Постанова № 41583086, 06.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 р. Справа № 804/15100/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представників позивача - Тубольцева О.В.

представника відповідача - Мадалиць В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Кондитерська фабрика «Квітень» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

19.09.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Кондитерська фабрика «Квітень» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.05.2014 року № 0003582204.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Дніпропетровською ОДПІ ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області за результатами проведеної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «ВКФ Оксамит» та ТОВ «Ремторгснаб» за січень 2014 року винесено податкове повідомлення-рішення від 06.05.2014 року № 0003582204, яким підприємству визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 177 265 грн. Позивач з зазначеним рішенням не погоджується, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки здійснював господарську діяльність у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та надала суду пояснення відповідно до обставин, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечувала та зазначила, що податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності до вимог чинного законодавства та ґрунтується на висновках, викладених в акті перевірки від 18.04.2014 року № 235/22-04/30664064. Відповідно до яких в ході перевірки не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ПП «ВКФ Оксамит» та ТОВ «Ремторгснаб».

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Кондитерська фабрика «Квітень» зареєстроване як юридична особа 21.06.2001 року та перебуває на податковому обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області.

18.04.2014 року працівниками Дніпропетровської ОДПІ складено акт № 235/22-04/30664064 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ КФ «Квітень» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансового - господарських взаємовідносин з ПП «ВКФ Оксамит» та ТОВ «Ремторгснаб» за січень 2014 року».

Відповідно до висновків акту вказано, що за результати перевірки ТОВ КФ «Квітень» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Ремторргснаб» та ПП «ВКФ Оксамит» за січень 2014 року, їх вид, якість та розрахунки, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій.

На порушення п 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ТОВ КФ «Квітень» встановлено заниження податку на додану вартість за січень 2014 року всього на суму 1 451 510 грн., за рахунок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Ремторгснаб» та ПП «ВКФ Оксамит».

06.05.2014 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003582204, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 177 265 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 1 451 510 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 725 755 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачем було подано заперечення на нього до ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

В ході розгляду заперечень позивача виникла необхідність у з'ясуванні додаткових обставин, які не були враховані при проведенні перевірки, у зв'язку з чим доручено Дніпропетровській ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області провести повтору перевірки з питань, як стали предметом оскарження.

На підставі наказу Дніпропетровської ОДПІ від 06.06.2014 року № 395 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ КФ «Квітень» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «ВКФ Оксамит» та ТОВ «Ремторгснаб» за січень 2014 року. За результатами перевірки складено акт від 19.06.2014 року № 369/22-04/30664064, з висновками, аналогічним тим, що викладені в акті від 18.04.2014 року № 235/22-04/30664064.

Вирішуючи правомірність визначеного податковим органом ТОВ КФ «Квітень» грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а також з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту суд зазначає, що йому належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Вказана позиція викладена в Листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11.

Зокрема, у листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

Відповідно до зазначеного Листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

З актів перевірки вбачається, що фактичною підставою для винесення оспорюванного рішення стали висновки податкового органу про відсутність реального здійснення в січні 2014 року господарських операцій між позивачем та ПП «ВКФ Оксамит» та ТОВ «Ремторгснаб», зокрема не підтверджено транспортування придбаних позивачем товарів (неможливо встановити місце навантаження та передачі товару, до перевірки були надані не в повному обсязі оформлені товарно-транспортні накладні (в ТТН не вказано номери подорожніх листів), аналізом реєстраційних документів та документів податкової звітності контрагентів позивача не встановлено наявність на підприємствах офісних, виробничих або складських приміщень, обладнання, автотранспортних засобів, що підтверджується складеними ДПІ у Бабущкінському районі м. Дніпропетровська довідкою «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «ВКФ Оксамит» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року» № 474/04-62-22-3/38598020 від 31.03.2014 року та довідкою «Про результати проведення зустрічної ТОВ «Ремторгснаб» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року» № 467/221/38360763 від 31.03.2014 року.

З метою підтвердження або спростування висновків податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів.

Досліджуючи господарські операції по яким позивачем сформовано спірну суму податкового кредиту судом встановлено наступне.

01.07.2013 року між позивачем (покупець) та ПП «ВКФ Оксамит» (постачальник) укладено договір поставки № 16/13-с, предметом якого є постачання сировини і тари для кондитерського виробництва. Умовами вказаного договору передбачено, що транспортування здійснюється постачальником на склад покупця за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Войцеховича, 67-а.

Згідно специфікацій №№ 13, 14 від 02.01.2014 року позивачем було придбано товари в асортименті та кількості зазначених в даних специфікаціях.

Факт придбання вказаних товарів підтверджується видатковими накладними № 1 від 02.01.2014 року, № 2 від 03.01.2014 року, № 3 від 04.01.2014 року, № 4 від 06.01.2014 року, № 8 від 08.01.2014 року, № 17 від 09.01.2014 року, № 19 від 10.01.2014 року, № 22 від 11.01.2014 року, № 24 від 13.01.2014 року, № 27 від 14.01.2014 року, № 30 від 15.01.2014 року, № 32 від 16.01.2014 року, № 35 від 17.01.2014 року, № 37 від 18.01.2014 року, № 40 від 20.01.2014 року, № 43 від 21.01.2014 року, № 47 від 22.01.2014 року, № 49 від 23.01.2014 року, № 52 від 24.01.2014 року, № 55 від 25.01.2014 року, № 57 від 27.01.2014 року, № 59 від 28.01.2014 року, № 62 від 29.01.2014 року, № 77/1 від 30.01.2014 року, № 77/2 від 30.01.2014 року, № 77/3 від 30.01.2014 року, № 77/4 від 30.01.2014 року, № 77/7 від 30.01.2014 року, № 77/8 від 30.01.2014 року, № 77/5 від 30.01.2014 року, № 77/6 від 30.01.2014 року, № 82/1 від 31.01.2014 року, № 82/2 від 31.01.2014 року, № 82/3 від 31.01.2014 року, № 82/4 від 31.01.2014 року, № 98/1 від 31.01.2014 року, № 98/2 від 31.01.2014 року, № 98/3 від 31.01.2014 року, № 98/4 від 31.01.2014 року, № 98/5 від 31.01.2014 року; податковими накладними № 1 від 02.01.2014 року, № 2 від 03.01.2014 року, № 3 від 04.01.2014 року, № 4 від 06.01.2014 року, № 8 від 08.01.2014 року, № 17 від 09.01.2014 року, № 19 від 10.01.2014 року, № 22 11.01.2014 року, № 24 від 13.01.2014 року, № 27 від 14.01.2014 року, № 30 від 15.01.2014 року, № 32 від 16.01.2014 року, № 35 від 17.01.2014 року, № 37 від 18.01.2014 року, № 40 від 20.01.2014 року, № 43 від 21.01.2014 року, № 47 від 22.01.2014 року, № 49 від 23.01.2014 року, № 52 від 24.01.2014 року, № 55 від 25.01.2014 року, № 57 від 27.01.2014 року, № 59 від 28.01.2014 року, № 62 від 29.01.2014 року, № 77 від 30.01.2014 року, № 98 від 31.01.2014 року, № 82 від 31.01.2014 року.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними № 1455 від 03.01.2014 року, № 1454 від 02.01.2014 року, № 1456 від 04.01.2014 року, № 1457 від 06.01.2014 року, № 1458 від 08.01.2014 року, № 1459 від 09.01.2014 року, № 1460 від 10.01.2014 року, № 1461 від 11.01.2014 року, № 1462 від 13.01.2014 року, № 1463 від 14.01.2014 року, № 1464 від 15.01.2014 року, № 1465 від 16.01.2014 року, № 1466 від 17.01.2014 року, № 1467 від 18.01.2014 року, № 1468 від 20.01.2014 року, № 1469 від 21.01.2014 року, № 1470 від 22.01.2014 року, № 1471 від 23.01.2014 року, № 1472 від 24.01.2014 року, № 1473 від 25.01.2014 року, № 1474 від 27.01.2014 року, № 1475 від 28.01.2014 року, № 1476 від 29.01.2014 року, № 1477 від 30.01.2014 року, № 1478 від 30.01.2014 року, № 1479 від 30.01.2014 року, № 1480 від 30.01.2014 року, № 1481 від 30.01.2014 року, № 1482 від 30.01.2014 року, № 1483 від 30.01.2014 року, № 1484 від 30.01.2014 року, № 1485 від 31.01.2014 року, № 1486 від 31.01.2014 року, № 1487 від 31.01.2014 року, № 1488 від 31.01.2014 року, № 1489 від 31.01.2014 року, № 1490 від 31.01.2014 року, № 1491 від 31.01.2014 року, № 1492 від 31.01.2014 року, № 1493 від 31.01.2014 року.

Позивачем також долучено до матеріалів справи копії посвідчень якості на товари, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікати якості, паспорти якості.

01.01.2014 року між позивачем (суборендар) та ПП «ВКФ Оксамит» (орендодавець) укладено договір суборенди нерухомого майна № 14-0101/1, відповідно до якого позивачем орендується нежитлове приміщення площею 5949,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів,9.

Згідно додаткової угоди № 1 до вказаного договору місячна орендна плата становить 398 636,60 грн., в т.ч. ПДВ - 66 439,43 грн.

Актом прийому-передачі від 01.01.2014 року № 1 підтверджується отримання позивачем орендованого приміщення.

31.01.2014 року сторонами укладено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та ПП «ВКФ Оксамит» виписано податкову накладну № 135 на загальну суму 398 636,60 грн., в т.ч. ПДВ - 66 439,43 грн.

01.01.2014 року між позивачем (суборендар) та ТОВ «Ремторгснаб» (орендодавець) укладено договір суборенди нерухомого майна адміністративного призначення № 0101/14 АП, відповідно до якого позивачем орендується нежитлове приміщення площею 1230,57 кв.м., яке знаходиться за адресою: вул. Войцеховича, 67-а, м. Дніпропетровськ. Згідно вказаного договору щомісячна орендна плата становить 97 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 16 166,67 грн.

Актом прийому-передачі від 01.01.2014 року № 1 підтверджується отримання позивачем орендованого приміщення.

31.01.2014 року сторонами укладено акт № РТ-0131/205 здачі-прийняття робіт (надання послуг) та ТОВ «Ремторгснаб» виписано податкову накладну № 3415 на загальну суму 97 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 16 166,67 грн.

Також судом встановлено, що 01.12.2012 року між позивачем (суборендар) та ТОВ «Ремторгснаб» (орендодавець) укладено договір суборенди нерухомого майна № 0112-12, відповідно до якого позивачем орендується нежитлове приміщення площею 1885 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська,6 (площадка № 2а, корпус 11, приміщення № 118). Згідно вказаного договору щомісячна орендна плата становить 407 160,00 грн. в т.ч. ПДВ - 67 860,00 грн.

Актом прийому-передачі від 01.01.2012 року № 1 підтверджується отримання позивачем орендованого приміщення.

Окрім того, сторонами укладались додаткові угоди до вказаного договору, якими викладено в новій редакції положення договору, які стосуються строку його чинності, змінено розмір орендованого майна на 2750,50 кв.м. та розмір орендної плати, який становить 594 108 грн. в т.ч. ПДВ - 99 018,00 грн.

31.01.2014 року сторонами укладено акт № РТ-0131/207 здачі-прийняття робіт (надання послуг) та ТОВ «Ремторгснаб» виписано податкову накладну № 3419 на загальну суму 594 108 грн. в т.ч. ПДВ - 99 018,00 грн.

01.01.2014 року між позивачем (суборендар) та ТОВ «Ремторгснаб» (орендодавець) укладено договір суборенди нерухомого майна виробничо-господарського призначення № 0101/14 ПП, відповідно до якого позивачем орендуються нежитлові приміщення площею 7015,53 кв.м., які знаходиться за адресою: вул. Войцеховича, 67-а, м. Дніпропетровськ. Згідно вказаного договору щомісячна орендна плата становить 553 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 92 166,67 грн.

Актом прийому-передачі від 01.01.2014 року № 1 підтверджується отримання позивачем орендованого приміщення.

31.01.2014 року сторонами укладено акт № РТ-0131/204 здачі-прийняття робіт (надання послуг) та ТОВ «Ремторгснаб» виписано податкову накладну № 3413 на загальну суму 553 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 92 166,67 грн.

На підставі вищевказаних податкових накладних позивачем включено до сум податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість в розмірі 1 451 510 грн.

Судом також встановлено, що нежитлові приміщення які передавались позивачеві в суборенду ПП «ВКФ Оксамит» та ТОВ «Ремторгснаб» не є їх власними, а перебувають в строковому платному користуванні на підставі договору суборенди нежитлового майна від 01.01.2014 року № 01/01-Ж укладеного між ПП «КЖЛД» та ПП «ВКФ Оксамит», від 01.12.2012 року № 01/12-М укладеного між ПП «КЖЛД» та ТОВ «Ремторгснаб», від 01.01.2014 року укладеного між ТОВ «АТБ-торгстрой» та ТОВ «Ремторгснаб».

Тому посилання податкового органу на відсутність у вказаних контрагентів власних засобів для здійснення господарської діяльності є необґрунтованим, оскільки підприємства не позбавлені права використовувати у своїй власній господарській діяльності орендовані засоби на підставі та на умовах, що не суперечать вимогам чинного законодавства.

Окрім того, наслідки здійснення господарської діяльності ПП «КЖЛД» та ТОВ «Ремторгснаб» відображені у долучених до матеріалах справи податкових деклараціях, наявність трудових ресурсів підтверджується копіями податкових розрахунків за формою 1-ДФ.

Позивачем надано до суду як первинні бухгалтерські документи так і всі інші документи, якими оформлені дані операції, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган ані в Акті перевірки, ані в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Податковим органом не надано суду доказів щодо наявності дефектів у правовому статусі контрагентів позивача, зокрема відсутності реєстрації їх як платників податку на додану вартість або припинення як юридичних осіб на час укладання та виконання угод.

Щодо відсутності інформації у товарно-транспортних накладних інформації про номери подорожніх листів, на яку посилається відповідач як на дефектність первинних документів та як наслідок підставу для визнання господарських операцій безтоварними, суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Окрім того, суд зазначає, що фактично висновки податкового органу базуються на припущеннях про безтоварність господарських операцій між позивачем та ПП «ВКФ Оксамит» та ТОВ «Ремторгснаб», оскільки в акті перевірки містяться посилання на довідки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «ВКФ Оксамит» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року» № 474/04-62-22-3/38598020 від 31.03.2014 року та «Про результати проведення зустрічної ТОВ «Ремторгснаб» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року» № 467/221/38360763 від 31.03.2014 року.

Проте наведені підстави судом не можуть розцінюватись як достатні та належні докази, що можуть підтверджувати факт безтоварності господарських операцій позивача з вказаними контрагентами в січні 2014 року, оскільки вказані довідки складені не на підставі розгляду та перевірки первинних документів, а на підставі припущень.

Відповідно до п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Склад витрат та порядок їх визначення передбачені статтею 138 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу (пункт 138.1.).

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2.).

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4).

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 198 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ( пункт 198.1.).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2.).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3.).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6.).

Отже, з огляду на вказане, висновок відповідача про відсутність реального здійснення господарських операцій є безпідставним і необґрунтованим

Таким чином, відповідач прийшов помилкового висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за січень 2014 року в розмірі 1 451 510,00 грн.

Вказане призвело до неправомірного визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

За таких умов, суд вважає податкове повідомлення-рішення від 06.05.2014 року № 0003582204 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Кондитерська фабрика «Квітень» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.05.2014 року № 0003582204.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Кондитерська фабрика «Квітень» судові витрати у розмірі 487,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 11.11.2014 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 11.11.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля