12 липня 2013 року №№0001152201, 0001142201 та зазначене Рішення Головного управління Міндоходів у м.Києві, прийняте за розглядом первинної скарги залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Між Позивачем, як Зберігачем, та ТОВ «Єй Джі Сі Флет Гласс Україна», як Поклажедателем 18.06.2010 року укладено Договір зберігання № 1-СК (а.с.12-19 Т.1 додатків), згідно з пп.1.1 п.1 якого Поклажедатель доручає, а Зберігач приймає на себе зобов'язання за винагороду зберігати передбачений за цим Договором Товар.

На підтвердження виконання умов зазначеного Договору Позивачем надано Акти приймання - передачі на відповідальне зберігання та Акти про повернення товарно - матеріальних цінностей переданих на відповідальне зберігання (а.с.1-149 Т.2 додатків, а.с.1-110 Т.8 додатків).

Як вбачається з пп.1.1 п.1 Договору №0512 від 01 травня 2012 року, (а.с.41-42 Т.1 додатків), укладеного Позивачем, як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Горизонталь», як Виконавцем, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати послуги, в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Згідно вказаного Договору, Виконавець надає Замовнику наступні послуги: організація вантажно - розвантажувальних робіт у приміщенні складу Позивача у травні місяці 2012 року (пп. 2.1.1. п.2.1, Договору).

За Договором №0612 від 01 червня 2012 року, (а.с.43-44 Т.1 додатків), укладеного Позивачем, як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Горизонталь», як Виконавцем, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати послуги, в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Згідно вказаного Договору, Виконавець надає Замовнику наступні послуги: організація вантажно - розвантажувальних робіт у приміщенні складу ТОВ «Лідер логістик» у червні місяці 2012 року (пп. 2.1.1. п.2.1, Договору).

Також, Договором №0712 від 02 липня 2012 року, (а.с.45-46 Т.1 додатків), укладеного Позивачем, як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Горизонталь», як Виконавцем, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати послуги, в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Згідно вказаного Договору, Виконавець надає Замовнику наступні послуги: організація вантажно - розвантажувальних робіт у приміщенні складу ТОВ «Лідер логістик» у липні місяці 2012 року (пп. 2.1.1. п.2.1, Договору).

Відповідно до пп. 3.2 п. 3 наведених вище Договорів, Акт виконаних робіт підписується Сторонами в останній робочий день місяця, в якому фактично надавалися послуги.

На підтвердження виконання умов зазначених Договорів Позивачем надано: Акти виконаних робіт по Договорам №0512 від 01.05.2012 року, №0612 від 01.06.2012 року, №0712 від 02.07.2012 року (а.с.47-50, 59-66 Т.1 додатків); платіжні доручення № 795 від 08.06.2012 року на суму 59814,00 грн., № 836 від 05.07.2012 року на суму 59814,00 грн., № 880 від 08.08.2012 року на суму 42200,00 грн., № 889 від 09.08.2012 року на суму 50320,00 грн. (а.с. 51-54 Т.1 додатків); податкові накладні № 1063 від 31.05.2012 року на суму 59814,00 грн., № 887 від 27.06.2012 року на суму 59814,00 грн., № 1104 від 31.07.2012 року, № 1064 від 30.07.2012 року (а.с.43-44 Т.1 додатків); специфікації та товарно - транспортні накладні (Т.3,4,5,6,7 додатків).

На виконання вищезазначених договорів між Позивачем, як Орендарем, та Закритим акціонерним товариством «Київський суднобудівний - судноремонтний завод», як Орендодавцем, укладено Договір оренди №431/10 від 19.05.2010 року (а.с.7-11 Т.1 додатків) відповідно до пп.1.1 п.1 Орендодавець надає, а Орендар приймає за актом прийому - передачі в орендне користування без права передачі в суборенду, що належить Орендодавцю на правах власності нежитлові приміщення (далі - Об'єкт оренди), в приміщенні кранової естакади загальною площею 5608,2 кв.м., що забезпечені електроенергією, оснащені шістьма мостовими кранами, з можливістю подачі вагонів маневровим тепловозом залізними під'їзними коліями, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8. Об'єкт оренди буде використано під склад для зберігання скляної продукції.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частинами першою, другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Як зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарських операцій: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, як-от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

На виконання господарських зобов'язань, підтвердження надання контрагентом послуг оформлено всі необхідні первинні документи, укладення Договорів спрямовано на реальне настання правових наслідків, вони відповідають економічному змісту та чинному законодавству.

Про відсутність факту здійснення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарських операцій, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Відповідачем до судів першої та апеляційної інстанцій будь-яких доказів на підтвердження зазначеного та/або відповідних судових рішень щодо визнання Договорів між Позивачем і його контрагентами недійсними не надано, у зв'язку з чим, не доведено «безтоварності» здійснених Позивачем з його контрагентом господарських операцій, а відсутність факту їх здійснення спростовується матеріалами справи.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Відповідач в Акті, як на доказ «безтоварності» здійснених Позивачем господарських операцій, посилається на висновки Акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС №438/22.7-37889322 від 04.03.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки та документальної позапланової перевірки його контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Горизонталь». Проте, акти про неможливість проведення зустрічної звірки та/або документальної позапланової перевірки лише фіксують факт неможливості їх проведення та не можуть містити висновки щодо «безтоварності» (фіктивності) або реальності здійснення суб'єктами господарської діяльності господарських операцій.

Відповідно до вимог частини першої ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні зазначено, що в судовому засіданні, яке відбулось 11 березня 2014 року, представник Позивача у судових дебатах уточнив позовні вимоги та просив суд лише визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 12.07.2013 року № 0001152201 та №0001142201, тобто фактично зменшив його позовні вимоги і це підтверджується технічним звукозаписом судового засідання.

Проте, в матеріалах справи Заява Позивача про зміну позовних вимог відсутня, в зв'язку з чим, судом першої інстанції помилково не вирішено питання стосовно розгляду однієї з вимог Позивача.

Крім того, технічним записом судового засідання підтверджується, що Позивач у судовому засіданні 11 березня 2014 року від своєї позовної вимоги про визнання протиправними дій Відповідача щодо видання Наказу від 11.06.2013 року № 56 та проведення на його підставі перевірки Позивача не відмовився. Проте, зазначене може бути підставою для прийняття судом першої інстанції додаткового рішення.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2014 року скасовується та ухвалюється нова Постанова, якою адміністративний позов задовольняється частково.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Логістик» задовольнити частково, Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2014 року скасувати, ухвалити нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 12 липня 2013 року №№ 0001152201, 0001142201.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено у повному обсязі 17.11.2014 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Безименна Н.В.

Бистрик Г.М.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Безименна Н.В.

Бистрик Г.М.