Постанова № 41579396, 10.11.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року Житомир справа № 806/3621/14

категорія 6.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

за участі секретаря Смолінської І.П.,

за участі представників позивача, відповідача та третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагентства у Житомирській області треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Дідовицька сільська рада про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держземагентства у Житомирській області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Дідовицька сільська рада про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії. В обгрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем видано накази №ЖТ/1824081200:01:000/00000575 від 02.10.2013 року, №ЖТ/1824081200:01:000/00000574, від 02.10.2013 року, №ЖТ/1824081200:01:000/00000570 від 02.10.2013 року, №ЖТ/1824081200:01:000/00000705 від 15.10.2013 року, №ЖТ/1824081200:01:000/00000702 від 15.10.2013 року, №ЖТ/1824081200:01:000/00000703 від 15.10.2013 року, №ЖТ/1824081200:01:000/00000701 від 15.10.2013 року, №ЖТ/1824081200:01:000/00000704 від 15.10.2013 року на думку позивача вказані накази винесено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він просить їх визнати протиправними та скасувати, а також зобов'язати відповідача утриматись в подальшому від надання дозволу на розроблення документації із землеустрою із земель державної власності на території Дідовицької сільської ради.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечував щодо його задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях.

Представник третьої особи Дідовицької сільської ради вимоги позову підтримала та не заперечував щодо його задоволення.

Інші треті особи у судове засідання не з'явилися, направили на адресу суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи дійшов висновку, що позов не обгрунтований та задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи рішенням 7 сесії 22 скликання Дідовицької сільської ради Новоград-Волинського району від 10.02.1996 року було передано КСП "Поліський край" 1749,9 га. земель у колективну власність, у тому числі 67,8 га земель загального користування по угіддях згідно додатку.

Пунктом 2 вказаного рішення 116,7 га. земель державної власності по угіддях, згідно плану було залишено у постійному користуванні Дідовицької сільської ради.

На підставі вказаного рішення було видано державний акт на право колективної власності на землю серії ЖТ-10-06000001 від 12.02.1996 року.

Наказами Головного управління Держземагенства у Житомирській області №ЖТ/1824081200:01:000/00000575 від 02.10.2013 року, №ЖТ/1824081200:01:000/00000574, від 02.10.2013 року, №ЖТ/1824081200:01:000/00000570 від 02.10.2013 року, №ЖТ/1824081200:01:000/00000705 від 15.10.2013 року, №ЖТ/1824081200:01:000/00000702 від 15.10.2013 року, №ЖТ/1824081200:01:000/00000703 від 15.10.2013 року, №ЖТ/1824081200:01:000/00000701 від 15.10.2013 року, №ЖТ/1824081200:01:000/00000704 від 15.10.2013 року надано дозвіл ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, орієнтовним розміром 2 га кожна, розташованих на території Дідовицької сільської ради, у власність.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Пунктом 10 встановлено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Відповідно до пункту 115 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. N 1051, державна реєстрація земельних ділянок, переданих у власність (користування) без проведення їх державної реєстрації (в тому числі у разі, коли відомості про земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, не внесені до Державного реєстру земель), здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельних ділянок державної чи комунальної власності) в порядку, визначеному для державної реєстрації земельної ділянки.

Суд погоджується з доводами позивача щодо того, що державний акт на право колективної власності на землю серії ЖТ-10-06000001 від 12.02.1996 року є дійсним, проте, оскільки, право власності на 1749,9 га. земель, вказаних у цьому акті не зареєстроване у встановленому законом порядку, то ці землі, на думку суду, до моменту державної реєстрації права власності на них, відносяться до земель запасу Дідовицької сільської ради.

Крім того, факт правового статусу земельних ділянок виділених третім особам для ведення особистого фермерського господарства у землях запасу Дідовицької сільської ради підтверджується також наявним у матеріалах справи, листом управління Держземагенства у Новоград-Волинському районі Житомирській області від 11.09.2014 року №566/05-14 (а.с.149).

Водночас, слід відмітити, що відповідач не перешкоджає реєстрації права власності на землю на підставі державного акту на право колективної власності на землю серії ЖТ-10-06000001 від 12.02.1996 року у встановленому законом порядку у відповідності до п.115 Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Зважаючи на те, що на час винесення оскаржуваних наказів та на час розгляду справи право власності на 1749,9 га. земель не зареєстровано у встановлено законом порядку, то відповідач при винесенні спірних наказів не порушив жодним чином права та свободи позивача, оскільки діяв у спосіб та у межах повноважень наданих йому чинним законодавством, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 17 листопада 2014 р.