Ухвала суду № 41579002, 24.11.2014, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

24.11.2014 Справа № 905/4022/14-908/5120/14

м. Запоріжжя

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали

за позовом: Колективного підприємства “Міськсівітло” (84601, м. Горлівка, вул. Комсомольська, 10, ідентифікаційний код 03342729, засоби зв’язку: 050-146-43-74, (06242) 4-00-07)

до відповідача: Департаменту житлово-комунального господарства Горлівської міської ради (84646, м. Горлівка, пр-т. Перемоги, 67, ідентифікаційний код 03364783, засоби зв’язку: (06242) 4-01-59)

про стягнення 108 234, 97 грн.

ВСТАНОВИВ:

21.11.2014р. КП “Міськсівітло” звернулось до господарського суду Запорізької області з клопотанням від 21.11.2014р. № 209 про розгляд господарської справи господарським судом Запорізької області за місцем здійснення розгляду господарських справ підсудних господарському суду Донецької області, до якого додано копію позовної заяви від 30.05.2014р. № 145 з додатками.

За своєю суттю та змістом клопотання від 21.11.2014р. № 209 є документом, що подається до господарського суду і підлягає обов’язковій реєстрації.

Вказаний висновок суду підтверджується тим, що дане клопотання у сукупністю з копією позовної заяви від 30.05.2014р. № 145 (з додатками) подано для вчинення необхідних процесуальних дій господарським судом Запорізької області, обумовлених Законом України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції" та розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014р. № 28-р. “Про зміну територіальної підсудності господарських справ”.

Позивач зазначає, що ухвалою господарського суду Донецької області від 26.06.2014р. прийнято позовну заяву КП “Міськсівітло” до розгляду та порушено провадження у справі № 905/4022/14. Судове засідання призначено на 07.08.2014р. о 09 год. 45 хв.

З посиланням на те, що оскільки відповідно до наказу в.о. голови господарського суду Донецької області від 07.07.2014р. № 37 господарський суд Донецької області з 08.07.2014р. призупинив свою роботу у повному обсязі, позивачем подану копію позовної заяви до господарського суду Запорізької області.

Відповідно до Витягу з реєстру автоматизованого розподілу справ від 21.11.2014р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл та справу призначено для розгляду судді Соловйову В.М.

Згідно ч. 1, 3 ст. 1 Закону України від 12.08.2014р. № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції" у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та зобов’язано забезпечити розгляд:

господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України.

Справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду.

У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014р. № 28-р “Про зміну територіальної підсудності господарських справ” на підставі подання Державної судової адміністрації України від 26.08.2014 № 8-4166/14 та від 29.08.2014 № 8-4211/14, ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", ст. 34 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється такими судами:

господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, господарським судом Запорізької області.

Отже, за територіальною підсудністю, позовна заява від 30.05.2014р. № 145 (копія) підлягає розгляду у господарському суді Запорізької області.

Позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду в зв’язку з наступним.

Як вказано в пункті 3 листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення АТО, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно із частини третьої статті 1 Закону.

Зазначена передача здійснюється шляхом винесення відповідних ухвал на підставі наведеної норми Закону та частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України.

В даному випадку, справа № 905/4022/14 від господарського суду Донецької області до господарського суду Запорізької області не надходила. Жодних доказів її втрати суду не надано.

Крім того, звертаючись до господарського суду Запорізької області з клопотанням від 21.11.2014р. № 209 та копією позовної заяви від 30.05.2014р. № 145, КП “Міськсвітло” фактично вчиняє відповідну процесуальну дію, яка є аналогічною поданню позовної заяви до суду.

Законом України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції" чітко не врегульовані питання розгляду даних звернень, тому це клопотання та копія позовної заяви підлягає розгляду за загальними правилами ГПК України, які застосовуються до позовних заяв, з урахуванням викладених в Законі № 1632-VII особливостей.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.

Частиною 1 ст. 56 ГПК України встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2, 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі;

відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У відповідності до п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

До копії позовної заяви від 30.05.2014р. № 145, що надійшла до господарського суду Запорізької області, додано лише фотокопію документу під назвою "опис вкладення" від 30.05.2014р. та фіскального чеку від 30.05.2014р. № 90125 про направлення 30.05.2014р. на адресу відповідача позовної заяви та доданих до неї документів.

Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. N 270 (з наступними змінами та доповненнями).

За змістом п. 19 вказаного Порядку, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Відповідно до п. 61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12 травня 2006р. N 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в п.п. 3.2.1 якого наведено зразок оформлення Опису вкладення за формою 107.

Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.

За своїм змістом надана позивачем фотокопія документу під назвою "опис вкладення" не відповідає згаданим вимогам.

Крім того, позивачем не надано жодного доказу про направлення копії клопотання від 21.11.2014р. № 209 та доданих до нього документів на адресу відповідача.

За приписами закону (ст. 56 ГПК України), при поданні позову позивач чи прокурор зобов’язаний надіслати сторонам та суду копію позовної заяви та додані до неї документи, що і повинно бути відображено у відповідному описі вкладення.

Отже, відповідачу невідомо ані про ініціювання КП “Міськсвітло” розгляду позовної заяви в господарському суді Запорізької області, ані про те, які докази були для цього надані позивачем суду.

Це порушує загальні принципи господарського судочинства, зокрема рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст.4-2 ГПК України) та змагальності (ст.4-3 ГПК України).

Також суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Суд зазначає, що національним законодавством України (ст. 56 ГПК) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам відповідні копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. Таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження у справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не відповідатиме статті 6 Конвенції.

У зв'язку із тим, що судом встановлено, що позивачем не надано належних доказів відправки відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів 30.05.2014р. чи, у разі відсутності опису вкладення від 30.05.2014р., доказів повторного направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів 21.11.2014р., за відсутності доказів направлення відповідачу клопотання від 21.11.2014р. № 209, повернення копії позовної заяви є не правом, а обов'язком суду.

Також заявником зазначено, що у зв’язку із тим, що справу № 905/4022/14 не передано до господарського суду Запорізької області, то оригінал платіжного доручення про сплату судового збору залишились у господарському суді Донецької області.

У зв’язку із чим заявником у якості додатків до позовної заяви надано копію виписки АТ “УкрСиббанк” по рахунку № 26001219874100 з 04.06.2014р. по 04.06.2014р., яка нібито підтверджує сплату позивачем судового збору 04.06.2014р. у розмірі 1 827, 00 грн.

В підпункті 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” вказано, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Отже, при зверненні з позовною заявою до господарського суду Запорізької області позивачем не надано належних доказів зарахування судового збору в сумі 1 827, 00 грн. до державного бюджету України, а саме: оригіналу банківської виписки чи, у разі її відсутності, довідки Державної казначейської служби України про зарахування суми судового збору, сплаченої 04.06.2014р. до Держбюджету. Також не надано відомостей про те, що сплачений позивачем судовий збір в сумі 1 827,00 грн. підприємству з Державного бюджету не повертався.

Наслідком неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі є повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду (п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України).

Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції", у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

В даному випадку, надані позивачем докази не є достатніми для прийняття даної позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі.

Господарський суд звертає увагу позивача на те, що за змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов’язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов’язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з’ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.

Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб’єктивні висновки та обставини.

Згідно роз’яснень, що містяться в абзацах 1, 10 пункту 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог ст. 54, 56 та п. 2 і 3 ч. 1 ст. 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК.

І лише в тому випадку, якщо передбачені у п. 2, 3, 4, 5 і 6 ч. 1 ст. 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті.

На підставі викладеного копія позовної заяви КП “Міськсівітло” підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення копії позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. 50-51, п. 2, 3 ч. 1 ст. 57, п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Копію позовної заяви Колективного підприємства “Міськсівітло” від 30.05.2014р. № 145 та додані до неї документи на 40 аркушах повернути без розгляду.

Суддя Соловйов В.М.