Постанова № 41581571, 12.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2014 р. Справа№ 927/1439/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: Кальний О. В. - представник за довіреністю № 683 від 01.09.2014

від відповідача: на з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2014

у справі № 927/1439/14 (суддя Михайлюк С. І.)

за позовом Комунального підприємства «Господар» Варвинської селищної ради

до Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про зобов'язання відповідача відповідно до чинного законодавства закрити відкритий позивачеві у банку поточний рахунок № 26000000620025.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2014, повний текст якого підписаний 02.10.2014, у справі № 927/1439/14 позов задоволено повністю - відповідача зобов'язано протягом двох днів з дня набрання рішенням законної сили закрити позивачу рахунок № 26000000620025.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що з матеріалів справи слідує, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не закрив спірний рахунок після отримання від позивача заяви про закриття рахунку від 11.08.2014.

Не погоджуючись з рішенням, Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2014 по справі № 927/1439/14 та прийняти нове рішення по справі № 927/1439/14, яким відмовити позивачу у задоволення позову.

В апеляційній скарзі відповідач послався на те, що при прийнятті оспорюваного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, відповідач зазначив про те, що при прийняті вказаного рішення судом порушено принцип змагальності сторін, а також право відповідача на всебічний і повний судовий розгляд, оскільки оскаржуване рішення прийнято на першому судовому засіданні, на якому представник відповідача не міг бути присутнім з поважних причин, що не дозволило відповідачу реалізувати свої процесуальні права, а саме - надати докази та пояснення по справі.

Крім того, відповідач зазначив про те, що, на його думку, позивачем невірно обрано спосіб захисту свого права, оскільки відповідно до п. 20.6 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2013 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493, банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта, тощо), тобто, враховуючи, що на рахунку позивач знаходяться грошові кошти, відповідач не може закрити його рахунок.

Ухвалою від 29.10.2014 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н. Ф., судді Ропій Л. М., Рябуха В. І. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

11.11.2014 до канцелярії суду від відповідач надійшла телеграма, в якій, з посиланням на неможливість направлення в судове засідання повноважного представника, просить розглянути справу без представника відповідача та повідомляє про підтримання ним апеляційної скарги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання представників не направив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

29.02.2008 позивач як Клієнт та Відкрите акціонерне товариство «Банк «Демарк», правонаступником якого є відповідач, як Банк уклали договір банківського рахунку № 620025 (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого відповідач відкриває позивачу поточний рахунок у національній валюті відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2013 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493 (далі Інструкція), інших нормативно-правових актів України для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касових операцій.

Договір регулює порядок відкриття, використання та закриття поточного рахунку Клієнта № 26000000620025 в національній валюті.

Клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на його рахунках, в межах залишків на них та в порядку, передбаченому чинним законодавством (п. 2.4.1 Договору).

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на виконання Договору відповідач відкрив позивачу поточний рахунок № 26000000620025 в національній валюті.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою спірний Договір є договором банківського рахунка.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пунктом 7.2 Договору сторони узгодили, що Договір розривається за заявою Клієнта у будь-який час при виконанні взаємних зобов'язань між Клієнтом та Банком.

Згідно з ч. 1 п. 20.1 Інструкції поточні рахунки клієнтів банків закриваються на підставі заяви клієнта.

Відповідно до п. 20.5 Інструкції закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку, найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку, номера рахунку, який закривається, дати складання заяви. Заява про закриття поточного рахунку юридичної особи підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки юридичної особи.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства позивач в будь-який час має право прийняти рішення про закриття поточного рахунку та подати відповідачу відповідну заяву, а відповідач, в свою чергу, зобов'язаний вказану заяву виконати та закрити поточний рахунок.

11.08.2014 позивач звернувся до відповідача з заявою № 589 від 11.08.2014 про закриття рахунку (а.с.17), в якій, з посиланням на п.п. 20.5, 20.06 Інструкції, просив провести завершальні операції за рахунком № 26000000620025, а залишок коштів спрямувати на рахунок № 26007301101965 в філії Чернігівського обласного управління ПАТ «Ощадбанк», МФО 353553.

На доказ направлення вказаної заяви до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії опису вкладення та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання відповідачем вказаної вимоги 13.08.2014 (а.с.18).

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Матеріали справи не містять доказів задоволення відповідачем заяви позивача № 589 про закриття рахунку, яка відповідала всім вимогам, встановленим п. 20.5 Інструкції, та доказів виконання зобов'язання з закриття відкритого позивачу за умовами Договору поточного рахунку № 26000000620025 в національній валюті.

За змістом ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.

У спорах, що виникають у сфері банківської діяльності, клієнт має право звернутись до банку з позовом про зобов'язання закрити рахунок у судовому порядку, яке відповідає способам захисту, встановленим статтею 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, оскільки, звертаючись з такою вимогою, позивач фактично просить суд примусити відповідача виконати обов'язок, покладений на нього умовами договору та приписами законодавства. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 28.11.2011 у справі № 27/11.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про зобов'язання відповідача закрити відкритий позивачу за умовами Договору поточний рахунок № 26000000620025 в національній валюті, визначивши строк виконання такого обов'язку з урахуванням приписів ст. 8 Закону України «Про платіжні системи».

Щодо посилань відповідача на те, що, з огляду на наявність на спірному рахунку позивача грошових коштів, відповідач позбавлений можливості закрити вказаний рахунок, слід зазначити таке.

За приписами ч. 3 ст. 1075 ЦК України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Згідно з п. 20.6. Інструкції банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо].

У заяві №589 про закриття рахунку позивач просить банк провести завершальні операції за рахунком, а залишок коштів спрямувати вказаний в заяві рахунок.

Враховуючи, що чинним законодавством України врегульовані дії банку з закриття за заявою клієнта поточного рахунку у випадку наявності на ньому грошових коштів, а доказів неможливості виконати заяву позивача про закриття рахунку відповідачем суду не надано, посилання відповідача на вказані обставини як на причину невиконання заяви позивача про закриття рахунку є безпідставними.

Щодо посилань відповідача на те, що при прийняті оспореного рішення судом порушено принцип змагальності сторін, а також право відповідача на всебічний і повний судовий розгляд, оскільки оскаржуване рішення прийнято на першому судовому засіданні, на якому представник відповідача не міг бути присутнім з поважних причин, що не дозволило відповідачу реалізувати свої процесуальні права, а саме - надати докази та пояснення по справі, слід зазначити таке.

Як слідує з матеріалів справи, ухвалу від 11.09.2014, якою порушене провадження у цій справі і розгляд справи призначений на 29.09.2014, направлено сторонам в день її винесення, тобто 11.09.2014

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 1400603326913 (а.с.27) слідує, що ухвалу про судове засідання 29.09.2014 відповідач отримав 12.09.2014, а отже, суд першої інстанції належним чином повідомив відповідача про час та місце розгляду справи, а відповідач мав можливість як надати суду відзив по позов, так і прийняти участь в судовому засіданні, або, у випадку неможливості вчинення вказаних дій через поважні причини, звернутися до суду з відповідним клопотанням про відкладення розгляду справи, чого ним зроблено не було.

Вказані обставини спростовують твердження відповідача про те, що суд першої інстанції при вирішення спору по суті порушив принцип змагальності сторін, а також право відповідача на всебічний і повний судовий розгляд.

При цьому слід врахувати те, що під час апеляційного перегляду справи відповідачем не долучено ані документальних доказів ані письмових пояснень на підтвердження обставин, викладених в апеляційній скарзі, і що відповідач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його представника, повідомивши суду про підтримку апеляційної скарги в повному обсязі.

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що відповідно до приписів ст. 77 ГПК України відкладення розгляду справи, в тому числі і з підстав нез'явлення в судове засідання представників сторін, є наслідком неможливості вирішення спору сторін по суті, а отже, лише через нез'явлення представника сторони в судове засідання в суду не виникає обов'язку відкласти розгляд справи за умови достатності в матеріалах справи доказів для вирішення спору сторін по суті.

Обставини щодо невиконання відповідачем платіжних доручень, на що посилається позивач у позовній заяві, в силу ч. 1 ст. 34 ГПК України до уваги не приймаються і судом не досліджуються як такі, що не мають значення для вирішення спору сторін по суті.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2014 у справі № 927/1439/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк».

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2014 у справі № 927/1439/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2014 у справі № 927/1439/14 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/1439/14.

Повний текст постанови складено: 17.11.2014

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха