Ухвала суду № 41579187, 18.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 р.Справа № 820/15270/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2014р. по справі № 820/15270/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення від 12.08.2014 року № 0002602201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 348412, 50 грн., в тому числі 232275, 00 грн. за основним платежем та 116137, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) і № 0002612201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 338250, 00 грн., в тому числі 225500, 00 грн. за основним платежем та 112750, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на виконання постанови ОСВ СВ УСБУ в Харківській області від 25.06.2014 р. «Про призначення документальної позапланової перевірки» б/н на підставі наказу від 16.07.2014 р. № 1466 та згідно з п.п. 78.1.11 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України була проведена перевірка позивача за результатами якої складено акт від 01.08.2014 р. № 3085/20-30-22-01/37365857.

У висновках зазначеного акта перевірки зазначено наступні порушення ТОВ «ХНЦС»:

-п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1. п. 138. 2. ст. 138 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством було занижено суму податку на прибуток всього у сумі 232275, 00 грн., в тому числі у 2013 році в сумі 232275, 00 грн.;

-п. 198. 1, п. 198. 2. ст. 198 Податкового кодексу України підприємством було занижено суму податку на додану вартість в розмірі 225500,00 грн., в тому числі у жовтні 2013 року на 107500 грн. та у листопаді 2013 року на 118000 грн.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ у Дзержинському районі 12.08.2014 року були винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0002602201 про збільшення ТОВ «ХНЦС» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 348412, 50 грн., в тому числі 232275, 00 грн. за основним платежем та 116137, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0002612201 про збільшення ТОВ «ХНЦС» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 338250, 00 грн., в тому числі 225500, 00 грн. за основним платежем та 112750, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 188-189 т. 1).

Також судом першої інстанції встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем норм податкового законодавства послугував акт Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів Харківської області від 31.03.2014 р. №244/20-23-22-01-05/38258286 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТК Фіона" (код 38258286) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за 2013 рік та січень, лютий 2014 р.».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, прийнято рішення за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосування норм законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пункт 44.1 ст.44 Податкового кодексу України зазначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Судовим розглядом встановлено, що в перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «ТК ФІОНА». Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації" (в якості Замовника) та ТОВ «ТК ФІОНА» (в якості Виконавця) укладено договір про надання послуг № 01-10-13 від 01.10.2013 року

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положення п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з абз. 1-2 п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

В п 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України зазначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналізуючи вказані вище правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що факт здійснення господарської діяльності має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження реальності здійснення господарської операції, що була проведена в межах правочину між ТОВ "Харківський незалежний центр сертифікації" та ТОВ «ТК ФІОНА», позивачем подані до суду первинні документи, які були складені при виконанні цього правочину, а саме:

-рахунки, отриманих позивачем від контрагента за жовтень, листопад, грудень 2013 року (а.с. 245 - 250 т.6, а.с. 2 - 36 т. 7);

- акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) за жовтень 2013 р.: № ОУ-01-10/13-1 від 02.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-2 від 04.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-3 від 07.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-4 від 08.10.2013 р., № ОУ- 01-10/13-5 від 10.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-6 від 14.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-7 від 16.10.2013 р., № ОУ- 01-10/13-8 від 18.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-9 від 22.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-10 від 23.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-11 від 24.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-12 від 28.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-13 від 30.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-14 від 31.10.2013 (а.с. 57-70 т.1);

- акти прийому - передачі документів до актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) за жовтень 2013 р. (а.с. 202-215 т. 6);

- акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) за листопад 2013 р.: № ОУ-01-10/13-15 від 01.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-16 від 04.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-17 від 06.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-18 від 08.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-19 від 11.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-20 від 12.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-21 від 14.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-22 від 19.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-23 від 20.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-24 від 22.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-25 від 15.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-26 від 27.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-27 від 29.11.2013 р. (а.с. 71-83 т.1);

- акти прийому - передачі документів до актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) за листопад 2013 р. (а.с. 189-201 т. 6);

- акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2013 р.: № ОУ-01-10/13-28 від 02.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-29 від 03.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-30 від 05.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-31 від 06.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-32 від 09.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-33 від 11.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-34 від 13.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-35 від 16.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-36 від 18.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-37 від 19.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-38 від 20.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-39 від 23.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-40 від 26.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-41 від 27.12.2013 р. (а.с. 84 - 97 т.1);

- акти прийому - передачі документів до актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2013 р. (а.с. 216-229 т. 6);

- податкові накладні за жовтень 2013 р.: № 17 від 02.10.2013 р., № 37 від 04.10.2013 р., № 57 від 37.10.2013 р., № 72 від 08.10.2013 р., № 135 від 10.10.2013 р., № 186 від 14.10.2013 р., № 210 від 16.10.2013 р., № 223 від 18.10.2013 р., № 237 від 22.10.2013 р., № 243 від 23.10.2013 р., № 253 від 24.10.2013 р., № 270 від 25.10.2013 р. (а.с. 111 - 122 т.1);

- податкові накладні за листопад 2013 р.: № 3 від 01.11.2013 р., № 36 від 04.11.2013 р., № 81 від 16.11.2013 р., № 201 від 08.11.2013 р., № 250 від 11.11.2013 р., № 297 від 12.11.2013 р., № 345 від 14.11.2013 р., № 398 від 19.11.2013 р., № 414 від 20.11.2013 р., № 434 від 22.11.2013 р., № 455 від 25.11.2013 р., № 486 від 27.11.2013 р., № 524 від 29.11.2013 р. (а.с. 98 - 110 т. 1);

- податкові накладні за грудень 2013 р.: № 4 від 02.12.2013 р., № 32 від 03.12.2013 р., № 50 від 15.12.2013 р., № 115 від 06.12.2013 р., № 161 від 09.12.2013 р., № 335 від 11.12.2013 р., № 363 від 13.12.2013 р., № 382 від 16.12.2013 р., № 413 від 18.12.2013 р., № 435 від 19.12.2013 р., № 458 від 20.12.2013 р., № 486 від 23.12.2013 р., № 561 від 26.12.2013 р., № 587 від 27.12.2013 р. (а.с. 123 - 136 т. 1);

- платіжні доручення : № 1306 від 04.11.13, № 1307 від 04.11.13, № 1308 від 04.11.13, № 1309 від 24.11.13, № 1310 від 04.11.13, № 1311 від 04.11.13, № 1312 від 04.11.13, № 1313 від 04.11.13, № 1314 від 04.11.13, № 1315 від 04.11.13, № 1316 від 04.11.13, № 1317 від 04.11.13, № 1318 від 24.11.13, № 1319 від 04.11.13, № 1346 від 21.11.13, № 1347 від 21.11.13, № 1348 від 21.11.13, № 1354 від 03.12.13, № 1355 від 03.12.13, № 1356 від 03.12.13, № 1357 від 03.12.13, № 1358 від 23.12.13, № 1359 від 03.12.13, № 1360 від 03.12.13, № 1361 від 03.12.13, № 1362 від 03.12.13, № 1363 від 03.12.13, № 1375 від 16.12.13, № 1376 від 16.12.13, № 1377 від 16.12.13, № 1378 від 16.12.13, № 1392 від 26.12.13, № 1393 від 26.12.13, № 1394 від 26.12.13, № 1395 від 26.12.13, №1396 від 26.12.13, № 1397 від 26.12.13, № 1398 від 26.12.13, № 1399 від 26.12.13, № 1409 від 08.01.13, № 1410 від 08.01.14 (а.с. 127-177 т. 1).

Як встановлено судом першої інстанції, фактично ТОВ «ТК ФІОНА» надавало позивачу готовий пакет документації, який відповідає вимогам ДСТУ 3413-96 для подальшої сертифікації продукції, що підтверджується долученими до матеріалів справи свідоцтвами про призначення органу з сертифікації в системі УкрСЕПРО, свідоцтвами про уповноваження органу з сертифікації в системі УкрСЕПРО, актами прийому - передачі документів до актів виконаних робіт, сертифікатами відповідності, заявками про проведення сертифікації продукції в системі УкрСЕПРО, анкетами, рішеннями за заявками про проведення сертифікації продукції, розпорядженнями, висновками за результатами аналізу документації, актами ідентифікації, висновками про можливість видачі сертифіката відповідності, програмою, актом пломбування за зберігання зразка-свідка продукції за заявками, ліцензійними угодами, протоколами випробувань, атестатами акредитації.

Враховуючи вищезазначені положення, колегія суддів вважає, що господарські відносини ТОВ "Харківський незалежний центр сертифікації" з ТОВ «ТК ФІОНА» грунтувалися на підставі договірних відносин з надання послуг, підтвердженням реальності яких є податкові накладні, акти надання послуг, платіжні доручення.

Отже, реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТК ФІОНА» підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає що надані позивачем первинні документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, а висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області є безпідставними.

Таким чином, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що судження податкового органу про правомірність винесення податкових повідомлень-рішень № 0002602201, 0002612201 від12.08.2014 року, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2014р. по справі № 820/15270/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.