Постанова № 41581627, 11.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2014 р. Справа№ 910/11116/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Рудченка С.Г.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання: Кац О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гуцул А.Д. - представник за довіреністю №10/00-151 від 11.08.2014р.;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційних скарг Корпорації "Альтіс-Холдинг" та Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатолівни

на рішення господарського суду міста Києва від 20 серпня 2014 року

у справі № 910/11116/14 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатолівни

до 1) Корпорації "Альтіс-Холдинг"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-Компані"

про стягнення 4 528 619,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатолівни звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до 1) Корпорації "Альтіс-Холдинг" 2), ТОВ "Трансбуд-Компані" про стягнення 4 528 619,48 грн. (а.с.6-10).

Рішенням господарського суду міста Києва від 20 серпня 2014 року по справі 910/11116/14 позов задоволено повністю (а.с. 156-162).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач - 1, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20 серпня 2014 року у справі 910/11116/14 та прийняти нове, яким відмовити у позові.

Також, 01 жовтня 2014 року, з апеляційною скаргою звернувся позивач, в якій просить, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20 серпня 2014 року у справі 910/11116/14 в частині стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором в розмірі 4 528 619,48 грн. з розподілом її в рівних частинах та прийняти нове, яким стягнути солідарно суму заборгованості.

Апеляційна скарга відповідача - 1 мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, було допущене неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскільки відбулась одностороння відмова позивача від договору з боку позивача.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що рішення першої інстанції необґрунтоване та таке що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки порушує положення, які передбачають солідарну відповідальність боржника та поручителя в повному обсязі зобов'язань, а відповідальність в рівних частинах.

Автоматизованою системою документообігу суду апеляційні скарги Корпорації "Альтіс-Холдинг" та Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" по справі 910/11116/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Рудченка С.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2014 року, апеляційну скаргу Корпорації "Альтіс-Холдинг" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14 жовтня 2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08 жовтня 2014 року, апеляційну скаргу ПАТ "Банк Форум" прийнято до провадження та об'єднано для спільного розгляду з апеляційною скаргою Корпорації "Альтіс-Холдинг", призначено до розгляду на 14 жовтня 2014 року.

Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 14 жовтня 2014 року розгляд апеляційних скарг відкладено на 11 листопада 2014 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченка Е.О. від 11 листопада 2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці, встановлено здійснювати розгляд справи №910/11116/14 в складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Рудченко С.Г., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11 листопада 2014 року вказана колегія прийняла до свого провадження справу №910/11116/14.

Представник позивача в судовому засіданні 11 листопада 2014 року надав суду свої пояснення в яких проти апеляційної скарги відповідача 1 заперечував, просив апеляційну скаргу позивача задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 20 серпня 2014 року по справі № 910/11116/14 скасувати в частині стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором в розмірі 4 528 619,48 грн. з розподілом її в рівних частинах та прийняти нове рішення, яким солідарно стягнути з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду апеляційних скарг повідомлялися належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Враховуючи ту обставину, що відповідач-1 та відповідач-2 належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги (а.с. 212, 213 відповідно), а також те, що ухвалою про прийняття апеляційної скарги до провадження та про відкладення розгляду справи учасників процесу було попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, а неявка представників відповідача 1 та відповідача-2 не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

11 червня 2008 року між Акціонерним комерційним банком "Форум" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Форум") (далі Банк), та Корпорацією "Альтіс-Холдинг", (далі позичальник), було укладено кредитний договір № 96/08/00-KL (далі договір) (а.с. 11-14)

Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 договору банк надає позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 1 000 000 доларів США. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13,5 процентів річних.

Згідно п. 1.2 договору кредитні кошти надаються строком по 10 червня 2011 року. Починаючи з 13 місяця кредитування встановити графік погашення ліміту заборгованості кредитної лінії - щомісячно в сумі не менше 41 600 доларів США, залишок суми повертається в кінці строку.

15 березня 2010 року між позивачем і відповідачем 1 укладено додатковий договір до Кредитного договору №96/08/00-KL від 11 червня 2008 року, відповідно до умов якого сторони дійшли згоди викласти пункт 5.2 Кредитного договору №96/08/00-KL від 11 червня 2008 року в наступній редакції:

«Відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 525, 611 : кодексу України Сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з пп. 3.2.2.; 3.2.3, 3.2.9.; 3.3. цього Договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання Позичальником відповідної вимоги Банку про повернення Позичальником кредитних коштів, сплату ним за користування кредитними коштами з можливим нарахуванням штрафних санкцій та пені. В цьому випадку Позичальник зобов'язується достроково повернути отримані кредитні кошти у встановлений Банком термін в повному обсязі.

В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги не може перевищувати 30 (тридцяти) календарних днів з дати відправлення Банком вказаної вимоги Позичальнику». (а.с. 17-19).

Додатковим договором від 30 листопада 2011 року (а.с. 24-26) до договору сторони погодили продовжити терміни дії договору, позичальнику надано кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 999 733,32 доларів США, строком до 28 вересня 2012 року, за користування кредитними коштами вставлено плату в розмірі 13.5 процентів річних.

Додатковим договором від 31 травня 2012 року до договору (а.с.27-29) сторони погодили, що банк надає позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 11 826 095 грн. з можливістю отримувати кредитні кошти в гривні та в доларах США на наступні цілі: для поповнення обігових коштів та для здійснення конвертації заборгованості з долара США у гривню по курсу МВРУ на день здійснення операції. Кредитні кошти надаються строком до 14 червня 2013 року (включно). За користування кредитними коштами в гривні встановлена плата у розмірі 15,5 процентів річних, в доларах США - 13.5 процентів річних.

Додатковим договором від 01 червня 2012 року до договору (а.с. 30) сторони визначили, що банк надає позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів та для здійснення конвертації заборгованості з доларів США у гривню по курсу МРВУ на день здійснення операції за цим договором, з максимальним лімітом заборгованості в сумі 5 833 725,86 грн. За користування кредитними коштами встановлена плата у розмірі 15,5 процентів річних.

14 червня 2013 року укладено Додатковий договір до договору (а.с. 31-34) та Договір про внесення змін № 1 від 27 червня 2013 року (а.с. 35), Договір про внесення змін № 2 від 27 липня 2013 року до Додаткового договору (а.с. 36), відповідно до яких позичальнику надано кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів, з лімітом кредитування у сумі 4 015 725,86 грн. строком до 13 червня 2014 року.

Згідно п. 1.2 договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення отриманих кредитних коштів згідно графіку зменшення ліміту кредитування, встановленого в додатковому договорі від 14 червня 2013 року.

Згідно п. 2.4 договору несплата позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленої п.2.6 договору дати є підставою для вимоги дострокового повернення коштів, стягнення процентів, неустойки та є підставою для дострокового звернення банком стягнення на заставлене майно.

Пунктом 3.2.3 договору передбачено, що банк має право вимагати повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, а також у випадку невиконання чи неналежного виконання поручителем зобов'язань за договорами, які є забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за цим договором.

На виконання умов Додаткових договорів позивач виконав свої зобов'язання та надав в повному обсязі кредит Корпорації "Альтіс-Холдинг", що підтверджується меморіальним ордером №111467 від 13.06.2008 на суму 1 000 000 доларів США (а.с.51) та меморіальним ордером № 925304 від 31.05.2012 на суму 5 857 522,27 грн. (а.с. 53).

За своєю правовою природою між позивачем та першим відповідачем було укладено кредитний договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 10561 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Акціонерним комерційним банком "Форум" (далі кредитор), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-Компані" (далі поручитель), укладено договір поруки, відповідно до положень п.п. 1.1, 2.1 якого, поручитель поручився перед кредитором за виконання Корпорацією "Альтіс-Холдинг" (далі боржник) зобов'язань, за кредитним договором у повному обсязі. Поручитель зобов'язується у разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити, заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеню) та інші платежі. (а.с.40).

Згідно із п. 3.1 договору поруки, у випадку невиконання зобов'язань по кредитному договору та цього договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно умов ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Позивач направив на адресу першого відповідача вимогу про повернення кредиту від 25 березня 2014 року (а.с.55-56) та на адресу другого відповідача вимогу про усунення порушення від 25 березня 2014 року (а.с. 59-60), але відповідачі вимоги позивача не виконали.

Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за договором, а також невиконанням поручителем зобов'язань за договором поруки, відбулося порушення умов договору, прострочення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 4 015 725,86 грн. та заборгованість за нарахованими процентам у сумі 460 433,25 грн.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи та апеляційні скарги погоджується з висновком місцевого господарського суду, про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 суми заборгованості у розмірі 4 015 725,86 грн. та заборгованості за нарахованими процентам у сумі 460 433,25 грн.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність солідарного стягнення пені в розмірі 52 460,37 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка передбачена п. 4.1 договору.

Провівши повторний математичний розрахунок за допомогою «калькулятора підрахунку «ЛІГА:ЗАКОН», колегія суддів київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо солідарного стягнення пені за прострочення сплати кредиту в сумі 52 460,37 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач - 1 зазначає, суд першої інстанції не взяв до уваги, що письмова вимога ним була отримана 31 березня 2014 року, строк виконання якої становив 15 календарних днів, а відтак , з боку позивача мала місце одностороння відмова від договору, як наслідок припинення його дії та зміна умов зобов'язання, а саме: встановлено новий строк надання кредитних коштів - 15 квітня 2014 року включно, а тому нарахування процентів за користування кредитними коштами з 15 квітня 2014 року позивачем мало бути припинене.

Вказані доводи відповідача-1 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду не приймаються, виходячи з наступного.

Пунктом 3.3.6 договору позичальник зобов'язаний повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ним на письмову вимогу банку у випадках передбачених цим договором та договором/ами, які є забезпеченням виконання зобов'язань по цьому договору. Докази погашення заборгованості, у визначений Банком строк, в матеріалах справи відсутні. Таким чином, в порушення п. 3.3.6 договору відповідачем 1 на вимогу позивача не сплачено грошові кошти, як то вимагають умови кредитного договору №96/08/00-KL від 11 червня 2008 року.

Інші доводи відповідача 1, наведені в його апеляційній скарзі зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, однак, які не впливають на результат розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатолівни Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача підлягають задоволенню, а саме: щодо зазначення в резолютивній частині оскаржуваного рішення сум, які підлягають стягненню з солідарних відповідачів не в повному обсязі, з огляду на наступне.

Резолютивною частиною рішення Господарського суду міста Києва від 20 серпня 2014 року визначено наступний порядок стягнення грошових коштів: а саме сума заявлених та задоволених вимог у розмірі 4 528 619,48 грн. розподілена між відповідачами 1, 2 - рівними частинами.

Проте, з даним висновком місцевого господарського суду погодитися не можна з огляду на таке.

Згідно зі ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

За змістом вказаної норми вбачається, що солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя дає право кредитору отримати задоволення своїх вимог за рахунок одного з них або з обох (декількох) зобов'язаних осіб у межах загальної суми боргу.

Відповідно до ч. 5 ст. 84 ГПК України якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Згідно до п. 9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012р., у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати, у рішеннях щодо кількох відповідачів - як вирішено спір щодо кожного з них (крім позовних вимог, що ґрунтуються на солідарній відповідальності).

Частинами 1 та 4 статті 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Згідно п. 48 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/530 від 29.09.2009р. "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ на стягнення всієї суми, - але саме один, а не декілька.

У даній справі позивач реалізував своє право вимоги стягнення повної суми боргу саме шляхом пред'явлення позову до солідарних боржників: Корпорації "Альтіс-Холдинг", як боржника за договором, та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-Компані", як майнового поручителя. За таких обставин, визначення у резолютивні частині оскаржуваного рішення часток для стягнення їх з відповідачів суперечить ч. 4 ст. 116 ГПК України. (Аналогічна правова позиція, викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 16 липня 2013 року по справі №24/361).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що резолютивна частина рішення Господарського суду міста Києва від 20 серпня 2014 року у справі №910/11116/14 в частині розподілу сум, які присуджені до стягнення, рівними частинами з відповідачів 1, 2 суперечить вимогам чинного законодавства, а відтак, резолютивна частина оскаржуваного рішення підлягає зміні.

Рішення господарського суду міста Києва від 20 серпня 2014 року по справі № 910/11116/14 змінити.

Апеляційна скарга Корпорації "Альтіс-Холдинг" на рішення господарського суду міста Києва від 20 серпня 2014 року по справі № 910/11116/14 задоволенню не підлягає.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатолівни на рішення господарського суду міста Києва від 20 серпня 2014 року по справі № 910/11116/14 підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 4 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Корпорації "Альтіс-Холдинг" на рішення господарського суду міста Києва від 20 серпня 2014 року по справі № 910/11116/14 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатолівни на рішення господарського суду міста Києва від 20 серпня 2014 року по справі № 910/11116/14 задовольнити

3. Рішення господарського суду міста Києва від 20 серпня 2014 року у справі №910/11116/14 змінити.

4. Викласти рішення в наступній редакції:

« І. Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з Корпорації "Альтіс-Холдинг", (03146, м. Київ, вул. Качалова, буд. 5, код ЄДРПОУ 32048530) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-Компані", (03146, м. Київ, вул. Качалова, буд. 5, код ЄДРПОУ 25267112) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", (02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, буд. 7, код ЄДРПОУ 21574573) 4 528 619 грн. 48 коп., в тому числі :

- прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 780 000,00 грн.,

- поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 3 235 725,86 грн.,

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 414 389,93 грн.,

- поточна заборгованість за нарахованими процентами - 46 043,32 грн.,

-пеня - 52 460,37 грн.»

««Стягнути солідарно з Корпорації "Альтіс-Холдинг", (03146, м. Київ, вул. Качалова, буд. 5, код ЄДРПОУ 32048530) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-Компані", (03146, м. Київ, вул. Качалова, буд. 5, код ЄДРПОУ 25267112) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", (02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, буд. 7, код ЄДРПОУ 21574573) в доход державного бюджету України судовий збір у розмірі 73 080,00 грн. за розгляд позовної заяви.»

5. Стягнути солідарно з Корпорації "Альтіс-Холдинг", (03146, м. Київ, вул. Качалова, буд. 5, код ЄДРПОУ 32048530) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-Компані", (03146, м. Київ, вул. Качалова, буд. 5, код ЄДРПОУ 25267112) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", (02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, буд. 7, код ЄДРПОУ 21574573) в доход державного бюджету України судовий збір у розмірі 36 540 грн. за розгляд апеляційної скарги.

6. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

7. Справу №910/11116/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді С.Г. Рудченко

В.Г. Суховий