Ухвала суду № 41587129, 19.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20907/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «АРМ Україна» (далі Товариство або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі ДПІ або відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №108226552207 від 19.12.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Товариство посилається на те, що всі припущення, на підставі яких виносилось оскаржуване рішення-повідомлення спростовані документами, які було надану суду першої інстанції як докази та долучені до матеріалів справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, начальником ДПІ винесено наказ № 2634 від 03.12.2013 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АРМ Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Херсонтрансгруп» за період з 01.11.2012 року по 31.12.2012 року на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

На підставі наказу № 2634 від 03.12.2013 року відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт №752/26-55-22-07/37506507 від 06.12.2013 року про результати виїзної позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Херсонтрансгруп" за період з 01.11.12 року по 31.12.2012 року (далі Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.3 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ в розмірі 3 632 040 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №108226552207 від 19.12.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 5 448 060 грн., в тому числі основний платіж - 3 632 040 грн. та штрафні санкції - 1 816 020 грн.

Не погоджуючись з наказом ДПІ №2634 від 03.12.2013 року позивач оскаржив його в судовому порядку. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2013 року у справі №826/19293/13-а в задоволенні адміністративного позову відмовлено, а ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 року постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2013р. залишена без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість видання наказу про перевірку та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство на запит податкового органу №25512/10/26-55-22-07-10 від 03.12.2013 року щодо надання підтверджуючих документів по взаємовідносинах з ТОВ «Херсонтрансгруп» за період з 01.11.2012 року по 31.12.2012 року, відмовило в наданні документів перевіряючому органу, що згідно пункту 85.6 статті 85 ПК України зафіксовано в складеному податковим інспектором акті №2081/26-55-22-07/37506507від 04.12.2013 року.

Станом на дата 06.12.2013 року складання Акту перевірки позивачем запитуваних документів податковому органу не надано.

Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту є підставою для призначення позапланової перевірки. Разом з тим надання неповної інформації на такий запит є також підставою для призначення позапланової перевірки.

Згідно із пунктом 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пункту 85.4 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Пунктом 85.6 статті 85 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

У зв'язку із вищезазначеним колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо обґрунтованості недопущення Товариством перевіряючих до проведення перевірки з мотивів протиправності відповідного наказу, оскільки законність наказу про перевірку підтверджено рішеннями згаданих судів.

Разом з тим, досліджуючи реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано суду копії договорів поставок №01/11-12 від 01.11.2012 року, №28/11-12 від 28.11.2012 року, №27/12-12 від 27.12.2012 року, відповідно до умов яких ТОВ «ХерсонТрансГруп» (продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ «АРМ Україна» (покупцю) сільськогосподарську продукцію (жмих соняшнику органічний), а покупець приймає у власність та сплачує продавцю загальну вартість товару (Том ІІ а.с. 78-86).

Відповідно до умов договорів-поставок з контрагентами-постачальниками, а саме пунктів 4.1, 4.6 «Порядок передачі-прийому товару», передача товару та супровідних документів здійснюється уповноваженими представниками сторін. Продавець зобов'язується надати покупцю супроводжувальні документи на товар, що продається та передається: складські документи на зерно, посвідчення про якість або картку аналізу зерна, акт приймання-передачі зерна тощо.

В підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано суду податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, акти-прийому передачі товару, а також: копії договорів комісії №02/11К від 02.11.2012 року, №26/10К від 29.11.2012 року з компанією ДП «Торговий дім «Херсон» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі»» та ДП «ТД "Херсон» (Том ІІ а.с. 113-120); копію договору на реалізацію № 18344 від 20.11.2012 року між ДП «ТД "Херсон» та кампанією B.V. Graanhandel P. Van Schelven (Том І а.с. 55-59); акти приймання-передачі товару (а.с Том ІІ а.с. 126-217, 130); ВМД №508040000/2012/004525 від 11.12.2012 року, ВМД №508040000/2012/004522 від 11.12.2012 року, ВМД №508040000/2012/004690 від26.12.2012 року, ВМД №508040000/2012/004689 від 26.12.2012 року (Том І а.с. 69-80, Том ІІ 131-132); платіжні доручення; довідку про розрахунки (Том І а.с. 122-149, 200-201).

На підставі дослідження руху активів на шляху від продавця до позивача-покупця колегією суддів встановлено відсутність реальної підприємницької діяльності у правовідносинах Товариства з контрагентами-постачальниками.

Зокрема, згідно договорів поставок контрагент позивача (продавець) зобов'язується надати покупцю (позивачу) супроводжувальні документи на товар, що продається та передається. Однак у матеріалах справи відсутні: товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару, посвідчення про якість або картку аналізу зерна, складські документи на зерно, які б підтверджували фактичний рух товару від продавця до покупця, а саме перевезення товару, їх відвантаження та приймання.

Крім того встановлено, що фактично придбання товару здійснювалося позивачем за участю підприємств-постачальників, які мають незадовільний стан платників, відсутні за місцезнаходженням, не мають необхідного майна, основних фондів, трудових ресурсів для виконання поставок продукції у відповідних обсягах, відсутні транспортні засоби, за допомогою, яких можливо здійснити перевезення товару.

Колегія суддів зазначає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, що були складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В даному випадку встановлені судом докази, а саме акти приймання-передачі товару, видаткові та податкові накладні не підтверджують правомірність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки по основному постачальнику не встановлено факту отримання товару.

Таким чином, податкові накладні покупця ТОВ «АРМ Україна», які отримані від постачальника ТОВ «ХерсонТрансГруп», не підтверджені документально, а тому не мають юридичної сили та доказовості, оскільки складені з метою надання податкової вигоди та ухилення від сплати податків, а не фіксування фактично здійснених господарських операцій.

Колегія суддів також виходить з того, що наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції цілком правомірно відмовив у задоволенні позову Товариства, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ Україна» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст рішення складено 24.11.2014 року

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.