Постанова № 41586476, 16.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2014 рокусправа № 804/11606/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Чепурнова Д.В. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка", Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року

у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів України, Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство "Євраз Суха Балка" (далі - ПАТ "Євраз Суха Балка") звернувся до суду з позовом до відповідачів Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів України (далі - СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську), Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області (далі - Криворізької ПО ДПІ), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати прийняті 19.08.2013 року СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську податкове повідомлення-рішення №0000241630, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем та штрафними санкціями у загальному розмірі 25 249 123,25 грн., податкове повідомлення-рішення №0000231630, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем та штрафними санкціями у загальному розмірі 328 212, 75 грн., податкове повідомлення-рішення №0000261630, яким позивачу зменшено суми бюджетного відшкодування за основним платежем на суму 284 035 грн., за штрафними санкціями на суму 50944грн, та прийняте Криворізькою ПО ДПІ 22.08.2013 року податкове повідомлення-рішення №0006591703, яким позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 510 грн. за не відображення податку з фізичних осіб у розрахунку за формою №1 за 4 квартал 2012 року.

Відповідачі СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську, Криворізька ПО ДПІ адміністративний позов не визнали, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року позов задоволено частково, визнані протиправними та скасовані прийняті СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську 19.08.2013 року податкові повідомлення-рішення №0000231630, №0000261630, та прийняте Криворізькою ПО ДПІ 22.08.2013 року податкове повідомлення-рішення №0006591703, в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції , позивач ПАТ "Євраз Суха Балка" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в скасуванні прийнятого СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську 19.08.2013 року податкового повідомлення-рішення №0000241630 щодо збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 25 249 123,25 грн., та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ "Євраз Суха Балка" підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "Євраз Суха Балка" зареєстрований в Криворізькій ПО ДПІ як платник податків.

Відповідачами СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську з залученням посадових осіб Криворізької ПО ДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "Євраз Суха Балка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, про що складено акт № 102/23.3-00191329 від 09.08.2013 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків, позивач порушив п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон N 334/94-ВР ), в результаті чого занижено суму податку на прибуток за період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 року у загальному розмірі 313 981 грн.; пп.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"(далі - Закон N 168/97-ВР), встановлено завищення значення рядку 19 декларацій на загальну суму 6 637 362 грн.; п.33.1 ст.33, п.187.8 ст.187, п.190.2 ст.190, п.198.2, п.198.6 ст.196, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 ПК України, в результаті чого занижено значення рядку 18 декларацій на загальну суму 16 764 794 грн.; п.51.1 ст.51, п.176.2 ст.176 ПК України , та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого( сплаченого ) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, не відображено у розрахунку за формою №1 ДФ за IV квартал 2012 року нарахований та перерахований податок з доходів фізичних осіб за ознаками "126-додаткове благо" та " 160-вартість призів переможцям та призерам спортивних змагань".

Позиція податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача ґрунтується на актах перевірки іншими податковими органами контрагентів позивача щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Кривбасгеопроект»,ТОВ «Слава» , ТОВ «Укрпромізол», ПП «Масарі», ТОВ «Бізнес-Трейд Плюс».

На підставі акту перевірки СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську прийняті податкове повідомлення-рішення №0000241630 від 19.08.2013 року за формою "Р", яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 25 249 123,25 грн., з яких за основним платежем в сумі 20 239 078 грн., за штрафними санкціями в сумі 5 010 045,25 грн., податкове повідомлення-рішення №0000231630 від 19.08.2013 року за формою "Р", яким збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 328 212,75 грн., з яких за основним платежем в сумі 313 981 грн., за штрафними санкціями в сумі 14 231,75 грн., податкове повідомлення-рішення №0000261630 від 19.08.2013 року за формою "ВІ", яким зменшено суми бюджетного відшкодування у загальному розмірі 284 035 грн., за штрафними санкціями в сумі 50 944 грн. та Криворізькою ПО ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0006591703 від 22.08.2013 року за формою "Р", яким позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 510 грн. за не відображення податку з фізичних осіб у розрахунку за формою №1 за 4 квартал 2012 року.

Оскаржені в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.

Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в судовому порядку.

Під валовими витратами виробництва згідно п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 , п.5.3.9 ст.5 Закону N 334/94, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці ; не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону N 334/94, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, Закон N 334/94 прямо передбачає право платника податків віднести витрати до складу валових витрат за фактом сплати коштів за товари (роботи, послуги), які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і, як наслідок, відповідно до Закону №168/97-ВР , та Податкового кодексу України, що діє з 1.01.2011 року, у такого платника податку виникає право на формування податкового кредиту.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем ПАТ "Євраз Суха Балка" та контрагентами укладені відповідні договори, а саме:з ТОВ «Кривбасгеопроект» 14.04.2010 року укладений договір №875 на надання послуг по обстеженню технічного стану будівель; з ТОВ «Слава» 29.06.2010 року укладений договір №1490 поставки товару;з ТОВ «Укрпромізол» 18.09.2009 року укладений договір №1788 поставки товару; з ПП «Масарі» 14.01.2010 року укладений договір №41 поставки товару; з ТОВ «Бізнес-Трейд Плюс» 15.02.2011 року укладений договір №706 поставки товару; з ТОВ «Технопром М» 28.01.2010 року укладений договір №267 поставки товару ;З ТОВ «Інтерсервіс-Постач» 28.01.2011 року укладений договір №380 поставки товару.

Виконання договорів з зазначеними контрагентами підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV(далі Закон № 996-XIV), а саме: податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання-здачі робіт, специфікаціями, товаро - транспортними накладними, платіжними дорученнями про оплату робіт та ТМЦ тощо.

За таких обставин позивач правомірно включив до складу валових витрат за 3,4 квартал 2010 року та 1 квартал 2011 року витрати по оплаті товару та виконання робіт за вищезазначеними договорами, оскільки мав необхідні первинні бухгалтерські документи, що є підставою для відображення таких документів в бухгалтерському та податковому обліку, та включення витрат у загальному розмірі 313 981 грн. до складу валових витрат відповідних податкових періодів.

Відповідно до пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону N 168/97-ВР , датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону N 334/94-ВР доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат з сплати податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, який діє з 1.01.2011 року, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Зміст п. 198.2.,п.198.6 ст. 198 ПК України щодо дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, та не віднесення до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів / послуг, які не підтверджені податковими накладними аналогічні приписам пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону N 168/97-ВР, який діяв до 1.01.2011 року.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно із п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до приписів п.201.7,п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно вищевказаних норм, Податковим кодексом України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Пунктами 201.8. , 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем та вищезазначеними контрагентами в період, 3,4 кварталів 2010 року та 1 квартал 2011 року фактично виконані раніше укладені договори поставки товару та виконання робіт, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV(далі Закон № 996-XIV), отримані ТМЦ використані у власній господарській діяльності, первинні документи досліджені представниками податкового органу під час перевірки, їх невідповідність вимогам чинного законодавства не встановлена, що підтверджується змістом Акту перевірки.

Суми ПДВ за податковими накладними,виписаними контрагентами, позивачем правомірно включені до складу податкового кредиту перевіреного періоду, та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних , оскільки позивач не мав підстав вважати діяльність зазначених контрагентів протиправною, бо на час дії угод контрагенти позивача були зареєстровані в установленому порядку як платники ПДВ, мали право виписувати та надавати податкові накладні, не були виключені із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб, а також наявності та змісту правових взаємовідносин цих осіб між собою.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень згідно чинного законодавства не надано право щодо встановлення нікчемності правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності ; разом з тим податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину при умові його укладання контрагентами з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами відповідно до вимог ч.3 ст.228 ЦК України.

Оскільки відповідачем не надані належні докази фіктивності (нікчемності) укладених позивачем з контрагентами оспорюваних правочинів, або рішення суду про визнання їх такими, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем висновок про нікчемність правочинів зроблений на припущеннях, факт дійсного виконання позивачем та його контрагентами господарських угод, які визнані нікчемними, доведений матеріалами справи.

У відповідності до п.187.8. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того яка з подій відбула ся раніше.

Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "Євраз суха балка" правомірно у відповідності до приписів п.198.2. ,198.6. ст.198 ПК України включив до складу податкового кредиту у рядку 12,4 Декларацій з ПДВ "послуги, отримані від нерезидента" суми ПДВ за податковими накладними, виписаними при отриманні послуг від нерезидентів "Інституту професійних управляючих Аскери", "ЕРНСТ ЕНД ЯНГ (СНГ) Б.В.", ВАТ "Уралмашзавод", строк включення яких до податкового кредиту не перевищив 365 календарних днів з дати складання податкових накладних контрагентами позивача.

У відповідності до п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, позивач разом із декларацією з податку на додану вартість за липень 2012 року з дотриманням приписів п.201.10. ст.201 ПК України подав до податкового органу додаток №8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну", до якої включив податкові накладні № 378, № 396 від 15.06.2012 року, скаргу та копії первинних документів, що підтверджують факт отримання товарів/послуг за укладеним позивачем з контрагентом ТОВ "Торговий Дім Агринол" договором № 246 від 24.08. 2011 року на поставку товару, що свідчить про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за липень 2012 року суми 19 692 грн. по податковим накладним, отриманим від зазначеного контрагента.

За приписами п.51.1. ст.51 ПК України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Відповідно до п.176.2. ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:а)своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б)подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Матеріали справи свідчать, що ПАТ "Євраз суха балка" податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за ІV квартал 2012 року поданий 4.02.2013 року до податкових органів за місцем основного обліку та місцем розташування з дотриманням передбачених податковим законодавством строків, форма № 1ДФ заповнена з дотриманням наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку»(далі наказ № 1020 ) та «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», зареєстрованого в МЮ України 13.01.2011 року за №46/187(далі Порядку).

Суми нарахованого та перерахованого податку з доходів фізичних осіб по ознаці доходу "126-додаткове благо" та "160-вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань" позивачем включені до сукупного податку з доходів фізичних осіб по ознаці доходу "101 - заробітна плата", що не суперечить нормам наказу №1020 та вищезазначеного Порядку.

В силу викладеного судом першої інстанції правомірно визнані протиправними та скасовані прийняті СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську 19.08.2013 року податкове повідомлення-рішення №0000231630 за формою "ВІ", податкове повідомлення-рішення №0000261630 за формою "Р", та прийняте Криворізькою ПО ДПІ 22.08.2013 року податкове повідомлення-рішення №0006591703 за формою "Р".

Із матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "Євраз Суха Балка" та контрагентами ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» укладений договір про постачання електроенергії №108/05-ц/1613 від 3.11. 2005 року; з ДП «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого структурного підрозділу Пятихатська дистанційна колія» укладені договір №ПР/ДН-2-073/НЮп/1579 від 29.12.2006 року про організацію перевезення вантажів; та договір №ПР/П-101866/НЮдч від 27.12. 2010 року про поточне утримання стрілочних переводів.

Матеріалами справи підтверджено, що постачання електроенергії та надання послуг по вищевказаним договорам мають безперервний та ритмічний характер при постійних зв'язках покупця ПАТ "Євраз Суха Балка" з постачальниками ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», та ДП «При дніпровська залізниця», договорами передбачена періодичність поставки, а товари (послуги) є придбаними з метою використання в господарській діяльності.

За приписами п.201.2.ст.201 ПК України Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок заповнення податкової накладної до 1.11.2011 року регулювався наказом ДПА України №969 від 21.12.2010 року(далі Порядок №969), а з зазначеної дати регулюється наказом ДПА України №1379 від 1.11.2011 року(далі Порядок №1379).

Пункт 15 вищезазначених Порядку №969, та Порядку №1379 передбачає у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із зазначеної в договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг,але не рідше 1 разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної додається реєстр товаротранспортних накладних чи відповідних супровідних документів,згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Виконання договорів з зазначеними контрагентами за період з 31.03.2011 року по 31.08.2012 року підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону № 996-XIV та податкового законодавства, а саме: оформленими у відповідності до Порядку №969, та Порядку №1379 зведеними податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, з реєстрами відповідних супровідних документів, копіями оборотних відомостей до рахунків, звітами про споживання електроенергії, актами замірювання електроенергії, актами здачі-приймання робіт, платіжними дорученнями про оплату поставок та виконаних робіт тощо.

Суд першої інстанції, відмовляючи в скасуванні прийнятого СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську 19.08.2013 року податкового повідомлення-рішення №0000241630 за формою "Р" щодо збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 25 249 123,25 грн., виходив із приписів наказу ДПС України від 21.12.2012 р. №1177 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань складання зведеної податкової накладної", який не застосовується до формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по фінансово-господарським операціям з вищезазначеними контрагентами, що припадає на період з березня 2011 року по серпень 2012 року.

В силу викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що позивач виконав передбачені чинним податковим законодавством умови щодо підтвердження свого права на податковий кредит та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту по операціям з контрагентами ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», та ДП «Придніпровська залізниця», а тому висновки податкового органу щодо збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 25 249 123,25 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0000241630 від 19.08.2013 року за формою "Р" - є неправомірними.

Оскільки судом першої інстанції при відмові в скасуванні прийнятого СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську податкового повідомлення-рішення №0000241630 за формою "Р" від 19.08.2013 року, помилково застосував норми матеріального права, які не підлягали застосуванню, це є підставою для зміни судового рішення та задоволення позовних вимог в цій частині.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 198, ст. 201, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів України - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року - змінити.

Абзаци перший та четвертий викласти в наступній редакції

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів України податкове повідомлення-рішення №0000241630 від 19.08.2013 року.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: О.М. Лукманова