Ухвала суду № 41582615, 25.11.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-4055/10/0270

Головуючий у 1-й інстанції: Свентух В.М.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

25 листопада 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" звернулося до суду з адміністративним позовом до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року в задовленні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

25 листопада 2014 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшла заява (вх. 26926/14) Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Сторони в судове засідання не з'явились. Про дату, час і місце розгляду справи повідомленні належним чинном.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи, відповідачем було проведено планову виїзну перевірку сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2009 року.

Під час перевірки були встановлені порушення вимог п.п. 7.2.8, п.7.2, ст..7, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, у зв'язку з чим складено акт №132/23/25506077 від 31 березня 2010 року, та прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000152320/0 від 14 квітня 2010 року і № 0000152320/1 від 01 липня 2010 року.

Не погоджуючись з даними рішеннями позивач оскаржив його до Вінницького окружного адміністративного суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що податкові повідомлення-рішення відповідача прийняті обгрунтовано, з урахуванням усіх істотних обставин, що мають значення для прийняття рішення, а обгрунтування позивача, наведені в позовній заяві, не відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Зважаючи, що в ході проведеної перевірки виявлені порушення, допущені позивачем в період з 01.10.2006 року по 31.12.2009 року, колегія суддів застосовує до спірних правовідносин положення Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України, у відповідній редакції.

У відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 8-1.1. ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п. 8-1.6. ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (8-1.2. ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України).

В силу вимог п.п. 7.2.8 п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платниик податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від поподаткування згідно із статтею 5 даного Закону.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" була придбана та проведена поставка покупної продукції (коропа) по накладних на відпуск продукції у ДРП "Акваторія" ТОВ "Київська Русь Газ" за період з 31.03.2007 року по 30.06.2008 року на загальну суму 107 410, 40 грн., ПДВ 21 482,06 грн.

Однак, позивачем вищевказані поставки за період з 31.03.2007 року по 30.06.2008 року не були відображені у податковій декларації та відсутній окремий облік операцій з поставки та придбання такого виду товару в Головній книзі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що у позивача відсутній окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню відповідно до п.п. 7.2.8 п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а також розмежовий облік покупної продукції (коропа), який обліковується на рахунку 26 "Готова продукція" в цілому за даними Головної книги, що свідчить про порушення вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Отже, на підставі вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000152320/0 від 14 квітня 2010 року та № 0000152320/1 від 01 липня 2010 року є обгрунтованими, законними та прийняті з урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом трьох днів .

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Біла Л.М.

Матохнюк Д.Б.