Рішення № 41580582, 24.11.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2014 р.Справа № 922/4768/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом ДП "Вугііля України", м. Київ до Державне підприємство "Луганськвугілля" м.Луганськ про стягнення коштів в сумі 4433,86 грн. за участю сторін:

позивача - Сірий А.М.

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2014 року до суду звернулось Державне підприємство "Вугілля України" ( надалі - позивач) та просить стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля" ( надалі - відповідач ) суму 4433,86 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки вугілля № 08-10-ЕН від 01.02.2010 року.

У відповідності до листів Українського державного підприємства поштового зв*язку "Укрпошта" від 04.11.2014 року № 7-14-705 відділення поштового зв*язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської області . На підставі цього, суд не має можливості направити за належністю поштову кореспонденцію за ухвалу суду від 29.10.2014 року про порушення провадження у справі.

За приписами статей 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Положеннями ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

За приписами статей 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Положеннями ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

01.02.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки вугілля за № 08-10/1-ЕН з протоколом розбіжностей та протоколом погодження розбіжностей ( а.с.25- 36).

У відповідності до предмету договору, відповідач зобов*язався поставити позивачу вугільну продукцію в асортименті, по реквізитам та за якісними характеристиками , приведеними в даному договорі ( п.1.1 договору). Партія вугілля відвантажується після відбору об*єднаної проби (згідно з ДСТУ 4096-2002), що засвідчується відповідним актом (згідно п.6.4 ДСТУ 4083-2002). За результатами лабораторних випробувань об*єднаної проби оформлюється посвідчення про якість вугілля в партії. ( п.2 .2 договору). Датою виконання зобов*язання по поставці вугілля є дата календарного штемпеля залізничної станції призначення на перевізному документі. Вугілля, яке не відповідає умовам цього договору та не прийняте з цього приводу позивачем , до поставки за договором не зараховується (п.2.3 договору). Відповідач, в свою чергу, зобов*язався поставити позивачеві вугілля в асортименті, по реквізитам та з якісними характеристиками, погодженими сторонами ( п.3.1.1 договору). У відповідності до п. 3.4.4 договору, позивач має право відмовитись від прийняття та оплати вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений цим договором , асортимент якого не відповідає вимогам даного договору, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, що буде підтверджено у визначеному договорі порядку, або прийняти із знижками, передбаченими умовами договору ( 3.4.4. договору).

Позивач, у відповідності до умов договору поставки вугілля № 08-10/1-ЕН від 01.02.2010 року , при прийманні, перевіряє якість вугілля у партіях та приймає вугілля за якістю таким чином :

- якщо різниця між показниками Аd, Wt посвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача менша або дорівнює встановленій допустимій похибці випробовування згідно з ДСТУ 4096-2002-за показниками посвідчення про якість ;

- якщо різниця між показниками Аd, Wt посвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача більша за встановлену допустиму похибку випробовування згідно з ДСТУ 4096-2002 вартажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, направляє вантажовідправнику вугілля телеграму про виклик його представників для проведення спільного опробування такого вугілля, результати якого сторонами приймаються беззаперечно ( без врахування похибки випробування).

У відповідності до п. 5.7 договору, покупець не має права розвантажувати вугілля із вагонів без представників вантажовідправника до закінчення часу, встановленого на прибуття його представників , або часу, повідомленого вантажовідправником про своє прибуття для проведення спільного приймання вугілля, окрім випадків згоди вантажовідправника на розвантаження вагонів та приймання вугілля за показниками ТЕС.

Вартість користування вагонами за час простою вагонів в очікування представника вантажовідправника покладається на постачальника у випадку коли результати спільного приймання вугілля на ТЕС будуть відрізнятися від даних постачальника на величину, що перевищує норму нестачі або допустиму похибку опробовування. ( п.5.7.1 договору).

Так, у відповідності до умов зазначеного договору, на адресу вантажоотримувача Зміївської ТЕЦ ВАТ "Центренерго" в червні 2010 року надійшов 1 вагон з вугіллям марки "П-0-100" від відповідача, що підтверджується залізничними накладними №№ 51965918, 52606716 ( а.с.37- 39).

Базова якість вугілля та граничні показники за марками, сторони передбачили в п.7.1 договору поставки вугілля № 08-10/1-ЕН від 01.02.2010 року . При здійсненні вхідного контролю якості вугілля, що надійшло від відповідача було встановлено, що показники якості вугілля не відповідають умовам договору. На підставі Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості від 2504.1966 року П-7, ДГСТ 1137-64 та ДСТУ 4096-2002, відповідачу були направлені телеграми від 20.06.2010 року № 125438/6,7,8 відправнику та постачальнику з проханням направити представника для спільного проведення відбору проб ( а.с.40,44). У присутності представників відповідача в особі начальника ОТК та головного інженера ЗАТ "Яновське" Сухова Ю.В. ( а. с. 43). що підтверджується довіреністю № 332 від 29.06.2010 року , було проведено відбір проб вугілля для проведення аналізу поставленого вугілля та складено акт відбору проб від 19.06.2010 року за № 3427 ( а.с.41). За даними хімічної лабораторії Зміївської ТЕС було встановлено, що показники якості вугілля відрізняються від показників якості , зазначених в посвідчені якості та вийшли за межі гранично допустимих договором показників за зольністю.

Відповідач листом від 20.06.2010 року за № 27-04/09-456 звернувся з проханням переадресувати вказане вугілля та повідомив для цього адресу переадресування. При здійсненні операцій з повернення вугілля, позивач здійснив оплату залізничних тарифів по доставці вантажу до станції одержувачів при цьому поніс витрати в сумі 2719,20 грн. ( довідка про рух коштів ДН-2 з 04.06.2010 року до 30.06.2010 року).

Крім того, позивач просить суд стягнути грошові кошти за простій вагонів в сумі 37,22 грн. ( відомості плати за користування вагонами № 20061136, 2206151, які нарахувало СТГО "Південна залізниця") що підтверджується довідкою про рух коштів ДН-2 з 04.06.2010 року по 30.06.2010 року.

Витрати понесені за направлення телеграм № 125438/6,7,8, № 125438/9,10,11 у розмірі 208,96 грн. та вартість телеграм на згоду повернення вагонів становить 63.60 грн.

Плата за транспортне - експедиційне обслуговування вагону на користь СТГО "Південна залізниця" у розмірі 102,60 грн. та вартість послуг ТЕХПД при відправлені вагонів становить 10,56 грн. що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт за договором № 2267 від 10.02.2010 року між СТГО "Південна залізниця та ВАТ "Центренерго Зміївська ТЕС".

Затрати по первинному прийманню 1 партії вагонів становить 734,09 грн. згідно розрахунку вартості робіт, вартість проведеного хімічного аналізу 2 проб становить 294,44 грн.

Вартість спільного відбору проби вугілля шнековим пробовідбірником складає з 1 вагону ( 8 тачок) - 265,09 грн. Разом сума збитків складає 4433,86 грн.

Законом України "Про залізничний транспорт", а саме статтею 3, визначається, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

У статтях 2, 5, 6 Статуту зазначено, що Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом; на підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені "Правила перевезень вантажів", які є обов'язковими для всіх юридичних осіб; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Частиною 4 ст. 9 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що розрахунки за роботи і послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить чинному законодавству про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 60 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998року № 457, залізницями затверджуються:

а) тарифи на перевезення вантажів і пасажирів всіма залізничними лініями, що не належать до загальної мережі залізниць;

б) ставки зборів з вантажоодержувачів за очищення, промивання та дезінфекцію вагонів засобами залізниць у випадках, передбачених статтею 35 цього Статуту, а також за очищення, промивання засобами залізниць вагонів після вивантаження в інших випадках, коли згідно з Правилами потрібне спеціальне очищення і промивання вагонів;

в) тарифи на перевезення вантажів коліями, що належать залізницям, без виходу на колії загального користування;

г) ставки зборів та розмір плати за послуги, передбачені у статті 12 цього Статуту;

Відповідно до пункту 6 розділу I Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуги: Тарифне керівництво №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009року № 317, розрахунки за перевезення вантаж1в, роботи і послуги, пов'язані з ними, щодо яких не встановлені державні регульовані тарифи, проводяться за вільними тарифами, які визначаються суб'єктами господарювання за згодою сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.

Господарський суд міста Києва рішенням від 16.08.2011 року у справі за № 42/218 стягнув з ДП"Вугілля України" на користь ПАТ "Центренерго" 4433,86 грн. збитків, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з частиною першою статті 225 ГК України збитками є: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо ), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною ; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

На підставі викладеного, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми 4433,86 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,33,44,75,8285 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля" ( код ЄДРПОУ 32473323 п/р 26000673 в ЛФ ВАТ""Кредитпромбанк" м. Луганська, МФО 364382 п/р 260013019180 в ФЛОУ ВАТ"Ощадбанк" м.Луганська МФО 304665 Луганська обл. , вул. Лермонтова, 1в) на користь Державного підприємства "Вугілля України" ( код ЄДРПОУ 32709929 п/р 26009006557002 АТКБ ТК"Кредит" м.Київ, МФО 322830 м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, 4) суму 433,86 грн. та судовий збір 1827 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.11.2014 р.

Суддя Л.С. Лаврова