Постанова № 41578961, 25.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 листопада 2014 року № 826/16226/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кармазіна О.А., суддів: Добрівської Н.А., Скочок Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Правління Пенсійного фонду Українипровизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, який проживає АДРЕСА_2, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Правління Пенсійного фонду України (рос.) «По поводу издевательского саботажа Правлением Пенсионного Фонда Украины исполнения Решения КСУ № 25-рп/2009 от 07.10.2009 р. О выплате пенсии по возрасту за пределы Украины и нарушения материального права на назначение и выплату пенсии по возрасту как пенсионеру и гражданину Украины, проживающему в Израиле, в результате бездействия Правления ПФУ в выполнении своих обязанностей по внесению изменений в основной документ деятельности ПФУ «Порядок подачи и оформления документов для назначения пенсии» согласно решения КСУ № 25-рп/2009 от 07.10.2009 года», в якому просить суд:

- (1) визнати бездіяльність Правління ПФУ у виконанні обов'язку по внесенню змін до основного документу діяльності ПФУ - «Порядок подання та оформлення документів для призначення пенсій» у відповідність з Рішенням КСУ № 25-рп/2009 від 07.10.2009 р. - актом порушення матеріальних прав позивачки;

- (2) зобов'язати Правління ПФУ - негайно внести та затвердити зміни у вищезгаданий «Порядок подання та оформлення документів для призначення пенсій», які б забезпечували документальне виконання та реальну виплату пенсій всім українським пенсіонерам, які мешкають за межами України, згідно з рішенням КСУ № 25-рп/2009 від 07.10.2009 р.;

- (3) зобов'язати Правління ПФУ визначити уповноважене територіальне управління ПФУ (бажано за місцем її проживання перед виїздом з України) та дати йому вказівку:

- прийняти у позивача необхідні документи для призначення пенсії за віком;

- призначити та виплачувати позивачу в Ізраїль пенсію за віком з 03.08.2014 р. (дата першого звернення в ПФУ) згідно з Конституцією та діючим пенсійним законодавством України.

Позивач просив розглядати позов за його відсутності, що відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України є підставою для розгляду справи за відсутності позивача.

Ухвалою суду від 25.11.2014 р. позов частині позовних вимог № 1 та № 2 залишено без розгляду на підставі ст. 100 КАС України.

Таким чином, позов підлягає розгляду по суті в частині позовної вимоги № 3.

У той же час, в обґрунтування позову Позивач зазначає, що з 01.09.1962 р. по 05.07.1966 навчався у Симферопольському будівельному технікумі, працював на підприємствах України до 2000.. року, загальний трудовий стаж 34 року. До від'їзду з України проживав у АДРЕСА_1.

Позивач вказує, що 05.05.2000 р. виїхав на постійне місце проживання у Державу Ізраїль.

Як вказує позивач, 07.10.2009 р. Конституційний Суд України своїм рішенням № 25-рп/2009 встановив законне право всіх без виключення українських пенсіонерів, які проживають поза межами України, на отримання заробленої в Україні пенсії.

Таким чином, як наполягає позивач, починаючи з 07.10.2009 р. у ПФУ немає ніяких перешкод для поновлення та виплати позивачу пенсії за віком з урахуванням його трудового стажу, не дивлячись на його проживання за кордоном.

На підставі вказаного рішення, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі також Закон № 1058-IV) та у зв'язку з відсутністю в Ізраїлі територіального органу Пенсійного Фонду України, як зазначає позивач, він направив до Правління Пенсійного Фонду України заяву про призначення та виплату через територіальний орган ПФУ пенсії, заробленої трудовим стажем в Україні.

Надалі, як зазначає позивач, його заяву 12.08.2014 р. було направлено до ГУ ПФУ в Автономній Республіці Крим для прийняття рішення, тобто, як зазначає позивач, у територіальний орган ПФУ, який вже 6 місяців не відноситься до України.

У повторній заяві від 29.08.2014 р. позивач просив раніше подану заяву передати до територіального орган ПФУ для розгляду по суті.

Позивач зазначає, що отримав відповідь в якому автор демонструє обурливу юридичну безграмотність і брехливість в трактовці деяких положень законодавства України.

При цьому позивач, відносно вимог про внесення змін до вищезгаданого Положення, зазначає, що Правління ПФУ повинно було негайно внести зміни до цього Положення одразу після прийняття рішення КСУ. Позивач звертає увагу, що до цього часу не затверджено перелік та форму документів, порядок звернення, механізм виплати пенсій для пенсіонерів, які мешкають за кордоном.

Позивач по суті також зазначає, що в силу Рішення КСУ має право на отримання пенсії за кордон, а відтак вважає, що ПФУ порушує його права на призначення та отримання пенсії за віком.

Відповідач вважає позовні необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити. Відповідач посилається на положення ст. 51 зазначеного вище Закону та вказує, що хоча певні положення Закону і визнані неконституційними, у той же час поширюються на осіб, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, після 07.10.2009 р. Разом з тим, механізм реалізації рішення КСУ на даний час звернення позивача відсутній, у зв'язку з чим триває робота ПФУ з Мінпраці щодо підготовки нормативно-правових актів, спрямованих на виконання рішення КСУ.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України у судовому засіданні 25.11.2014 р. ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та згідно відмітки у закордонному паспорті виїхав на постійне проживання до Держави Ізраїль. Згідно відмітки у закордонному паспорті позивач прийнятий на консульський облік в Посольстві України і Державі Ізраїль 16.11.2004 р.

З позову та доданих до нього документів вбачається, що позивачу раніше пенсія не призначалася.

Позивач звернувся до Голови Правління ПФУ із заявою від 03.08.2014 р., яка зареєстрована ПФУ 08.08.2014 р.

У заяві викладено відомості про позивача, щодо дати народження, адреси місця постійного проживання у Державі Ізраїль, останнє місце проживання в Україні, дату виїзду до Держави Ізраїль 01.05.2000 р.

У заяві позивач просив, крім іншого, направити його заяву до уповноваженого управління ПФУ та зобов'язати його прийняти у заявника документи для призначення та виплати заявнику за межі України пенсії, за період трудового стажу з 1966 по 2000 роки. Пенсію просив пересилати в Ізраїль. Якщо для оформлення пенсії необхідні додаткові документи, позивач просив повідомити про це на його адресу. До заяви додано копію українського закордонного паспорту та копію трудової книжки.

12.08.2014 р. ПФУ сформовано лист № 8610/К-11 на адресу ГУ Пенсійного фонду України в АР Крим, в якому зазначено, що згідно ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» направляється за належністю вказана заява позивача для розгляду питань, що належать до компетенції управління.

29.08.2014 р. позивачем сформовано заяву на адресу Міністерства соціальної політики України заява позивача (рос.) «О недобросовестном отношении работников ПФУ исполнения Закона и Конституции Украины».

У зазначеному листі заявник зазначив, що автор листа від 12.08.2014 р. (лист ПФУ) повинен був у зв'язку із знаходженням Криму у складі іншої держави, визначити територіальний орган із визначенням конкретної адреси останнього, якому і доручити оформлення йому виплати пенсії за віком. Заявник вказав, що ПФУ відбувся формальною відпискою, що образила заявника своєю байдужістю і що не роз'яснив заявникові подальшого порядку розгляду звернення, направив звернення в територіальний орган, який нині не відноситься до України.

Заявник просив Міністра передати його раніше направлену заяву про виплату пенсії в територіальний орган для розгляду по суті.

Копія вказаної заяви була спрямована до ПФУ (вх. 15.09.2014 р.).

Розглянувши копію вказаної заяви, ПФУ надало відповідь, в якій, з посиланням на ст. 8, 44, 47 вищезгаданого Закону зазначено, що виплата пенсії здійснюється в межах України. Пересилання пенсії за кордон не передбачено. Повідомлено, що на розгляді в ВР України знаходиться проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Державною Ізраїль про соціальне забезпечення.

Зазначено виходячи із наведеного, що питання призначення пенсій громадянам України, які постійно проживають у Державі Ізраїль, буде вирішуватися у разі прийняття ВР України вищезгаданого Закону за встановленою Угодою порядком.

В контексті викладеного та відносно доводів позивача стосовно знаходження Криму у складі іншої держави, суд звертає увагу позивача та пропонує надалі враховувати, що відповідно до ст. 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

До складу України входить, зокрема, Автономна Республіка Крим.

Відповідно до ст. 134 Конституції України Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

У взаємозв'язку з наведеним суд також звертає увагу позивача, що відповідно до ст. 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Відповідно до статті 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, згідно із ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (ч. 2 ст. 44).

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (ч. 3 ст. 44).

При цьому, відповідно до п. 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління ПФУ від 25 листопада 2005 р. № 22-1 (в редакції на час формування позивачем заяви та її отримання ПФУ) днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

У разі, якщо до заяви про призначення, відновлення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за пенсією вважається день приймання заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, позивач звернувся із заявою від 03.08.2014 р. не до територіального органу, а до ПФУ, тобто до органу, який не здійснює безпосередньо призначення пенсії за віком.

Втім, відповідно до положень ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Як вже зазначалося, 12.08.2014 р. ПФУ сформовано лист від 12.08.2014 р. № 8610/К-11 на адресу ГУ Пенсійного фонду України в АР Крим, в якому зазначено, що згідно ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» направляється за належністю вказана заява позивача для розгляду питань, що належать до компетенції управління.

Однак, під час розгляду справи не надано доказів того, що вказаний лист фактично був направлений.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до п. 1.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок № 22-1 у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1), заява про призначення пенсії громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника, або надсилається поштою до органів, що призначають пенсію, визначених постановою правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-4 "Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 липня 2014 року за N 804/25581 (далі - постанова).

Згідно останньої, органами, що здійснюють пенсійне забезпечення та надання соціальних послуг особам, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя є:

- головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - щодо пенсійного забезпечення осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей) або згідно з міжнародними договорами України з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

- управління Пенсійного фонду України в Генічеському, Каланчацькому, Новотроїцькому та Чаплинському районах Херсонської області - щодо осіб, які отримують пенсію відповідно до інших законодавчих актів.

Пунктом 1.5. вказаного Положення (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1) також передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

Як зазначено вище, відповідачем сформовано супровідний лист від 12.08.2014 р. на адресу ГУ Пенсійного фонду України в АР Крим із доданою до нього заявою позивача від 03.08.2014 р., однак доказів направлення цієї заяви суду не надано. Більш того, вказаний орган ПФУ не здійснює безпосередньо призначення пенсії за віком у зв'язку з чим формування вказаного листа не є виконанням вимог ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» у кореспонденції з приписами ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо забезпечення розгляду заяви позивача про призначення пенсії компетентним органом ПФУ.

Таким чином, на даний час заява позивача від 03.08.2014 р. в порядку ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» фактично ПФУ не розглянута та відповідь на неї не надана.

В контексті наведеного слід зазначити, що заява про призначення пенсії подається заявником до уповноваженого територіального органу ПФУ, який визнається з урахуванням вимог ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вищезгаданих положень Порядку № 22-1, постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-4.

Однак, з урахуванням ситуації, що склалася в АР Крим та в порядку п. 13 ч. 2 ст. 64 вищезгаданого Закону, позивачу не роз'яснено найменування та місцезнаходження територіального органу ПФУ, до якого може звертатися позивач із заявою з приводу призначення пенсії, порядок звернення та переліку документів, які мають подаватися разом із заявою про призначення пенсії.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовна вимога № 3 підлягає задоволенню частково з урахуванням положень ч. 2 ст. 11 КАС України (щодо права суду вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав позивача) шляхом зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 03.08.2014 р. та надати відповідь із роз'ясненням щодо територіального органу, до якого позивач може подати заяву про призначення пенсії, порядку звернення та переліку документів, які мають подаватися разом із заявою про призначення пенсії.

В іншій частині позовної вимоги № 3 слід відмовити з підстав їх передчасності, оскільки призначення та виплата пенсії здійснюється за результатами розгляду заяви по суті, дій щодо чого в даному випадку ще не було вчинено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, як зазначено вище.

Керуючись вимогами 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Правління Пенсійного Фонду України (код з ЄДР 00035323; адреса: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9) розглянути заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2; адреса: АДРЕСА_2) від 03.08.2014 р. та надати відповідь на вказану заяву, зазначивши у відповіді відомості щодо територіального органу Пенсійного фонду України, до якого позивачем може бути подана заява про призначення пенсії, та роз'яснивши порядок звернення із заявою про призначення пенсії та перелік документів, які мають подаватися разом із заявою про призначення пенсії.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Кармазін

Судді: Н.А. Добрівська

Т.О. Скочок