Постанова № 41582091, 18.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2014 р. справа№ 925/1131/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Сіндряков О.В.

відповідача - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.08.2014 р.

у справі № 925/1131/14 (суддя - Гура І.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест»

про стягнення 16 829 255,83 грн

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 13/2667-БО-36 від 28.12.2012 р. у сумі 16 829 255,83 грн, з яких: основна заборгованість у сумі 15 397 629,88 грн, пеня у сумі 905 790,07 грн, 3 % річних у сумі 352 216,31 грн та інфляційні втрати у сумі 173 619,57 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області у справі № 925/1131/14 від 28.08.2014 р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Сміла Енергоінвест» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 15 375 629,88 грн основного боргу, 173 619,57 грн інфляційних втрат, 352 216,31 грн 3% річних та 905 790,07 грн пені; в частині стягнення 22 000,00 грн основного боргу провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.08.2014 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове про зменшення розміру пені на 20 %.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що місцевим судом при винесенні оскаржуваного рішення не було враховано складний майновий стан товариства, збитковість його діяльності, тяжкий фінансово-економічний стан відповідача внаслідок дебіторської заборгованості, відсутність інших джерел прибутку, окрім отриманих коштів від споживачів за надані послуги, а тому безпідставно відмовлено у зменшенні розміру пені на 20% від заявленого позивачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2014 р. порушено апеляційне провадження у справі № 925/1131/14, а розгляд справи призначено на 14.10.2014 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 р. розгляд справи було відкладено до 18.11.2014 р.

В засідання суду, призначене на 18.11.2014 р., представники відповідача повторно не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

28.12.2012 р. між Публічним акціонерним товариством Національною акціонерною компанією «Нафтогаз Укрїни» (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» (далі - покупець) було укладено договір №13/2667-БО-36 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Як передбачено п. 2.1 договору, продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 3190 тис.куб.м.

У відповідності до п. 2.1.1 договору обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - плановий обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п. 3.3 договору).

Згідно з п. 4.1 договору кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця з урахуванням вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.2010 р. № 288 «Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 11.08.2010 р. за № 671/17966.

Ціна (граничний рівень цін) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (п. 5.1 договору).

До сплати за 1000 куб.м природного газу - 3884,78 грн, крім того ПДВ - 20% - 776,96 грн, всього з ПДВ - 4661,74 грн (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору у разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов'язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію.

Як передбачено п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором (п. 6.3 договору).

Відповідно до п. 6.4 договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати неустойки, сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного покупцем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу погашається неустойка; 3) у третю чергу погашається основна сума боргу.

У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 7.2 договору).

Згідно з п. 9.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (позовна давність), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку відповідачу природного газу, зокрема:

- в січні 2013 року в обсязі 764,807 тис. куб.м на суму 3 565 328,32 грн;

- в лютому 2013 року в обсязі 584,473 тис. куб.м на суму 2 724 658,82 грн;

- в березні 2013 року в обсязі 638,432 тис. куб.м на суму 2 976 201,44 грн;

- в квітні 2013 року в обсязі 242,821 тис. куб.м на суму 1 131 967,40 грн;

- в жовтні 2013 року в обсязі 188,413 тис. куб.м на суму 864 539,84 грн;

- в листопаді 2013 року в обсязі 397,667 тис. куб.м на суму 1 824 709,35 грн;

- в грудня 2013 року в обсязі 678,043 тис. куб.м на суму 3 111 224,71 грн.

Таким чином позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 2 729 849 тис. куб.м на загальну суму 16 198 629,88 грн.

Вказана поставка природного газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 22.01.2014 р., від 31.10.2013 р, від 30.11.2013 р., від 31.12.2013 р., які підписані представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств.

За поставлений позивачем природний газ відповідач розрахувався частково, у зв'язку з чим, на думку позивача, у відповідача виникла заборгованість у сумі 15 397 629,88 грн.

Однак, в процесі розгляду справи місцевим судом відповідач надав платіжні доручення про часткове погашення заборгованості за поставлений газ, зокрема:

- платіжне доручення № 1896 від 04.04.2014 р. на суму 10000,00 грн;

- платіжне доручення № 2075 від 25.06.2014 р. на суму 1000,00 грн;

- платіжне доручення № 1990 від 08.05.2014 р. на суму 10000,00 грн;

- платіжне доручення № 2108 від 14.07.2014 р. на суму 1000,00 грн.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про відсутність предмету спору в сумі 22 000,00 грн та необхідність припинення провадження у справі у вказаній частині.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений газ у 2013 році, враховуючи надані відповідачем платіжні доручення після порушення провадження у справі, становить 15 375 629,88 грн.

Як передбачено ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як передбачено ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Обов'язкові умови договору між гарантованим постачальником та споживачем природного газу за регульованим тарифом встановлюються в типовому договорі про постачання природного газу.

Згідно з ч. 2 ст.19 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема: укласти договір на постачання природного газу; забезпечити своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не була сплачена у повному обсязі, доказів оплати відповідач до суду не надав, колегія суду погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога ПАТ «НАК «Нафтогаз України» про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ підлягає задоволенню частково у сумі 15 375 629,88 грн.

За прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 905 790,07 грн пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статті 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 2 ст. 343 ГК України обмежують граничний розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ.

Отже, розмір пені не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Таку ж правову позицію підтримує і Верховний Суд України (постанова ВСУ від 24.10.2011р. у справі № 25/187).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 905 790,07 грн є обґрунтованою, розмір її перевірений судом з урахуванням заявленого періоду нарахування, є арифметично правильним, відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного договору.

Стосовно клопотання скаржника про зменшення розміру пені на 20% від заявленого, колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Обґрунтовуючи свою вимогу про зменшення розміру пені на 20% від заявленого, скаржник посилається на складний майновий стан товариства, збитковість його діяльності, тяжкий фінансово-економічний стан відповідача внаслідок дебіторської заборгованості, відсутність інших джерел прибутку, окрім отриманих коштів від споживачів за надані послуги.

Однак, враховуючи те, що ступінь виконання зобов'язання відповідачем є достатньо низьким, а також те, що і позивач також перебуває у тяжкому фінансовому стані, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання та зменшення розміру пені на 20%.

Також позивач просить стягнути з відповідача 352 216,31 грн 3% річних та 173 619,57 грн інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 352 216,31 грн 3% річних та 173 619,57 грн інфляційних втрат є обґрунтованими, розмір їх перевірений судом з урахуванням заявлених періодів нарахування, є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 15 375 629,88 грн основного боргу, 905 790,07 грн пені, 352 216,31 грн 3% річних та 173 619,57 грн інфляційних втрат.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 28.08.2014 р. у справі № 925/1131/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 28.08.2014 р. у справі № 925/1131/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 925/1131/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран