Постанова № 41582946, 10.11.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року Житомир справа № 806/4654/14

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

за участю секретаря Барібан А.І.,

представника позивача Яроша С.Л.,

представника відповідача Мезенцева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" до Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.03.2014 р. №0000012200,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, у якому просить скасувати прийняте на підставі акту перевірки № 33/01-13/22/35904775 від 25.02.2014 року податкове повідомлення-рішення № 0000012200 від 17.03.2014 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 434927,00 грн. Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало встановлене перевіркою порушення п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'много значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПСП "Заготзерно" у жовтні, листопаді 2013 року. З даними порушеннями не погоджується, оскільки позивачем вимоги передбачені законодавством щодо оформлення, придбання товарів у постачальників та включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту були повністю витримані. Придбані товари були використані в господарській діяльності підприємства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву. Вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства, підтвердженням чого є рішення про результати розгляду скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" у порядку адміністративного оскарження.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Коростишівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Коростишівземінвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПСП "Заготзерно" за період з 01.10.2013 року по 30.11.2013 року, про що було складено акт № 33/01-13/22/35904775 від 25.02.2014 року (а.с. 9-29).

За наслідками проведеної перевірки встановлено порушення п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'много значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПСП "Заготзерно" у жовтні 2013 року на суму 269902,00 грн., у листопаді 2013 року на суму 165025,00 грн.

Підставою для даного висновку стало те, що в ході перевірки первинних документів за період з 01.10.2013 року по 30.11.2013 року не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання послуг ТОВ "Коростишівземінвест" у постачальника ПСП "Заготзерно".

Зокрема, висновки Коростишівської ОДПІ обґрунтовуються юридичною дефектністю первинних документів від контрагента ПСП "Заготзерно", а саме: відсутність розшифровок підписів посадових осіб в актах виконаних робіт, та не зазначено посаду особи яка від виконавця підписувала ці акти, в товарно-транспортних накладних в графі отримав стоять підписи без розшифровки посадових осіб ПСП "Заготзерно", що засвідчували б факт транспортування зернопродукції на склад та ін.

На підставі акту перевірки № 33/01-13/22/35904775 від 25.02.2014 року Коростишівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012200 від 17.03.2014 р., яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 434927,00 грн. (а.с. 8)

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач оскаржив його в порядку адміністративного узгодження, за результатами розгляду якого 15.04.2014 року Головне управління Міндоходів у Житомирській області своїм рішенням № 5710/Р-С/10-205 залишило первинну скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

В подальшому, не погодившись із вказаним рішенням Головного управління Міндоходів у Житомирській області, ТОВ "Коростишівземінвест" звернулося із скаргою до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 12.06.2014 року №104178/6/99-99105-15 скаргу ТОВ "Коростишівземінвест" залишено без задоволення (а.с. 53-54).

Однак, суд не погоджується з даними висновками податкового органу з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Коростишівземінвест" відповідно до договору № 3 від 09.07.2013 року отримувало від Приватного сільськогосподарського підприємства "Заготзерно" послуги зберігання, очистки, сушіння та відвантаження зернопродукції (а.с. 58-63).

Відповідно до п.4.1. Договору ТОВ "Коростишівземінвест" зобов'язується доставити зерно на зерновий склад ПСП "Заготзерно" своїм транспортом та за власний рахунок, з наданням акту апробації, сертифікат на пестициди, нітрати та мікротоксини. Доставка зерна здійснюється за наступними реквізитами: Житомирська обл., Андрушівський р-н, м.Андрушівка, вул.Станційна,20.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що прийом зерна здійснюється відповідно до порядку та правил, які діють згідно ГОСТ та/або ДСТУ для кожного конкретного виду зерна, "Інструкцією ведення обліку та оформлення операцій з зерном та продуктами його переробки на хлібоприйомах та зерноперероблюючих підприємствах" затверджена Наказом Міністерства аграрної політики України №661 від 13.10.2008 року.

На виконання умов договору у жовтні, листопаді 2013 року ТОВ "Коростишівземінвест" було здійснено ряд поставок зерна, що підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних за жовтень-листопад 2013 року, складськими квитанціями, податковими накладними та актами виконаних робіт, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 63-144).

Пунктом 2.1. Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88 встановлено, що "первинні документи" - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4. Наказу Мінфіну від 24.05.1995, № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, первинні документи, містять усі необхідні реквізити передбачені пунктом 2.4. Наказу Мінфіну від 24.05.1995, № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", а саме назву документу, номер, дату відвантаження, повну назву продавця та покупця, їх адреси, номера свідоцтв, назву товару, кількість товару, ціну товару, загальну вартість товару, підписи сторін.

Таким чином, належним чином оформленні первинні документи є достатніми доказами, які підтверджують поставку та отримання товару за Договором.

Встановлено, що приймання послуг на виконання вимог пункту 2.1 Договору позивач здійснював згідно актів приймання-передачі. Акти прийняття послуг по очистці та сушіння зерна складені відповідно до вимог інструкцій П-6, П-7 і містять у собі всі необхідні реквізити. Що свідчить про правильне оформлення актів та прийняття за ними послуг за Договором.

Крім того, наявність товарно-транспортних накладних, як того вимагає п.11.7 "Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України", затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568, беззаперечно свідчить про доставку товару. Наявність видаткових накладних беззаперечно свідчить про передачу товару позивачем на зерносклад.

Відповідно до виписок з банківських рахунків позивач повністю розрахувався за отримані послуги контрагента ПСП "Заготзерно" (а.с. 145-161).

Отже, реальність господарської операції із отримання послуг зберігання, очистки, сушіння та відвантаження зернопродукції підтверджується належним чином укладеним договором, який виконаний сторонами та був спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника. Якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами. Датою використання товарів/послуг, основних виробничих засобів вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III цього Кодексу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, необхідним документом для включення витрат по оплаті поставки товару і податкового кредиту є податкові накладні, а тому враховуючи, що позивачу при передачі товару надано належним чином оформленні податкові накладні у нього виникло право включити сплачені суми до податкового кредиту.

Разом з тим, податковий орган вказує на юридичну дефектність первинних документів від ПСП "Заготзерно".

Однак, в акті перевірки не зазначено, яким чином "юридична дефектність" актів надання послуг, реєстрів ТТН на прийняте зерно, товарно-транспортних накладних може вплинути на розмір податкового кредиту ТОВ "Коростишівземінвест".

Також, слід відзначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічна позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року.

Крім того, однією з підстав своїх заперечень відповідач вказує на наявність акта Дніпропетровської ОДПІ від 23.01.2014 року №45/22-04/31419155, згідно якого провести зустрічну звірку та підтвердити взаємовідносини ПСП "Заготзерно" з його контрагентами неможливо, так як жодних документів щодо діяльності підприємства за жовтень та листопад 2013 року до перевірки не надано. За юридичною адресою підприємство не знаходиться.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

З огляду на вищевикладене, не можна по факту можливого ухилення від сплати податків з боку контрагентів ПСП "Заготзерно" перекладати на ТОВ "Коростишівземінвест" відповідальність за їх дії, тим самим ставлячи ТОВ "Коростишівземінвест" в ряд порушників податкового законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що позивачем були надані всі первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість в сумі 434926,00 грн. у зв'язку із отримання послуг зберігання, очистки, сушіння та відвантаження зернопродукції від ПСП "Заготзерно", суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст.70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження правомірності винесення податкового повідомлення - рішення № 0000012200 від 17.03.2014 року, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 86, 94, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.03.2014 року №0000012200.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 17 листопада 2014 р.