Постанова № 41581827, 25.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6661/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про визнання протиправним дій, скасування постанови та рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про визнання дій щодо винесення постанови №0011 від 11.03.2014 року протиправними; скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №0007 від 26.02.2014 року; скасування постанови №0011 від 11.03.2014 року про накладення штрафних санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в яких просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» задовольнити.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що не можуть бути прийняті як належні і допустимі докази у вигляді фотознімків продукції з відповідними Національними знаками, оскільки з них неможливо встановити як достовірну дату, час і місце (по відношенню до порушень, зазначених у Акті перевірки) свого здійснення, так і приналежність зображень тієї побутової техніки, відносно якої встановлено порушення. Відтак суд дійшов висновку, що мотиви застосування ч.2 ст. 44 Закону №2735-VI від 02.12.2010 відповідачем є обґрунтованими, а тому надані суду документи щодо товару після винесення оскаржуваного рішення про накладення штрафу жодного впливу на це рішення не мають, оскільки на час його прийняття не були надані позивачем.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Судом встановлено та убачається з матеріалів справи, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області проведено перевірку характеристик продукції в магазині ТОВ "Дієса" "Ельдорадо" у м. Львові.

За результатами перевірки складено акт від 02.12.2013 року №0120 (а.с.13-19). Як вбачається з вказаного акту, перевірка проведена на підставі наказу від 27.11.2013 року №172, направлення від 02.12.2013 року №1094 та згоди Держінспекції України з питань захисту прав споживачів від 26.11.2013 року №5469-2-7/6. В акті перевірки зафіксовано відсутність на електротоварі національного знаку відповідності та декларацій про відповідність, що є порушенням Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМУ від 29.10.2009 року №1149. Оригінал акту оглянуто в судовому засіданні апеляційного суду.

На підставі акту перевірки №0120 від 02.12.2013 року, відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.02.2014 року №0007, яким обмежено надання продукції шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, зі строком виконання 07.03.2014 року (а.с.20-21).

Крім того, на підставі акту перевірки №0120 від 02.12.2013 року відповідачем було винесено постанову від 11.03.2014 року №0011 про накладення штрафних санкцій, якою зобов'язано магазин побутової техніки «Ельдорадо» м. Львів, вул. Наукова, 35-а, ТОВ «Дієса» сплатити у 15-денний строк штраф у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 25500 грн. (а.с.22-23).

За результатами адміністративного оскарження дій посадових осіб відповідача при проведенні перевірки, позивачу листом Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 10.04.2014 року №2154-2-11/8 було роз'яснено право звернутись до суду (а.с.24-29).

Вважаючи, дії по винесенню постанови від 11.03.2014 року №0011, саму постанову від 11.03.2014 року №0011 та рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 26.02.2014 року №0007 протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до п.1, 3, 4 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №465/2011, - Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органам виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Основними завданнями Держепоживінспекції України є реалізація державної політики у сферах державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, державного ринкового нагляду, державного нагляду за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил.

Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу, здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності, здійснює у межах своєї компетенції державний нагляд за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил.

Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2735-VI (далі - Закон України №2735-VI) визначено, що цей Закон встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.

Пунктом 4 ч.1 ст.11 Закону України №2735-VI передбачено, що метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).

Згідно ч.3 ст.23 Закону України №2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України №2735-VI органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів: планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду; позапланові, зокрема, за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію.

Відповідно до, ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон України №877-V), підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Статтею 7 Закону України №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу, зокрема, зазначаються номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і подати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Водночас постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року у справі № 826/18856/13-а встановлено, що при наданні згоди на проведення позапланової перевірки на підставі звернення Спілки Держспоживінспекція України діяла у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пп. а п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Відтак перевірка позивача була призначена у відповідності з встановленими вимогами законодавства. У зв'язку з встановленням колегією суддів наявності підстав для призначення перевірки, дії щодо її проведення не можуть бути визнані судом протиправними. Колегією суддів не встановлено порушень наведених вимог законодавства при здійсненні проведення перевірки позивача, у зв'язку з цим підстави для визнання оскаржуваних дій посадових осіб територіальних органів Держспоживінспекції України щодо проведення перевірки магазинів торгівельної мережі ТОВ «Дієса» в суду відсутні.

Відтак колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи положення ч. 1 ст. 72 КАС України, вважає недоцільним надавати оцінку діям відповідача під час проведення перевірки магазину побутової техніки «Ельдорадо» вул. Наукова, 35-а, м. Львів, ТОВ «Дієса».

Водночас колегія суддів не може погодиться із висновками суду першої інстанції щодо правомірності застосування до позивача санкцій на підставі п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та винесення постанови про накладення штрафних санкцій відносно позивача, з огляду на наступне.

Згідно ст.3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ст.1 Закону №2735-VI державний ринковий нагляд - це діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Встановлені вимоги - це вимоги щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами.

Частиною 1 ст.1 Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 №2406-111 (далі - Закон України №2406-111) визначено поняття сертифікату відповідності, як документу, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідав встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Також, вказаною нормою визначено поняття декларації про відповідність, як документально оформленої в установленому порядку заяви виробника, де дається гарантія відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством, в тому числі і вимогам щодо безпеки продукції.

Зокрема, згідно п.1 ч.3 ст.44 Закону №2735-VI до розповсюджувача продукції застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від 150 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від 200 до 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.19 Технічного регламенту №785, національний знак відповідності наносять на апаратуру або на табличку з її технічними даними згідно з правилами застосування національного знака відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року №1599.

У разі коли його нанесення на апаратуру неможливе або невиправдане через її конструкцію, національний знак відповідності повинен бути нанесеним на пакування, якщо таке наявне, та на супровідні документи.

Згідно п.7, 10 Технічною регламенту № 1149, перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.

Національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому документи, що містять інформацію про походження продукції такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг.

Відповідач обґрунтовуючи правомірність своїх рішень про накладення штрафних санкцій та застосування обмежувальних (корегувальних) заходів зазначає, що під час перевірки встановлено факт відсутності національного знаку відповідності на виробах, що перевірялись Інспекцією, а також на те, що перевіркою не було встановлено особи, що ввела в обіг продукцію.

Проте, колегія суддів не може прийняти такі доводи відповідача до уваги.

Зокрема, предметом перевірки стало низьковольтне електричне обладнання:

1. Соковижималка РНILІРS НR 1866

2. Соковижималкам КЕNWOOD JЕ 880

3. Соковижималка КЕNWOOD JЕ 720

4. Пилосос РНILІРS FС 8764

5. Пилосос ЕLЕСTROLUX ZТF 7630

6. Пилосос ЕLЕСTROLUX ZТF 7610

7. Пилосос РНILІРS FС 9174/01

8. Пилосос РНILІРS FС 9170

9. Швейна машина ВRОTНЕR АRTWОRК 19

10. Швейна машина ВRОTНЕR JS 70 Е

11. Прасувачьна система РНILІРS GС 9246

12. Прасувальна система РНILІРS GС 8620/02

13. Прасувальна система TЕFАL GV 8461

14. Прасувальна система TЕFАL GV 5245

15. Праска парова РНILІРS GС 515

16. Праска ROWENTA DW 9035 ПІ

17. Пилосос РНILІРS FС 9184

18. Праска TЕFАL RV 9640

Водночас в матеріалах справи містяться фотографії товару, що був предметом перевірки, на яких убачається наявність національного знаку відповідності товару, зокрема фотографії (а.с.179-196).

Також в матеріалах справи містяться висновок санітарно-епідеміологічної експертизи від 19.04.2013 року №05.3.02-03/29733, згідно якого побутова техніка торгівельної марки «Philips», за наданим заявником зразком відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України і за умови дотримання вимог цього висновку може бути використаний в заявленій сфері застування (158-160). Також містяться Декларації про відповідність продукції вимогам Технічних регламентів, зокрема товарів, які були предметом перевірки (а.с.161-172).

Крім того, в матеріалах справи містяться копії договорів, протоколів розбіжностей до договорів поставки, накладних на товар, видаткові накладні, акти приймання-передачі, з аналізу яких випливає, що позивач не є особою, яка ввела в обіг товар в розумінні чинного законодавства (а.с.79-157).

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, за можливе дослідити надані позивачем суду апеляційної інстанції вищезазначені докази та надати їм належну оцінку.

При цьому, спростувань про відсутність вказаних документів під час проведення перевірки, суду як першої інстанції так і суду апеляційної інстанції відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не наведено. Водночас суд першої інстанції помилково не прийняв їх як належний доказ під час розгляду справи.

Відповідно ч.5 ст.44 Закону №2735-VI відповідальність за порушення інших вимог цього Закону визначається згідно з законом.

Справи про накладення штрафів за порушення, визначені ст.44 Закону №2735-VI, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції. Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.

Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.

Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.

Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

За таких обставин, враховуючи, що в основу постанови №0011 від 11.03.2014 року покладено висновки акту, які не відповідають дійсності, колегія суддів вважає, що при її винесені, відповідач діяв не у межах повноважень та не у відповідності до норм чинного законодавства.

Відтак, враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо визнання протиправними дій Інспекції щодо винесення постанови про накладення штрафних санкцій № 125 від 23.12.2013 року та її скасування.

Крім того, згідно положень ч.1, 3 ст. 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (№ 2735-VI від 02.12.2010) встановлено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежне застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Таким чином, враховуючи, що судом апеляційної інстанції встановлено невідповідність висновків викладених у Акті перевірки обставинам справи та нормам чинного законодавства, колегія суддів вважає що оскаржуване рішення від 26.02.2014 року № 0007 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення неправомірного рішення. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Керуючись ст. ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області щодо винесення постанови про накладення штрафних санкцій №0011 від 11.03.2014 року в сумі 25500,00 грн. протиправними.

Скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області №0011 від 11.03.2014 року про накладення штрафних санкцій на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» в сумі 25500,00 грн.

Скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №0007 від 26.02.2014 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.