Рішення № 41580540, 21.11.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"21" листопада 2014 р. Справа № 911/4348/14

за позовом публічного акціонерного товариства «Квазар», м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар», м. Вишневе Києво-Святошинського району,

про стягнення 99 821,83 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Миронюк В.П., уповноважений, довіреність від 01.08.2014р. № 239\А;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - публічне акціонерне товариство «Квазар», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 10.10.2014р. №299/А до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар», м. Вишневе Києво-Святошинського району, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 99 821,83 грн. заборгованості за Договором про виконання робіт та надання послуг від 28.07.1995р. №1а, з яких: пеня в сумі 76 600,44 грн., три проценти річних в сумі 5 043,92 грн. та 18 177,47 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що грошове зобов'язання з оплати коштів за оренду нежитлових приміщень за договором від 28.07.1995р. №1а про виконання робіт та надання послуг відповідачем виконано із запізненням. У зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання відповідно до умов договору від 28.07.1995р. №1а про виконання робіт та надання послуг позивачем нараховані пеня в сумі 76 600,44 грн., а також відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 5 043,92 грн. та 18 177,47 грн. інфляційних втрат за період з наступного дня після того, коли зобов'язання щодо оплати мало було виконане по дату фактичного погашення заборгованості.

В ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2014р. порушено провадження у справі №911/4348/14 за позовом публічного акціонерного товариства «Квазар», м. Київ, до товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар», м. Вишневе Києво-Святошинського району, про стягнення 99 821,83 грн. заборгованості з орендної плати.

В судовому засіданні 04.11.2014р. розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву в судовому засіданні до 18.11.2014р.

18.11.2014р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшли додатково витребувані документи із супровідним листом від 18.11.2014р. б/н.

В судове засідання 18.11.2014р. з'явились повноважні представники сторін. Представником відповідача поданий суду відзив на позов від 18.11.2014р. №338, в якому відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує в частині нарахування розміру пені. Так, відповідач твердить, що розмір пені та прострочку оплати заявлених послуг не може бути вище 21 616,00 грн., а з урахуванням індексу інфляції розмір позовних вимог не може перевищувати 45 195,05 грн., у зв'язку з чим відповідач просить суд позов публічного акціонерного товариства «Квазар» залишити без задоволення.

В судовому засіданні 18.11.2014р. оголошено перерву в судовому засіданні до 21.11.2014р., у звязку з необхідністю вивчення додатково поданих документів та перевірки розрахунку позовних вимог, про що представників сторін повідомлено особисто під розпис.

19.11.2014р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява від 19.11.2014р. №339 про відвід судді Конюх О.В. від розгляду справи №911/4348/14.

В судове засідання 21.11.2014р. з'явився повноважний представник позивача. Представник відповідача в судове засідання 21.11.2014р. не з'явився. В судовому засіданні 21.11.2014р. заяву відповідача від 19.11.2014р. №339 про відвід судді Конюх О.В. розглянуто та залишено без задоволення, про що в нарадчій кімнаті було постановлено відповідну ухвалу.

Враховуючи те, що матеріалів справи достатньо для розгляду спору у справі, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов публічного акціонерного товариства «Квазар», м. Київ (далі по тексту - ПАТ «Квазар»), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар», м. Вишневе Києво-Святошинського району (далі по тексту - ТОВ «Піллар»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Майново - господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі господарських договорів (частина 1 ст. 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 28.07.1995р. між відкритим акціонерним товариством «Квазар», правонаступником якого є ПАТ «Квазар», (виконавець/орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Піллар ЛТД», правонаступником якого є ТОВ «Піллар», (замовник/орендар) Договір про виконання робіт та надання послуг №1а (далі - Договір), згідно якого замовник приймає в користування приміщення та обладнання (згідно Додатку №5) цілісного майнового комплексу позивача загальною площею 980,2 кв. м. (Додаток №1 до Договору), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, для організації ділянки по виробництву монокристалічного кремнію, а виконавець виконує роботи, надає замовнику всі види енергоносіїв, приймає під охорону об'єкти замовника (Додаток №4).

Додатковою угодою від 01.09.2008р. №449/511 до Договору сторони домовились про те, що з 01.09.2008р. розмір плати за користування приміщеннями та за надані послуги становитиме 27,5 грн./кв. м. на місяць (без ПДВ 20%) згідно інвентаризаційної відомості обліку площ станом на 01.09.2008р. (копія наявна в матеріалах справи). В подальшому, Додатковою угодою від 05.08.2011р. №208/511 до Договору сторонами погоджено, що з 05.08.2011р. згідно акту прийому-передачі площ замовник додатково приймає в орендне користування приміщення у будівлі №13 загальною площею 21,6 кв.м.=17,2 кв.м.+4,4 кв.м. та з 05.08.2011р. розмір орендної плат за оренду приміщень встановлено 557 280,36 грн./місяць (ПДВ 20% 92 880,06 грн.) згідно інвентаризаційної відомості обліку площ станом на 05.08.2011р. (копія наявна в матеріалах справи).

Матеріали справи не містять доказів направлення або вручення заяви про припинення Договору у зв'язку із закінченням терміну його дії. Відповідні обставини свідчать про пролонгацію Договору, що сторонами не заперечується.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно пунктів 4.1. та 4.3. Договору замовник зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця щомісячну плату, встановлену Доповненнями до Договору, до 10 числа поточного місяця за попередній.

Так, позивачем були складені акти виконаних робіт та наданих послуг за період січень-серпень 2014р., які підписані повноважними представниками та скріплені печатками обох сторін, а саме:

від 31.01.2014р. №3/0114 на суму 612 544,58 грн.,

від 28.02.2014р. №3/0214 на суму 604 063,27 грн.,

від 31.03.2014р. №3/0314 на суму 591 690,04 грн.,

від 28.04.2014р. №3/0414 на суму 577 757,41 грн.,

від 30.05.2014р. №3/0514 на суму 578 450,05 грн.,

від 27.06.2014р. №3/0614 на суму 579 188,62 грн.,

від 31.07.2014р. №3/0714 на суму 596 354,48 грн.,

від 29.08.2014р. №3/0814 на суму 580 323,37 грн., всього на загальну суму 4 720 371,82 грн. (належним чином засвідчені копії актів наявні в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як стверджує позивач, в порушення умов Договору відповідач свої грошові зобов'язання виконав із запізненням. Так, за період з 20.02.2014р. по 29.09.2014р. відповідачем платіжними дорученнями перераховані кошти на погашення заборгованості за Договором остаточно лише 29.09.2014р., а саме:

платіжне доручення від 20.02.2014р. №226 на суму 612 544,58 грн.,

платіжне доручення від 03.04.2014р. №391 на суму 723 622,01 грн.,

платіжне доручення від 22.04.2014р. №449 на суму 591 690,04 грн.,

платіжне доручення від 22.05.2014р. №556 на суму 589 289,67 грн.,

платіжне доручення від 19.06.2014р. №648 на суму 500 000,00 грн.,

платіжне доручення від 23.07.2014р. №63 на суму 579 188,62 грн.,

платіжне доручення від 24.07.2014р. №66 на суму 46 370,27 грн.,

платіжне доручення від 01.09.2014р. №71 на суму 32 079,78 грн.,

платіжне доручення від 09.09.2014р. №78 на суму 501 000,00 грн.,

платіжне доручення від 29.09.2014р. №898 на суму 95 354,48 грн.,

платіжне доручення від 29.09.2014р. №899 на суму 580 323,37 грн., всього 4 851 462,82 грн., що також підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень та банківськими виписками.

За таких обставин сплата відповідачем належних платежів із простроченням підтверджено належними та допустимими доказами.

У зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 76 600,44 грн., а також відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні нарахування за період з наступного дня після того, коли зобов'язання щодо оплати мало було виконане по дату фактичного погашення заборгованості.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.5. Договору із змінами та доповненнями до нього сторонами визначено, що за несвоєчасну оплату оренди замовник сплачує пеню в розмірі: 0% - за перший тиждень прострочки, а з восьмого дня - 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочки на протязі 90 днів.

Разом із тим, стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Преамбула Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Таким чином, договірні правовідносини між сторонами, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є спеціальним з питань регулювання відносин щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, і має пріоритетне застосування щодо зазначених правовідносин сторін у справі.

В зазначеному законі прямо вказано про те, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а відповідно до абзацу другого частини 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Таку ж позицію підтримує і Верховний суд України (постанова Верховного Суду України від 24.10.2011р. у справі №25/187).

За таких обставин, розрахунок пені позивачем виконано невірно, оскільки до відносин сторін має застосовуватися ставка пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (з восьмого дня прострочення), а не в розмірі, передбаченому договором - 0,2% на день.

Згідно постанови правління Національного банку України від 09.08.2013р. №315 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» з 13.08.2013р. розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 6,5%. Відповідно до постанови правління Національного банку України від 14.04.2014р. №212 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» з 15.04.2014р. розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 9,5%. Постановою правління Національного банку України від 15.07.2014р. №417 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» з 17.07.2014р. розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 12,5%.

Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 5 043,92 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, в розмірі 18 177,47 грн.

Відповідно до положень частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати орендної плати, встановлені пунктами 4.1. та 4.3. Договору;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені пунктом 4.5. Договору та статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»;

-встановлені постановами правління Національного банку України «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розміри облікової ставки НБУ;

спосіб захисту майнового права, передбачений статтею 625 ЦК України, та виходячи з наступного розрахунку:

документнараховано, грн.строк оплати (пункт 4.3. Договору)фактично сплачено, грн.основний борг, грн.кількість днів простроченняпеня, грн. (пункт 4.5. Договору)Акт від 31.01.2014р. №3/0114612 544,5810.02.2014 612 544,583 дні (18.02 - 20.02.2014)654,50Платіжне доручення від 20.02.2014р. №226 612 544,58 Акт від 28.02.2014р. №3/0214604 063,2710.03.2014 604 063,2717 днів (18.03 - 03.04.2014)3 657,48Платіжне доручення від 03.04.2014р. №391 723 622,01-119 558,74 Акт від 31.03.2014р. №3/0314591 690,0410.04.2014 472 131,305 днів (18.04 - 22.04.2014)1 228,83Платіжне доручення від 22.04.2014р. №449 591 690,04-119 558,74 Акт від 28.04.2014р. №3/0414577 757,4110.05.2014 458 198,675 днів (18.05 - 22.05.2014)1 192,57Платіжне доручення від 22.05.2014р. №556 589 289,67-131 091,00 Платіжне доручення від 19.06.2014р. №648 500 000,00-631 091,00 Акт від 30.05.2014р. №3/0514578 450,0510.06.2014 -52 640,95 Акт від 27.06.2014р. №3/0614579 188,6210.07.2014 526 547,676 днів (18.07 - 23.07.2014)2 163,89Платіжне доручення від 23.07.2014р. №63 579 188,62-52 640,95 Платіжне доручення від 24.07.2014р. №66 46 370,27-99 011,22 Акт від 31.07.2014р. №3/0714596 354,4810.08.2014 497 343,2615 днів (18.08 - 01.09.2014)5 109,69Платіжне доручення від 01.09.2014р. №71 32 079,78465 263,481 день (09.09.2014)318,67Платіжне доручення від 09.09.2014р. №78 501 000,00-35 736,52 Акт від 29.08.2014р. №3/0814580 323,3710.09.2014 544 586,8512 днів (18.09 - 29.09.2014)4 476,06Платіжне доручення від 29.09.2014р. №898 95 354,48449 232,37 Платіжне доручення від 29.09.2014р. №899 580 323,370 всього4 720 371,82 4 851 462,820 18 801,69

документнараховано, грн.строк оплати (пункт 4.3. Договору)фактично сплачено, грн.основний борг, грн.кількість днів прострочення3% річних, грн.Інфляційні втрати, грн.Акт від 31.01.2014р. №3/0114612 544,5810.02.2014р. 612 544,5810 днів (11.02 - 20.02.2014)503,463 675,27Платіжне доручення 20.02.2014р. №226 612 544,58 Акт від 28.02.2014р. №3/0214604 063,2710.03.2014 604 063,2724 дні (11.03 - 03.04.2014)1 191,5813 289,39Платіжне доручення 03.04.2014р. №391 723 622,01-119 558,74 Акт від 31.03.2014р. №3/0314591 690,0410.04.2014 472 131,3012 днів (11.04 - 22.04.2014)465,6615 580,33Платіжне доручення 22.04.2014р. №449 591 690,04-119 558,74 Акт від 28.04.2014р. №3/0414577 757,4110.05.2014 458 198,6712 днів (11.05 - 22.05.2014)451,9217 411,55Платіжне доручення 22.05.2014р. №556 589 289,67-131 091,00 Платіжне доручення 19.06.2014р. №648 500 000,00-631 091,00 Акт від 30.05.2014р. №3/0514578 450,0510.06.2014 -52 640,95 Акт від 27.06.2014р. №3/0614579 188,6210.07.2014 526 547,6713 днів (11.07 - 23.07.2014)562,612 106,19Платіжне доручення 23.07.2014р. №63 579 188,62-52 640,95 Платіжне доручення 24.07.2014р. №66 46 370,27-99 011,22 Акт від 31.07.2014р. №3/0714596 354,4810.08.2014 497 343,2622 дні (11.08 - 01.09.2014)899,313 978,75Платіжне доручення 01.09.2014р. №71 32 079,78465 263,488 днів (02.09 - 09.09.2014)305,930Платіжне доручення 09.09.2014р. №78 501 000,00-35 736,52 Акт від 29.08.2014р. №3/0814580 323,3710.09.2014 544 586,8519 днів (11.09 - 29.09.2014)850,4515 793,02Платіжне доручення 29.09.2014р. №898 95 354,48449 232,37 Платіжне доручення 29.09.2014р. №899 580 323,37-0 всього4 720 371,82 4 851 462,820 5 230,9252 062,73за заявлений позивачем період до 30.09.2014р.

судом встановлено, що за заявлений позивачем період до 30.09.2014р., з відповідача належить до стягнення на користь позивача пеня в сумі 18 801,69 грн., три проценти річних в сумі 5 230,92 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, в сумі 52 062,73 грн.

Позивачем заявлено до стягнення три проценти річних в сумі 5 043,92 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, в сумі 18 177,47 грн. Заяви про збільшення розміру позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалась. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів річних в сумі 5 043,92 грн. та зінфляційних втрат в розмірі 18 177,47 грн. підлягають задоволенню повністю в заявленій сумі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги публічного акціонерного товариства «Квазар» обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню частково. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» на користь позивача - публічного акціонерного товариства «Квазар» 42 023,08 грн. заборгованості за Договором про виконання робіт та надання послуг від 28.07.1995р. №1а, з яких: пеня в сумі 18 801,69 грн., 3% річних в сумі 5 043,92 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, в сумі 18 177,47 грн., та, у відповідності до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись частиною 3 ст. 6, частиною 1 ст. 11, ст. ст. 525, 526, частиною 1 ст. 530, частиною 1 ст. 546, частиною 3 ст. 549, ст. 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, частиною 2 ст. 625, ст. 629, частиною 1 ст. 759, частиною 1 ст. 761, частиною 1 ст. 762, ст. 763 Цивільного кодексу України, частиною 1 ст. 173, частиною 1 ст. 179, частиною 1 ст. 181, ст. 230, частинами 4, 6 ст. 231, частиною 6 ст. 232, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Квазар» до товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, код ЄДРПОУ 162 99604)

на користь публічного акціонерного товариства «Квазар» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 3, код ЄДРПОУ 14314038)

18 801,69 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот одну гривню шістдесят дев'ять копійок) пені,

5 043,92 грн. (п'ять тисяч сорок три гривані дев'яносто дві копійки) три проценти річних,

18 177,47 грн. (вісімнадцять тисяч сто сімдесят сім гривень сорок сім копійок) інфляційних втрат,

840,46 грн. (вісімсот сорок гривень сорок шість копійок) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 27.11.2014р.