Ухвала суду № 41583395, 26.11.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"26" листопада 2014 р. Справа № 806/3533/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю представників позивача Вейни Ю.М., Френена Г.Й.,

представника відповідача Ковальчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" жовтня 2014 р. у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

СТОВ "Агроресурс" 31.07.2014 звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000991220 та №000990220 від 21.07.2014.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року позовні вимоги СТОВ "Агроресурс" задоволено.

Визнано податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 21 липня 2014 року за №№ 000991220 та 000990220 протиправними та скасовано.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що СТОВ "Агроресурс" безпідставно до складу витрат, що враховуються при визначенні об"єкта оподаткування, віднесено витрати у сумі 3612200,00 грн, а також безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість з вартості товарів (робіт, послуг) в сумі 646940,00 грн. Зазначає, що податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно, а тому вони не підлягають скасуванню. Вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що за період з 30.05.2014 по 19.06.2014 Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено планову виїзну перевірку сільськогосподарського товариства "Агроресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт №941/22-00/32215839 від 26.06.2014.

В результаті проведення перевірки встановлено порушення, зокрема:

1) п.184.7 ст.184, п.198.5 ст.198 ПК України в результаті чого донараховано податок на додану вартість на суму 722440,00 грн, в тому числі за червень 2012 року в сумі 175308 грн, липень 2012 року 349787 грн, серпень 2012 року в сумі 996,00 грн, листопад 2012 року в сумі 120849 грн, грудень 2012 року в сумі 75500 грн;

2) п.138.2 та п.138.4 ПК України в результаті чого донараховано податок на прибуток на загальну суму 751012,00 грн, в тому числі: за 2 квартал 2012 року на суму 551350,00 грн, за 3 квартал 2012 року на суму 1046,00 грн, 4 квартал на суму 126891,00 грн, 1 квартал 2013 року на суму 71725,00 грн.

На підставі акту перевірки Новоград-Волинською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

№000990220 від 21.07.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1126518 грн, у т.ч. 751012 грн. - за основним платежем та 375506 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

№000991220 від 21.07.2014 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість із товарів вироблених в Україні (робіт, послуг) на 1083660 грн, у т.ч. 722440 грн - за основним платежем та 361220 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку про протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень та їх скасування.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком, з огляду на наступне.

Що стосується податкового повідомлення-рішення в №000990220 від 21.07.2014.

Податковий орган вважає, що в порушення п.138.2, п.138.4 ст.138 ПК України позивачем завищено собівартість наданих послуг у першому кварталі 2013 року на загальну суму 377500 грн.

Такий висновок ним зроблено, виходячи з договору №9 про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення загального користування Житомирської області від 19.06.2014, яким не вносились зміни щодо зменшення суми договору; оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за 2012 рік, якою встановлено, що СТОВ "Агроресурс" було виконано послуги з експлуатаційного обслуговування автодоріг державного значення на загальну суму 6576341,40грн. Станом на 01.04.2012 року по розрахунках зі Службою автомобільних доріг у Житомирській області рахувалась заборгованість в розмірі 1790578,0 грн.. Загальна сума розрахунків по даному контрагенту становила у 2012 році 8366619,40 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 23 "Виробництво" за грудень 2012 року було встановлено, що витрати, накопичені в дебеті рахунка в загальній сумі 458277 грн. по закінчені податкового періоду (4 квартал 2012року) були віднесені у ДТ рахунка 39 "Витрати майбутніх періодів" у зв'язку з тим, що послуги виконані не в повній мірі та відповідно не прийняті замовником. У І кварталі 2013року замовником - Службою автомобільних доріг у Житомирській області було відшкодовано витрати в розмірі 80777,0грн. Сума витрат в розмірі 377500 грн. була включена товариством до собівартості наданих послуг у І кварталі 2013.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до договору №9 про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення загального користування Житомирської області протяжністю 1086,5 км. від 19.06.2014 Підрядник (СТОВ "Агроресурс") зобов"язується у червні-грудні 2012 року надати Замовнику (Службі автомобільних доріг у Житомирській області) у червні - грудні 2012 року послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг. Згідно п. 3.1 Договору сума вказаного договору становить 7202995, 00 грн та може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Пунктом 5.1 Договору визначено термін виконання послуг до 31.12.2012.

Позивач не заперечує, що для виконання договору №9 про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення загального користування Житомирської області від 19.06.2012 ним було використано матеріали, необхідні для виконання робіт, а саме: фарба дорожня, склокульки, розчинник, асфальтобетон та інші будівельні матеріали. Витрати на їх придбання позивач обліковував на рахунку 23 "Виробництво".

Разом із тим зазначив, що ці витрати були повністю включені у вартість виконаних робіт за договором № 9 від 19.06.2012 зі Службою автомобільних доріг у Житомирській області, про що надано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти виконаних будівельних робіт. Розрахунки за виконані позивачем роботи Служба автомобільних доріг у Житомирській області здійснила повністю і станом на кінець 2012 року заборгованість по виконаних роботах перед позивачем була відсутня, що підтверджується карткою рахунку 361 "Контрагенти" по Службі автомобільних доріг у Житомирській області за 4 квартал 2012 року.

Судом першої інстанції не встановлено, що у І кварталі 2013 року Замовником - Службою автомобільних доріг у Житомирській області було відшкодовано витрати в розмірі 80777,0 грн. На підтвердження цих даних відповідачем не надано жодного доказу.

Згідно рахунку 361 "Контрагенти" по Службі автомобільних доріг у Житомирській області за І квартал 2013 року вбачається, що жодних розрахунків в І кварталі 2013 року між позивачем та Службою автодоріг не здійснювалось.

Відповідачем не надано доказів та пояснень на підставі чого він прийшов до висновку, що залишки загальною вартістю 458277 грн., які по закінченні податкового періоду (ІV квартал 2012 року) були віднесені у Дт рахунка 39 "Витрати майбутніх періодів" використовувались при виконанні договору №9 про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення загального користування Житомирської області від 19.06.2012.

Встановлено, що позивачем в І кварталі 2013 року було отримано дохід від надання транспортних послуг ПАТ "Донецьксталь" - металургійний завод", що надавалися згідно Договору № 26652 дс про надання послуг транспортного експедирування від 01.08.2012. При наданні цих послуг підприємством використовувалися транспортні засоби, на експлуатацію яких були віднесені витрати на закупівлю товарно-матеріальних цінностей, в тому числі на закупівлю палива та запасних частин, які були понесені Позивачем в ІV кварталі 2012 року та обліковувалися на рахунку 23. Оскільки закуплені в 2012 році дизельне паливо на запасні частини не були повністю використані Позивачем при здійсненні господарської діяльності, їх залишки загальною вартістю 458277 грн. по закінченні податкового періоду (ІV квартал 2012 року) були віднесені у Дт рахунка 39 "Витрати майбутніх періодів". Вартість цих товарно-матеріальних цінностей була включена у вартість наданих послуг ПАТ "Донецьксталь" - металургійний завод", на підтвердження чого позивачем надано акти наданих послуг за період з січня по березень 2013 року.

У п.п.5.2 п.2 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України за № 984, від 22.12.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок № 984) передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження своїх висновків зазначених в акті про результати планової виїзної перевірки СТОВ "Агроресурс" №941/22-00/32215839 від 26.06.2014.

Таким чином, висновок відповідача про завищення позивачем собівартості наданих послуг на загальну суму 377500грн., є безпідставним.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №000991220 від 21.07.2014.

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів, зобов'язань і власного капіталу підприємства.

Первинні документи - це документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Первинні документи мають бути складені в момент проведення кожної господарської операції або, якщо це не можливо, безпосередньо після її завершення.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Встановлено, що за перевіряємий період позивач СТОВ "Агроресурс" мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Моноліт-Форт", зокрема укладено ряд договорів, зокрема договори поставки №19 від 19.06.2012, №35 від 01.10.2012 та договір оренди транспортних засобів №47 від 01.10.2012.

Виконання господарських взаємовідносин підтверджено оформленими належним чином документами, зокрема актами приймання-передачі, актами повернення майна зі зберігання, видатковими накладними, податковими накладними.

Що стосується посилання представника відповідача на суперечливість інформації, яка міститься у товарно-транспортних накладних, зокрема, щодо пункту навантаження, що свідчить про заниження позивачем ПДВ, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів податкового органу.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, тобто, навіть у разі ненадання цих документів до перевірки такі дії позивача не можуть бути розцінені, як підстави до висновку до заниження сум ПДВ.

Придбання товарно-матеріальних цінностей відображене в бухгалтерському обліку позивача.

Вищеописані документи по взаємовідносинах з ТОВ "Моноліт-Форт" відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, а відтак є первинними, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Судом встановлено, що акт документальної перевірки не містить посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. як того вимагає Податковий кодекс України (ст.ст. 44 та 83 ПКУ). Висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні.

Крім цього, правилами ведення бухгалтерського обліку не передбачено обов'язкового ведення і зберігання товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження правомірності формування податкового кредиту.

Вказаної позиції дотримується і Міністерство доходів і зборів України (лист №11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 від 19.09.2013).

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (інформаційний лист ВАСУ від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

Відповідачем не заперечується фактичний рух активів та зміни у власному капіталі платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.

Безпідставним є і посилання відповідача на акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 08.11.2013 №111/26-58-22-01-17/31245841 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Моноліт-Форт" щодо документального підтвердження господарських відносин та їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2012 по 31.12.2012 та лист ГОВ в Житомирській області від 18.06.2014 №18203/7/07/07-3 з додатками з яких вбачається, що станом на 18.06.2014 проведеними заходами неможливо місцезнаходження ТОВ "Моноліт-Форт" та його посадових осіб за місцем реєстрації.

Встановлено, що ТОВ "Моноліт-Форт" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №693184 від 26.12.2000, перебуває на обліку у ДПІ у Солом"янському районі м. Києва та є платником податку на додану вартість свідоцтво №35764849 від 12.01.20001.

Посилання відповідача на те, що підприємство не знаходиться за своїм місцезнаходженням не може бути підставою для висновку, про неможливість укладення ним будь-яких господарських договорів, оскільки у ЄДР відсутній запис про припинення діяльності даного підприємства.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Зауважень до податкових накладених на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит у контролюючого органу немає.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо протиправності висновку відповідача про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість із товарів вироблених в Україні (робіт, послуг) на 1083660 грн, у т.ч. 722440 грн - за основним платежем та 361220 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.07.2014 № 000991220.

В силу вимог ч.2 ст. 71 КАС України відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про скасування податкових повідомлень-рішень №000991220 та №000990220 від 21.07.2014, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" жовтня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський

Є.М. Мацький

Повний текст cудового рішення виготовлено "27" листопада 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" вул.Пушкіна,16- А,с.Наталівка,Новоград-Волинський район, Житомирська область,11742

3- відповідачу/відповідачам: Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул. Ушакова,3,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11700

- ,