Постанова № 41583103, 06.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 р. Справа № 804/16057/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представників позивача - Ушакова Е.В.

представника відповідача - Петренко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело Агро» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

06.10.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело Агро» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.02.2014 року № 0000032203 про застосування штрафних санкцій в розмірі 3 374,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі висновків, викладених у акті перевірки від 06.02.2014 року № 21/04/36/23/37370482, винесено податкове повідомлення - рішення від 21.02.2014 року № 0000032203, яким підприємству застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 3 374,66 грн. Позивач з зазначеним рішенням не погоджується, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки висновки у акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, та виникли в результаті неналежного аналізу перевіряючими документів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав суду пояснення відповідно до обставин, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності до вимог чинного законодавства та ґрунтується на висновках, викладених в акті перевірки від 06.02.2014 року № 21/04/36/23/37370482, відповідно до яких в ході перевірки не надано платіжні документи (товарний або касовий чек, квитанції до прибуткового ордера, інші письмові документи), які би підтверджували використання покупцем готівкових коштів у розмірі 3 374,66 грн.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

В період з 27.01.2014 року по 05.02.2014 року працівниками Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело Агро».

06.02.2014 року складено акт (довідку) за результатами фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцями законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до висновків вказаного акту перевіркою встановлено порушення п.1.2 гл. 1, п.2.11 гл. 2 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті», а саме: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 3 374,66 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту Новомосковською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 21.02.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000032203, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 374,66 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішення позивачем оскаржено його в адміністративному порядку.

Рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 26.05.2014 року № 2985/10/04-36-10-08-09 та рішенням Державної фіскальної служби України від 11.08.2014 року № 1391/6/99-99-10-01-02-15 скарги позивача залишенні без зволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Вирішуючи правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд виходить з наступного.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п.80.1 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом вручались позивачеві письмові вимоги від 27.01.2014 року та від 04.02.2014 року, в яких викладено перелік необхідних документів для здійснення фактичної перевірки позивача.

Згідно листа № 1 від 29.01.2014 року позивачем направлено до податкового органу витребувані податковим органом документи.

Як вбачається з акту перевірки та представником відповідача в судовому засіданні зазначено наступне: в ході фактичної перевірки виявлено, що до авансового звіту від 31.03.2013 року № АО-0000009 (підзвітна особа ОСОБА_3) не надано платіжні документи (товарний або касовий чек, квитанції до прибуткового ордера, інші письмові документи), які підтверджували б сплату покупцем готівкових коштів у розмірі 3 374,66 грн. До авансового звіту від 31.03.2013 року № АО-0000009 надано видаткові накладні: від 11.03.2013 року № Ф-К00919 на суму 2122,66 грн., від 21.03.2013 року № 210301 на суму 1252 грн., які не є розрахунковими документами встановленої форми та не підтверджують сплату покупцем готівкових коштів. Вказане призвело до порушення п.1.2, 2.11 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті» (Положення № 637).

Відповідно до термінів визначених у п.1.2 Положенні № 637 визначається, що розрахунковий документ - це документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Пунктом 3.1 Положення № 637 передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Відповідно до п. 2.11 Положення № 637 визначено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно п.7.39 Положення № 637 передбачається, що під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Пунктами 7.41, 7.47 Положення № 637 визначено, що під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів. Для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо).

Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року № 436 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Оскільки, як зазначено в акті фактичної перевірки позивачем не надано платіжні документи (товарний або касовий чек, квитанції до прибуткового ордера, інші письмові документи), які підтверджували б сплату покупцем готівкових коштів у розмірі 3374,66 грн., до нього застосовано штрафну санкцію у вказаному розмірі.

Як вбачається зі звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № АО-0000009 від 31.02.2013 року витрачено 5885,91 грн., що також підтверджується звітом від 31.03.2013 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем не надано платіжні документи (товарний або касовий чек, квитанції до прибуткового ордера, інші письмові документи), які підтверджували б сплату покупцем готівкових коштів у розмірі 3374,66 грн.

Згідно авансового звіту від 31.03.2013 року № АО-0000009 позивачем надано зокрема видаткові накладні: від 11.03.2013 року № Ф-К00919 на суму 2122,66 грн., від 21.03.2013 року № 210301 на суму 1252,00 грн.

Оплата по видатковій накладній від 11.03.2013 року № Ф-К00919 на суму 2122,66 грн. підтверджується фіскальним чеком від 11.03.2013 року № 8801, виданим філією «Агротехсрвіс» АТ «Промарматура» об 11:04:52 год., по видатковій накладній від 21.03.2013 року № 210301 на суму 1252,00 грн. підтверджується квитанцією від 21.03.2013 року на суму 1252,00 грн. яка видана ФОП ОСОБА_4 Вказані документи досліджувались в судовому засіданні.

Відповідно до ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Таким чином надані позивачем докази спростовують висновки податкового органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає податкове повідомлення-рішення від 21.02.2014 року № 0000032203 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело Агро» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.02.2014 року № 0000032203.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 11.11.2014 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 11.11.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля