Рішення № 41580548, 24.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23714/14 24.11.14За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 17 852,02 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Шмаров О. В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" страхового відшкодування в розмірі 17 852,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі генерального договору добровільного страхування засобів № 28-2828-0157 від 20.07.2009 та додатку № 28-0199-0199-0157/13/0118 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплатив страхове відшкодування власнику автомобіля марки Фольксваген д/н АА9642КК, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Рено д/н АЕ8640НЕ, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АС/4303060), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2014 порушено провадження по справі № 910/23714/14, розгляд справи призначено на 24.11.2014.

Представник позивача в судове засідання 24.11.2014 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 24.11.2014 не з'явився, вимоги ухвали суду від 30.10.2014 не виконав, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника відповідача.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхиляє з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 24.11.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

20.07.2009 між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ТОВ «Порше Лізинг Україна» укладено генеральний договір добровільного страхування засобів № 28-2828-0157 (надалі - Договір), за яким був застраховано автомобіль Фольксваген д/н АА9642КК.

Відповідно до довідки № 9361478 про дорожньо-транспортну пригоду станом на 13.03.2014 на вулиці Карла Лабкнехта, 11 в м. Дніпропетровську сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Фольксваген д/н АА9642КК, під керуванням Борковського А. М. та автомобіля Рено д/н АЕ8640НЕ, під керуванням Даніловського А. О.

Згідно з постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська № 199/2207/14-п (провадження 3/199/1092/14) від 16.04.2014 Даніловського А. О. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно з умовами договору, на підставі ремонтної калькуляції № ССКА-3023 від 20.03.2014 та рахунку № С000037776 від 13.03.2013 було розраховано та виплачено страхове відшкодування у розмірі 17852,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7507 від 21.03.2014.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 17852,02 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Рено д/н АЕ8640НЕ, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка експлуатує автомобіль Рено д/н АЕ8640НЕ, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АС/4303060 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом № АС/4303060) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн. та встановлена франшиза в розмірі 1000,00 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АС/4303060 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 36.2. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою № 7794/1944УСГ від 20.05.2014 про виплату страхового відшкодування розмірі 17852,02 грн.

Проте, відповідач відповідача на заяву не надав, суму страхового відшкодування не виплатив.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в сумі 16852,02 грн. (17852,02 грн. - 1000,00 грн. франшизи за Полісом № АС/4303060), відповідно до розрахунку суду.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовних вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, ідентифікаційний код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А; ідентифікаційний код 30859524) суму страхового відшкодування у розмірі 16852,02 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дві гривні 02 коп.) та судовий збір у розмірі 1724,66 грн. (одна тисяча сімсот двадцять чотири гривні 66 коп.).

3. Видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення 27.11.2014

Суддя О.А. Грєхова