Ухвала суду № 41580831, 20.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року Справа № 876/7720/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Кухтея Р.В., Клюби В.В.

за участі секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

з участю осіб:

позивача по справі: представника Турчин Н.І.

відповідача по справі: представника Іванського В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року по справі за позовом ТзОВ НВП «Орус» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У травні місяці 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про наступне.

Позивач зазначає, що податковим повідомленням-рішенням від 06.03.2014 року № 00009022210/3250 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість на загальну суму 63 819, 00 гривень, у тому числі за основним платежем - 42 546, 00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 21 273, 00 гривень. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 20.02.2014 року № 45/13-07-22-10/19339942, у якому зроблено висновок про завищення суми податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року і як наслідок, відповідачем збільшено суму, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті відповідачем до бюджету, у розмірі 42 546, 00 гривень. Відповідач виходив з того, що у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року, яка подана 20.01.2014 року, відповідачем допущено порушення при коригуванні податкового кредиту у зв'язку з перерахуванням частки використання товарів (послуг) та необоротних активів в оподатковуваних операціях. Відповідач встановив, що сума податку на додану вартість нарахована та підлягає сплаті в бюджет в розмірі - 23 144,00 гривень. Відповідач зазначає, що позивач в рядку 16.4 коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання товарів (послуг) та необоротних активів в оподатковуваних операціях декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року позивач повинен був відобразити суму 21 249,00 грн. із знаком мінус. Натомість, позивач стверджує, що у відповідності до п.199.4 ст.199 ПК України у грудні 2013 року було зроблено коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання товарів (послуг) та необоротних активів в оподатковуваних операціях. Відповідний розрахунок на суму 21 297, 00 гривень зі знаком мінус було вірно відображено у додатку №7, який є складовою частиною декларації з ПДВ, що підтверджує відповідач. На основі додатку №7 позивачем сформовано бухгалтерську довідку, проведено коригування в бухгалтерському обліку та відображено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних із зменшенням податкового кредиту на суму 21 297, 00 гривень. Саме з огляду на цей показник зі знаком мінус позивачем було вирахувано суму податкового кредиту у розмірі 158 435, 00 гривень та сплачено податку на додану вартість до бюджету у сумі 65 738, 00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №102 від 30 січня 2014 року.

Позивач просив суд першої інстанції визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 06 березня 2014 року № 0000902210/3250.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, прийняте ДПІ у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 06 березня 2014 року № 0000902210/3250. Суд першої інстанції, зокрема, вказав, що з декларації з ПДВ за грудень 2013 року видно, що позивач вирахував суму податкового кредиту у розмірі 158 435 гривень та сплатив ПДВ до бюджету на суму 65 738 гривень і це підтверджується платіжним дорученням №102 від 30 січня 2014 року та є свідченням збільшення податкового кредиту і відповідно заниження податкового зобов'язання не було, оскільки сплачена сума випливала з даних скорегованого податкового кредиту та відображена була як сума, котра підлягала сплаті до бюджету.

Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку. Апелянт звертає увагу на те, що результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

20 лютого 2014 року ДПІ у Шевченківському районі міста Львова проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2013 року, результат проведення якої оформлено актом від 20 лютого 2014 року № 45/13/07-22-10/19339942. В акті встановлено порушення п.п.200.1, 200.2 ст.200 та п.199.4 ст.199 ПК України п.4.1 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.11.2011 року № 1492, що призвело до заниження податкового зобов'язання по ПДВ за грудень 2013 року в сумі 42 546 гривень.

На підставі акту перевірки від 20 лютого 2014 року апелянтом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 63 819 гривень, в тому числі за основним платежем - 42 546 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 21 273 гривень.

У відповідності до п.199.4 ст.199 ПК України у грудні 2013 року було зроблено коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання товарів (послуг) та необоротних активів в оподатковуваних операціях. Відповідний розрахунок на суму 21 297, 00 гривень зі знаком мінус було правильно відображено у додатку №7, який є складовою частиною декларації з ПДВ, що підтверджує відповідач. На основі додатку №7 позивачем сформовано бухгалтерську довідку, проведено коригування в бухгалтерському обліку та відображено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних із зменшенням податкового кредиту на суму 21 297, 00 гривень.

Суд першої інстанції підставно встановив, що факт доручення Д7 до декларації з ПДВ свідчить, що відбулось коригування податкового кредиту, а також позивач зменшив суму податкового кредиту. Суд правильно вказав, що додаток відповідно до статті 46 ПК України є невід'ємною частиною податкової декларації, котра повинна бути досліджена в сукупності з додатком як одне ціле, а не окремо, як це було зроблено відповідачем, коли останній виходив лише з даних рядка 16.4 декларації.

На підставі п.п.203.1, 203.2 ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний податковий період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Позивач подав декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року 20 січня 2014 року, тобто у строки визначені зазначеними вище нормами. У відповідності до абзацу 3 п.46.1 ст.46 ПК України додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення не взято до уваги подані позивачем у відповідності до пункту 201.15 статті 201 розділу V ПК України копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Згідно п.192.3 ст.193 ПК України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній звітний податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Відповідно до п.4.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість № 1492 від 25.11.2011 року коригування податкового кредиту відображається у рядку 16.

Колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

Тому колегія суддів прийшла до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, оскільки вважає апеляційні вимоги неаргументованими.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року в справі № 813/3868/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий І.О. Яворський

Судді Р.В. Кухтей

В.В. Клюба