Постанова № 41580670, 25.11.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2014 р.Справа № 923/1567/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді С.В. Таран,

суддів Т.А. Величко, В.Б. Туренко

при секретарі судового засідання Г.М. Альошиній

від прокуратури - старший прокурор Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері М.Г. Чалий, посвідчення №014402 від 10.01.2013;

від позивача (Міністерства оборони України) - О.В. Саламатін, довіреність №220/216/д від 06.03.2014;

від позивача ( квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя) - участі не брали;

від відповідача - участі не брали;

від третьої особи -участі не брали;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військового прокурора Херсонського гарнізону

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 24.10.2014 про відмову у прийнятті позовної заяви

у справі №923/1567/14

за позовом: військового прокурора Херсонського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя

до відповідача: Верхньорогачицької районної державної адміністрації Херсонської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Бережанської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області

про визнання незаконним та скасування розпорядження

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014р. військовий прокурор Херсонського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя звернувся з позовом до Верхньорогачицької районної державної адміністрації Херсонської області про визнання незаконним та скасування розпорядження Верхньорогачицької районної державної адміністрації Херсонської області від 13.10.2003 №733 "Про переведення земель ліквідованого підприємства Міністерства оборони до земель запасу".

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.10.2014 у справі №923/1567/14 (суддя В.Г. Ситюк) у прийнятті позовної заяви військового прокурора Херсонського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 62 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, військовий прокурор Херсонського гарнізону звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Херсонської області від 24.10.2014 у справі №923/1567/14 скасувати та направити справу для розгляду до Господарського суду Херсонської області, посилаючись на порушення останнім норм процесуального права.

У судовому засіданні 25.11.2014 представники прокуратури та позивача (Міністерства оборони України) апеляційну скаргу підтримали; представники позивача (квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя), відповідача та третьої особи-участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.6,8,9); власну позицію щодо апеляційної скарги в письмовому вигляді не висловили.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача (Міністерства оборони України), обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом позову, з яким військовий прокурор звернувся до суду, є визнання незаконним та скасування розпорядження Верхньорогачицької районної державної адміністрації Херсонської області від 13.10.2003 №733 "Про переведення земель ліквідованого підприємства Міністерства оборони до земель запасу". Позовні вимоги обгрунтовані відсутністю правових підстав для припинення за позивачем права постійного користування земельною ділянкою, а також тим, що фактично оспореним розпорядженням земельна ділянка площею 25 га виведена з державної власності, виключена зі складу земель оборони та передана до комунальної власності.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами.

За приписами статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (стаття 3 Земельного кодексу України).

За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Положеннями частини першої статті 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з частиною другою статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, АР Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Статтею 17 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; координація діяльності державних органів земельних ресурсів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації розпоряджаються землями державної власності відповідно до закону.

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам. Спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК України (пункти 1.2.4, 1.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

У пункті 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" наведено перелік спорів, що виникають із земельних відносин та розглядаються у порядку господарського судочинства. До таких, зокрема, належать спори про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування; інші спори, пов'язані з правами і охоронюваними законом інтересами суб'єктів господарювання та інших юридичних осіб на земельні ділянки.

Правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються позбавлення одного з позивачів права користування спірною земельною ділянкою та підстав правомірності розпорядження нею Верхньорогачицькою районною державною адміністрацією Херсонської області. Реалізуючи право розпорядження цією земельною ділянкою, Верхньорогачицька районна державна адміністрація Херсонської області у цих відносинах владних управлінських функцій не здійснювала і суб'єктом владних повноважень не виступала.

Посилання позивача на порушення положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України як на правову підставу позовних вимог також вказують на приватноправовий характер спору.

Враховуючи викладене, Господарський суд Херсонської області дійшов помилкового висновку про публічно-правовий характер спору, що виник між сторонами, та про те, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін - Верхньорогачицької районної державної адміністрації Херсонської області, стосовно позбавлення відповідних прав іншої сторони- квартирно-експлуатаційного відділу м.Запоріжжя на земельну ділянку, може бути розглянутий за правилами КАС України.

За таких обставин, ухвала Господарського суду Херсонської області від 24.10.2014 підлягає скасуванню, як така, що винесена з порушенням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, а позовні матеріали - передачі на розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу військового прокурора Херсонського гарнізону задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 24.10.2014 у справі №923/1567/14 скасувати.

Позовну заяву військового прокурора Херсонського гарнізону та додані до неї документи направити на розгляд Господарському суду Херсонської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 27.11.2014.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Т.А. Величко

Суддя В.Б. Туренко