Ухвала суду № 41587135, 27.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 750/7154/14 Головуючий у 1-й інстанції: Рахманкулова І.П. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

27 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Чернігові на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у м. Чернігові про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ. Зокрема, ч. 1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є імперативною нормою, встановлюється перелік адміністративних справ, щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. Проте, частиною другою цієї статті передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Тобто, лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб, адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.

Крім того, зазначені у ч. 1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, щодо яких застосовується скорочене провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку, передбаченому ч. 4 ст.183-2 цього Кодексу з обов'язковим постановленням відповідної ухвали.

При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у ч. 1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостій цієї статті.

Тому порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому ч.ч. 8-10 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 жовтня 2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Чернігові, з 27.05.2014 року їй призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, при обчисленні пенсії позивачу, відповідачем було враховано заробітну плату за період з 01.07.2000 року по 31.03.2014 року згідно з даними персоніфікованого обліку. Відповідачем не була врахована довідка від 04.02.2007 року №1, видана ЗАТ «Чернігівтрикотаж», про заробітну плату позивача за період з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року, так як вказане підприємство ліквідовано, у зв'язку з чим відповідач не міг зробити перевірку первинних документів, оскільки вони до архіву не передавалися.

У трудовій книжці позивача, копія якої міститься у матеріалах справи, підтверджено стаж її роботи в ЗАТ «Чернігівтрикотаж» у період з 29.06.1981 року по 09.09.2004 року (а.с.10-14)

Після звільнення з роботи та у зв'язку з провадженням процедури банкрутства ЗАТ «Чернігвтрикотаж» керівником вказаного підприємства 04.02.2007 року підписано та видано ОСОБА_3 довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, в якій зазначена заробітна плата за період з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року (а.с.16)

Оригінал вказаної довідки позивач подала до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові для розрахунку пенсії.

У зв'язку з ліквідацією ЗАТ «Чернігівтрикотаж» відповідно до ухвали Господарського суду Чернігівської області від 30.11.2007 року, позивач зверталася до архівних установ для виявлення первинних документів підприємства, проте з відповіді Державного архіву Чернігівської області від 11.04.2014 року вбачається, що документи з особового складу за 1981-2004 роки Чернігівської фабрики «Індтрикотаж» (ДКП «Чернігівтрикотаж», ОП «Чернігівтрикотаж», ЗАТ «Чернігівтрикотаж») на зберігання до архіву не надходили (а.с.21-24).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Трудовою книжкою позивача підтверджено стаж її роботи в ЗАТ «Чернігівтрикотаж» у період з 29.06.1981 року по 09.09.2004 року, оригінал довідки про заробітну плату позивача, яку вона отримувала у період з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року, міститься у матеріалах пенсійної справи, а відсутність первинних документів ЗАТ «Чернігівтрикотаж», у зв'язку з ліквідацією цього підприємства, не залежить від волі позивача і не може бути підставою для обмеження конституційного права людини на соціальний захист у зв'язку з досягненням пенсійного віку, а саме неврахування заробітної плати при обчисленні пенсії, що призвело до зменшення пенсійних виплат.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач безпідставно не зарахував заробітну плату при обчисленні пенсії, посилаючись на відсутність підтверджуючих документів, а також не надав позивачу допомоги у зборі необхідних документів для підтвердження стажу роботи для призначення пенсії за віком.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права. За таких підстав апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Чернігові області залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.