Ухвала суду № 41581409, 14.11.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

14 листопада 2014 року Справа № 915/1829/14

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

розглянувши матеріали

за позовом: Прокурора Заводського району м. Миколаєва (54021, м. Миколаїв, вул. Бузніка, 14) в інтересах держави

в особі Південно-Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13)

до відповідача: Акціонерного товариства відкритого типу "Фірма "АУРА" (54004, м. Миколаїв, вул. Млинова, 21, ідентифікаційний код 00307402)

про стягнення заборгованості у сумі 85 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява прокурора Заводського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Південно-Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до відповідача Акціонерного товариства відкритого типу "Фірма "АУРА" про стягнення штрафу в розмірі 85 000,00 грн. за порушення законодавства про цінні папери.

Відповідно до положень п. 1. ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яка визначає підвідомчість справ господарським судам, - спори, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів - не підвідомчі господарським судам.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) термін "справа адміністративної юрисдикції" (адміністративна справа) у вказаному Кодексі вживається в такому значенні: переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Частину першу статті 12 ГПК України доповнено п. 7, який передбачає віднесення до підвідомчості господарських судів усіх справ, у яких висуваються вимоги до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство. Зазначені зміни до ГПК внесено у зв'язку з прийняттям нової редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року № 4212-VІ.

Господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Зазначена норма кореспондує з ч. 4 ст. 10 нової редакції Закону про банкрутство, яка встановлює, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Пунктом 1-1 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI (зі змінами, внесеними Законом України від 2 жовтня 2012 року № 5405-VI) визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки справа про банкрутство Акціонерного товариства відкритого типу "Фірма "АУРА" була порушена до набрання чинності нової редакції Закону про банкрутство, то в даному випадку слід застосовувати положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції чинній на момент порушення справи про банкрутство.

Отже, даний спір не належить розглядати в порядку господарського судочинства. Даний спір, що виник із публічно-правових відносин та віднесений до компетенції адміністративних судів - не підвідомчий господарським судам.

За таких обставин, у прийнятті позовної заяви слід відмовити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, оскільки заява не підлягає розгляду в господарських судах України за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п. 1-1 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI (зі змінами, внесеними Законом України від 2 жовтня 2012 року № 5405-VI), п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в прийнятті позовної заяви.

2. Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена.

Суддя В.С. Адаховська