Постанова № 41582073, 25.11.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2014 р.Справа № 916/1396/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Журавльова О.О.

суддів: Ярош А.І., Савицького Я.Ф.

(відповідно до розпорядження в.о. голови суду від 29.09.2014р. розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Рябоконь В.І., за довіреністю №80 від 30.12.2013р.

від відповідача: Звеліндовський Ю.А., за довіреністю від 01.09.2014р.

Кривяк Н.Г., за довіреністю №35 від 15.10.2014р.

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хазяїн"

на рішення господарського суду Одеської області від 19 серпня 2014 року

у справі №916/1396/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хазяїн"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення "Одесміськсвітло"

про стягнення 26234,54 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ОСББ "Хазяїн" про стягнення, з урахуванням остаточних позовних вимог, 26234,54 грн., з яких: 24603,03 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 1201,03 грн. 3% річних, 307,60 грн. втрат від інфляції та 122,88 грн. пені.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19 серпня 2014 року у справі №916/1396/14 (головуючий суддя Лічман Л.В., судді Панченко О.Л, Зайцев Ю.О.) позовні вимоги ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" задоволено у повному обсязі: з відповідача на користь позивача стягнуто 26234,54 грн., з яких: 24603,03 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 1201,03 грн. 3% річних, 307,60 грн. втрат від інфляції, 122,88 грн. пені та 1827 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем належним чином і в повному обсязі виконано свої договірні зобов'язання по поставці електроенергії, в той час як відповідач у порушення приписів ст.ст.525,526,530,610,629,901,903 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193, ч.1 ст.277 ГК України, п.10.2 Правил користування електричною енергією, умов Договору не оплатив її вартість в сумі 24603,03 грн. Окрім того місцевий господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 3% річних, втрат від інфляції та пені.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач (ОСББ "Хазяїн") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго". При цьому відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права і не повним з'ясуванням обставин справи, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представники скаржника у судових засіданнях підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні.

Представники позивача (ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго") у судових засіданнях надали пояснення, згідно з якими позивач не погоджується з апеляційною скаргою ОСББ "Хазяїн", просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Представник третьої особи у судові засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчать відповідні поштові повідомлення від 08.09.2014р., від 02.10.2014р. та від 06.11.2014р.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ОСББ "Хазяїн" за відсутністю представника третьої особи у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2011р. між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго", правонаступником якого є ПАТ „ЕК „Одесаобленерго", (постачальник, позивач) та ОСББ „Хазяїн" (споживач, відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії №1281 с/с 65 (надалі - договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У відповідності до розділу 2 Договору постачальник зобов'язався постачати на об'єкт (житловий будинок за адресою: м. Одеса, вул. Вільямса,59В/1 та 59В/2) електроенергію споживачу у відповідності до умов договору, а останній - оплачувати постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами договору та додатків до договору, що є його невід'ємними частинами.

За внесення платежів, передбачених п.п.2.3.3-2.3 договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежів, враховуючи день фактичної оплати (п.4.2.1 Договору).

Відповідно до п.9.4 договору даний договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2011 р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний договір неодноразово пролонговувався і є діючим та чинним на час розгляду справи.

Додатком № 2 до Договору „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" (п.2) визначено, що споживач зобов'язаний самостійно здійснити зняття показників розрахункових засобів обліку, оформити „Акт про обсяги спожитої електричної енергії" у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, і в перший день наступного розрахункового періоду надати нарочно постачальнику.

Згідно з додатком № 5 до Договору „Порядок розрахунків" розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 23 числа попереднього місяця до такого ж числа наступного місяця. Оплата рахунків за активну електроенергію... здійснюється споживачем самостійно на протязі 5-ти операційних днів після дати виписки рахунку.

ОСББ „Хазяїн" є субспоживачем електричної енергії, адже об'єкт підключений до мереж КП „Одесміськсвітло", в зв'язку з чим укладено договір від 20.09.2011 р. № 2937-9-С. Засоби обліку, які обліковують електричну енергію, спожиту ОСББ „Хазяїн", до червня 2012 р. знаходились в трансформаторній підстанції, яка перебуває на балансі КП „Одесміськсвітло", що не звільняє Споживача від обов'язку складати та подавати акти про обсяги спожитої електричної енергії.

01.06.2012 р. між постачальником та споживачем укладено додаткову угоду до Договору, у відповідності до якої місце встановлення засобів обліку змінено, лічильники встановлено в житловому багатоквартирному будинку для обліку електричної енергії на освітлення та ліфти.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з січня 2012 р. по травень 2012 р. відповідач без поважних причин (докази існування таких до суду не надано) не звітував про обсяги спожитої електричної енергії. Натомість КП „Одесміськсвітло" щомісячно знімало показники із засобів обліку ОСББ „Хазяїн", надаючи відомості про них ПАТ „Одесаобленерго". Постачальник кількість спожитої електричної енергії безпосередньо ОСББ „Хазяїн" визначав шляхом віднімання кількості спожитої електричної енергії мешканцями житлового будинку та субспоживачами від загальних даних лічильника з підстанції КП „Одесміськсвітло", на підставі чого в подальшому виставлялись рахунки.

Своїх зобов'язань по повній оплаті спожитої за спірним договором електричної енергії відповідачем в повному обсязі не виконано.

Вищенаведене стало підставою для звернення ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" до господарського суду Одеської області з відповідною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.

Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін).

Згідно положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч.1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

В п.10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (із змінами), закріплено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем належним чином і в повному обсязі виконано свої договірні зобов'язання по поставці електроенергії, в той час як відповідач у порушення вимог чинного законодавства та умов спірного договору не оплатив її вартість в сумі 24603,03 грн.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів, в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, на підтвердження відсутності або на підтвердження погашення заборгованості за спірним договором у розмірі 24603,03 грн.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги матеріали та обставини справи, зокрема, акти про обсяги спожитої електроенергії, відомості показань розрахункових лічильників електричної енергії, виставлення позивачем та отримання відповідачем відповідних рахунків, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 24603,03 грн., з огляду на обґрунтованість, доведеність та правомірність таких вимог.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки суми інфляційних та річних, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вказані розрахунки складені відповідно до вимог чинного законодавства та вважає їх вірними.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1201,03 грн. 3% річних, 307,60 грн. втрат від інфляції.

Згідно зі ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Обчислення розміру збитків здійснюється у валюті, в якій провадилися або повинні бути проведені розрахунки між сторонами, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Також, відповідно до ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтями 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вказаний розрахунок складено відповідно до вимог чинного законодавства та вважає його вірним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 122,88 грн. пені.

Решта доказів, наданих сторонами, не стосуються предмету спору і не спростовують вищенаведених висновків апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хазяїн" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 19 серпня 2014 року у справі №916/1396/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хазяїн" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 27 листопада 2014 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов Я.Ф. Савицький А.І. Ярош