Ухвала суду № 41580497, 20.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/25724/13 20.11.14

Суддя Господарського суду міста Києва - Мандриченко О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 910/25724/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг";

про стягнення заборгованості у розмірі 59 332 178,22 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача (стягувач): не з`явився;

Від відповідача (боржник): Діхтяренко О.М., представник, довіреність № 2014/08-02 від 10.01.14 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Дизельний завод" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" про стягнення з останнього за договором поставки № 15/02/003-2013 від 15.02.2013 р. суму у розмірі 59 332 178,22 грн., з яких: 55 623 560,00 грн. основної заборгованості, 2 582 702,97 грн пені та 1 125 915,25 грн. 3 % річних.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.02.2014 р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 року рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.14 р. скасовано частково, прийнято нове рішення про задоволення позову ПАТ "Дизельний завод" до ТОВ "Прем'єр Лізинг" частково. Стягнуто з ТОВ "Прем'єр Лізинг" на користь ПАТ "Дизельний завод" заборгованість за договором поставки №15/02/003-2013 від 15.02.2013 р. у сумі 55 623 560, 00 грн. - основної заборгованості, 1 598 824, 49 грн. пені, 1 125 915, 25 грн. - 3% річних.

На виконання вищевказаної постанови 04.07.2014 року Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

До канцелярії Господарського суду міста Києва 06.11.2014 року надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню. Заявник просить суд на підставі частини 4 статі 117 ГПК України визнати судовий наказ у справі № 910/25724/13 таким, що не підлягає виконанню, оскільки вважає, що зобов'язання ТОВ «Прем'єр Лізинг» перед ПАТ «Дизельний завод» за договором поставки №15/02/003-2013 від 15.02.2014 р. припинені повністю шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2014 р. слухання вищезазначеної заяви призначене на 20.11.2014 р.

Стягувач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду заяви, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт отримання ПАТ "Дизельний завод" 13.11.2014 р. ухвали Господарського суду міста Києва від 07.11.2014 р.

Стягувач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 3 статті 117 ГПК України, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд визнав зазначену заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для виконання на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Частиною 4 статті 117 ГПК України передбачено, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Як свідчать матеріали справи, 10.10.2014 року та 31.10.2014 року боржник надіслав на адресу стягувача заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від №10/10-01 від 10.10.2014 р. та № 31/10-02 від 31.10.2014 р., в яких повідомив, що керуючись ст.601 ЦК України здійснює зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом заліку взаємних зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2014 р. між ПАТ СКТБ «Комплекс» та ТОВ «Прем'єр Лізинг» укладено договір відступлення права вимоги за договором поставки № 09 р-08/13 від 15.02.2013 р., згідно якого до ТОВ «ПРЕМ'ЄР ЛІЗИНГ" (нового кредитора) перейшли всі права ПАТ СКТБ «КОМПЛЕКС» (первісного кредитора) за договором поставки в повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення права вимоги, включаючи, але не обмежуючись: право вимоги повернення несплачених коштів з урахуванням індексу інфляції та 3 % (трьох процентів) річних, інші платежі, передбачені умовами договору поставки. Про відступлення права вимоги за договором поставки №09р-08/13 від 15.02.2013 р. ТОВ «Прем'єр Лізинг» було направлено на адресу ПАТ «Дизельний завод» повідомлення від 01.10.2014 р.

Заборгованість ПАТ «Дизельний завод» перед ПАТ СКТБ «Комплекс» за договором поставки № 09р-08/13 від 15.02.2013 р. та відступлення Публічним акціонерним товариством СКТБ "Комплекс" права вимоги за вищевказаним договором Товариству з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" встановлено постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 року у справі № 904/6319/14, якою постановлено здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Публічне акціонерне товариство СКТБ "Комплекс" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" та стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" основний борг за договором поставки № 09р-08/13 від 15.02.2013 р. у сумі 41 415 305,48 грн., 3% річних у сумі 1 514 778,98 грн. та втрати від інфляції у сумі 5 028 293,87 грн., що разом складає 47 958 378,33 грн.

Також матеріалами справи було встановлено про існування у ПАТ «Дизельний завод» не виконаних зобов'язань перед ТОВ «Прем'єр Лізинг» за договором поставки № 15/02/003-2013 від 15.02.2013 р., що також підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 р. у справі № 904/7917/14, яке набрало законної сили 11.11.2014 р. Відтак, вищезазначеним рішенням стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" 21 267 840,00 грн. попередньої оплати за договором поставки № 15/02/003-2013 від 15.02.2013 р.

Таким чином, оскільки між ТОВ «Прем'єр Лізинг» та ПАТ «Дизельний завод» існувала взаємна заборгованість, а саме: сума заборгованості ТОВ «Прем'єр Лізинг» перед ПАТ «Дизельний завод» за договором поставки №15/02/003-2013 від 15.02.2014 р. у розмірі 58 348 299,74 грн. та заборгованість ПАТ «Дизельний завод» перед ТОВ «Прем'єр Лізинг» за договором поставки № 09р-08/13 від 15.02.2013 р. у розмірі 47 958 378,33 грн та договором поставки №15/02/003-2013 від 15.02.2014 р. у розмірі 21 267 840, 00 грн., ТОВ «Прем'єр Лізинг» було направлено ПАТ «Дизельний завод» заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від №10/10-01 від 10.10.2014 р. та № 31/10-02 від 31.10.2014 р.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування; для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 602 ЦК України визначено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

За змістом названих правових норм залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Отже, за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи.

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань. Добровільне виконання зобов'язання на стадії виконавчого провадження допускається і шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог (зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України викладеній у постанові від 01.11.2005 № 15/154).

За правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін. Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством. За загальними правилами про правочини здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов'язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Судом встановлено, що відповідачем було направлено на адресу позивача заяви про зарахування зустрічних вимог від №10/10-01 від 10.10.2014 р. та № 31/10-02 від 31.10.2014 р., що підтверджується повідомленнями про відправлення та про вручення рекомендованого поштового відправлення, копії яких містяться у матеріалах справи.

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" вчинено односторонній правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог належним чином та у належній формі, у зв'язку з чим зобов'язання ТОВ «Прем'єр Лізинг» перед ПАТ «Дизельний завод» за договором поставки №15/02/003-2013 від 15.02.2014 р. припинені повністю шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог на підставі заяв №10/10-01 від 10.10.2014 р. та № 31/10-02 від 31.10.2014 р.

Враховуючи наведене, а також те, що позивачем відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України не надано доказів визнання недійсними, в установленому законом порядку, заяв №10/10-01 від 10.10.2014 р. та № 31/10-02 від 31.10.2014 про зарахування зустрічних однорідних вимог, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про обґрунтованість вимог відповідача про визнання наказу господарського суду міста Києва від 04.07.2014 у справі № 910/25724/13 таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 117 ГПК України,-

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 04.07.2014 р. у справі № 910/25724/13 таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

2. Наказ Господарського суду міста Києва від 04.07.2014 р. у справі № 910/25724/13 визнати таким, що не підлягає виконанню.

Суддя О.В. Мандриченко