Постанова № 41582085, 24.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2014 р. Справа№ 910/6251/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

за участю представників:

Від позивача: представник не з'явився.

Від відповідача: представник Кравець М.О. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України

на рішення Господарського суду м. Києва від 07.10.2014 року

у справі №910/6251/14 (Головуючий суддя Котков О.В., судді:

Пригунова А.Б., Спичак О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Терра Банк"

до Головного управління Державної фельд'єгерської служби України

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 Публічне акціонерне товариство "Терра Банк" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фельд'єгерської служби України про стягнення 188 516,10 грн., з яких 184 718,00 грн. збитків 3 509,64 грн. пені та 288,46 грн. 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за генеральною угодою № 9-11/К від 03.03.2011 року, а саме у визначені відповідною угодою строки не здійснив доставку цінних відправлень позивача, як Замовника, внаслідок чого останньому були завдані збитки.

29.07.2014 року від відповідача до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання "Про визнання обставин непереборної сили", яке судом було відхилено.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року у справі № 910/6251/14 позовні вимоги задоволено частково, а саме стягнуто з Головного управління Державної фельд'єгерської служби України на користь Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" збитків - 184 718,00 грн, 3% річних - 288,46 грн., пені - 1 250,01 грн. та судові витрати - 3 725,07 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на захоплення Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в АР Крим озброєними людьми у військовій формі без знаків розрізнення, що є надзвичайною, невідворотною подією, у зв'язку з чим вказані обставини, відповідно до ст. 617 ЦК України та ст. 6 договору, є обставинами непереборної сили, що призвели до неможливості виконання умов договору.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Позивачем не використано наданого їй законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 11321570.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2011 року між Головним управлінням Державної фельд'єгерської служби України (Виконавець) та Публічним Акціонерним Товариством "Терра Банк" (Замовник) укладено генеральну угоду № 9-11/К, за умовами якої Виконавець організовує і забезпечує доставку цінних відправлень Замовника на умовах, визначених Угодою. Конфіденційність і збереження доставки відправлень гарантується Виконавцем.

Відповідно до п. 2.1 договору Виконавець забезпечує доставку відправлень Замовника на адресу юридичних осіб з м. Києва до обласних центрів України, міст Сімферополя, Севастополя, Ялти та АР Крим; відправлень на адресу Замовника від структурних підрозділів Замовника, розташованих в обласних центрах України, містах Сімферополь, Севастополь та Ялта в АР Крим; відправлень між структурними підрозділами Замовника, розташованими в обласних центрах України, містах Сімферополь, Севастополь та Ялта в АР Крим.

Згідно з п. 2.4. договору термін доставки відправлень з м. Києва до обласних центрів України та АР Крим встановлюється в 1 добу - за умови приймання відправлень до 13:00, в 2 доби - за умови приймання відправлень після 13:00, не враховуючи день приймання відправлення Виконавцем, а також вихідні і святкові дні. Термін доставки відправлень на адресу Замовника від структурних підрозділів позивача, розташованих в обласних центрах України та АР Крим встановлюється в 2 доби, не враховуючи день приймання відправлень Виконавцем, а також вихідні і святкові дні. Термін доставки відправлень між обласними центрами та АР Крим встановлюється до 3 діб, не враховуючи день приймання відправлення Виконавцем, а також вихідні і святкові дні.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що 11.03.2014 року позивачем передано відповідачу для відправлення з Сімферопольської дирекції (відділення №26) позивача дві цінні посилки з оголошеною цінністю 92 359,00 грн. кожна (загальною вартістю 184 718,00 грн.), з яких одна направлялась до відділення №39 позивача (м. Ужгород), а інша до відділення № 25 позивача (м. Луганськ), що підтверджується реєстрами на кореспонденцію, що направляється через Державну фельд'єгерську службу України № 6 від 14.02.2014 року та № 5 від 14.02.2014 року, а також прибутково-видатковими касовими ордерами від 11.03.2014 року № 113243, № 113284 (а.с.29-30, 69-70).

Проте, станом на 18.03.2014 року матеріальні цінності, які передавались відповідачу за договором, згідно реєстрів, для їх доставки до відділення № 39 позивача (м. Ужгород) та відділення № 25 позивача (м. Луганськ), вищевказаними адресатами в пункті призначення не отримані, позивачу їх повернуто не було.

Як свідчать матеріали справи, 18.03.2014 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 18.03.2014/13-Вих., в якій вимагав в триденний строк, з дати отримання претензії, виконати свої зобов'язання за Договором та доставити у визначені Реєстрами пункти призначення матеріальні цінності, які передані позивачем для відправлення відповідачем, або відшкодувати позивачу завдані через неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором збитки, у межах оголошеної цінності відправлень в розмірі 184 718,00 грн.

У відповідь на претензію позивача відповідач зазначив, що у зв'язку із соціальною і політичною ситуацією в Україні та АР Крим, представниками силового блоку АР Крим 11.03.2014 року вилучено цінні відправлення, що є обставиною, яка відповідно до ст. 627 ЦК України є непереборною силою.

З матеріалів справи вбачається, що з метою з'ясування інформації щодо наявності факту форс-мажорних обставин на території АР Крим (м. Сімферополь) станом на 11.03.2014 року, суд першої інстанції звернувся із запитом до Торгово-промислової палати України по справі № 910/6251/14 від 19.08.2014 року.

Як вбачається з відповіді Торгово-промислової палати України № 2677/05-5 від 29.08.2014 року, згідно із законодавством України форс-мажорні обставини на території України підтверджує Торгово-промислова палата України. ТПП України підтверджує наявність форс-мажорних обставин за кожною визначеною угодою (договором, контрактом) відповідно до їх умов, а не обставин форс-мажору взагалі. Встановлення та підтвердження форс-мажорних обставин проводиться в кожному конкретному випадку за заявою зацікавленої сторони. Для проведення експертизи на предмет встановлення форс-мажорних обставин і видачі документа, що їх підтверджує, заявник звертається в ТПП України із заявою та письмовими доказам, що підтверджують настання обставин непереборної сили. Перелік цих доказів у кожному випадку є індивідуальним залежно від обставин.

Матеріали справи свідчать про те, що Головне управління Державної фельд'єгерської служби України звернулося до Торгово-промислової палати України з листом від 12.08.2014 року № 05-1046 щодо підтвердження настання обставин непереборної сили що призвели до неможливості виконання умов Генеральної угоди № 9-11/К від 03.03.2011 року, копію якого було надано суду першої інстанції (а.с. 115-116).

Однак, суд першої інстанції, не дочекавшись відповіді Торгово-промислової палати України на звернення Головного управління Державної фельд'єгерської служби України щодо підтвердження настання обставин непереборної сили, що призвели до неможливості виконання умов Генеральної угоди № 9-11/К від 03.03.2011 року, прийняв рішення у даній справі.

За приписами ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Головне управління Державної фельд'єгерської служби України додало до апеляційної скарги відповідь Торгово-промислової палати України від 09.10.2014 року № 3678/05-5 на звернення відповідача, надіслане до Торгово-промислової палати України до прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення.

Враховуючи те, що суду першої інстанції було відомо про звернення відповідача до Торгово-промислової палати України з листом від 12.08.2014 року № 05-1046 щодо підтвердження настання обставин непереборної сили, що призвели до неможливості виконання умов Генеральної угоди № 9-11/К від 03.03.2011 року, та те, що суд першої інстанції, не дочекавшись відповіді Торгово-промислової палати України на звернення Головного управління Державної фельд'єгерської служби України, прийняв рішення у даній справі, судова колегія приходить до висновку про те, що причини неможливості подання до суду першої інстанції відповіді Торгово-промислової палати України не залежали від відповідача.

Торгово-промислова палата України у своїй відповіді від 09.10.2014 року №3678/05-5 підтверджує той факт, що Головне управління Державної фельд'єгерської служби України не має змоги здійснювати свою звичайну службову діяльність на окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, виконання зобов'язання за Договором, укладеного між Головним управлінням Державної фельд'єгерської служби України та Публічним акціонерним товариством «Терра Банк», починаючи з 27.02.2014 року і на даний час неможливе.

Як передбачено ч. 1. ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Пунктом 6.1 договору сторони узгодили, що замовник та виконавець звільняються від відповідальності за часткове або повне не виконання обов'язків по цьому договору, якщо невиконання є наслідком обставин непереборної сили, що виникли після укладення цього договору в результаті подій, які сторони не могли ні передбачити, ні запобігти розумними способами.

Згідно з п. 6.2 договору до таких подій належать: стихійні лиха, пожежі, землетруси та інші природні явища, а також військові дії, повстання, рішення органів державної влади та Національного банку України та інші, що призвели до неможливості виконання умов цього договору.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача збитків.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України на рішення Господарського суду м. Києва від 07.10.2014 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 07.10.2014 року у справі № 910/6251/14 скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" (ідентифікаційний код 24425738) на користь Головного управління Державної фельд'єгерської служби України (ідентифікаційний код 14292513) 1 899 ( одну тисячу вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 82 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 910/6251/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська