Рішення № 41580546, 19.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18887/14 19.11.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 27 707,99 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Грабовський О.О., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (далі - відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 27 707,99 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/18887/14, розгляд справи призначено на 24.09.2014 р.

23.09.2014 р. представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

24.09.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 24.09.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відрядженні, справу № 910/18887/14 було передано для розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2014 р. справу № 910/18887/14 було прийнято до провадження суддею Спичаком О.М., розгляд справи призначено на 22.10.2014р.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 29.09.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відрядження, справу № 910/18887/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2014 р. справу № 910/18887/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 22.10.2014р.

17.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву.

У судове засідання 22.10.2014 р. представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 22.10.2014 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 14.09.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/18887/14 та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 19.11.2014 р.

03.11.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано пояснення на відзив відповідача.

У судове засідання 19.11.2014 р. представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

У судове засідання 19.11.2014 р. представник відповідача не з'явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2013 року між Лиюровою Лілією Олександрівною (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» (далі - позивач) було укладено Договір добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів № 06/0659218/1005/13 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля «Мітсубісі», державний номерний знак АА 1210 МЕ.

17.10.2013 р. приблизно о 14 год. 10 хв. Борозенець О.Ф., керуючи автомобілем марки «Шевроле» державний номерний знак АА 6275 НІ, по вул. Онискевича 1, в м. Києві, перед початком руху не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкоди іншим учасникам руху, не пропустив автомобіль «Мітсубісі», державний номерний знак АА 1210 МЕ, під керуванням Лисогорова Б.О., який рухався праворуч в попутному напрямку, внаслідок чого сталося зіткнення зазначених транспортних засобів, що призвело до їх пошкодження.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 31.10.2013 р. Борозенця О.Ф. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу № 04906/КВ, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Мітсубісі», державний номерний знак АА 1210 МЕ, складає 32 005,20 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 2300025990 від 27.12.2013р., згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки «Мітсубісі», державний номерний знак АА 1210 МЕ, внаслідок вищезазначеної ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 27 707,99 грн.

На підставі сформованого страхового акту № 2300025990 від 27.12.2013 р. позивачем було сплачено страхове відшкодування в розмірі 27 707,99 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 0067052 від 30.12.2013 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Шевроле», державний номерний знак АА 6275 НІ, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Українська охоронно-страхова компанія", згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АC/3884606.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм закону та у зв'язку з укладенням Полісу № АC/3884606 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Шевроле», державний номерний знак АА 6275 НІ.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність винної у скоєнні ДТП особи на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АC/3884606, відповідач згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № АC/3884606 встановлено франшизу в розмірі 1000,00 грн.

Позивачем не враховано франшизу, встановлену Полісом № АC/3884606, при визначенні розміру позовних вимог.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України № 534-13/ФПА від 17.07.2014 р.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зокрема, з тих підстав, що регресну вимогу ним було отримано 28.07.2014 р., в свою чергу пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко визначено термін, протягом якого страховик водія забезпеченого транспортного засобу має прийняти рішення по справі, а саме: рішення про виплату приймається протягом не більше як 90 днів.

Відповідач зазначає суду про те, що останнім днем для прийняття рішення за вимогою № 534-13/ФПА від 17.07.2014 р., отриманою ним 28.07.2014 р., та сплати страхового відшкодування є 29.10.2014 р. та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що права позивача на момент подання позовної заяви до господарського суду м. Києва не були порушені.

Суд частково погоджується з даним твердженням відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

У постанові Верховного Суду України від 28 серпня 2012 року в справі № 23/279 зазначено про те, що позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 27 707,99 грн. підлягають задоволенню частково в розмірі 26 707,99 грн. (за вирахуванням франшизи в розмірі 1 000,00 грн., встановленої Полісом № АС/3884606).

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Частиною першою статті 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Судом встановлено, що станом на дату подання позовної заяви до господарського суду м. Києва права позивача не були порушені відповідачем, тобто спір виник внаслідок неправильних дій позивача. А тому, з урахуванням вищезазначених положень ГПК України, судовий збір повинно бути покладено на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, будинок 145; ідентифікаційний код: 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, будинок 25; ідентифікаційний код: 23510137) страхове відшкодування в розмірі 26 707 (двадцять шість тисяч сімсот сім) грн. 99 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Судовий збір покласти на позивача.

Повне рішення складено 25.11.2014 р.

Суддя О.В. Нечай