Постанова № 41578818, 20.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 листопада 2014 року 08:08 № 826/17286/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Моторз»до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними і скасування постанов, зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерман Моторз» (далі - позивач, ТОВ «Джерман Моторз») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач), у якій просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2014 ВП №44864478.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.10.2014 ВП №44864478.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про арешт коштів боржника від 09.10.2014 ВП №44864478.

4. Зобов'язати відповідача за результатами розгляду вимоги ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві №32 від 07.02.2014 відмовити у відкритті виконавчого провадження та винести відповідну постанову.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов. Посилався на те, що виконавчий документ, на підставі якого було відкрито виконавче провадження №44864478, не відповідає вимогам до виконавчого документа, які встановлені положеннями Закону України «Про виконавче провадження». Зазначене, на думку позивача, свідчить про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для відкриття вказаного виконавчого провадження та прийняття оскаржуваних постанов та він мав прийняти постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

В судове засідання 13.11.2014 представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві виставила позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-32У від 07.02.2014 у розмірі 299 013,20 грн.

22.04.2014 Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві з листом-заявою про примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-32У від 07.02.2014.

На підставі зазначеної заяви, відповідач виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №44864478 від 25.09.2014 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-32У від 07.02.2014.

09.10.2014 відповідач виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження і постанову про арешт коштів боржника ВП №44864478.

Вважаючи протиправними постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2014, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.10.2014 та про арешт коштів боржника від 09.10.2014 ВП №44864478, оскаржив їх до суду та просив зобов'язати відповідача винести постанову про відмову у відкритті провадження щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-32У від 07.02.2014.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.

У відповідності до частини 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Дослідивши матеріали виконавчого провадження №44864478, копії якого надані відповідачем, суд встановив, що дане виконавче провадження було відкрито щодо примусового виконання вимоги ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2014 №Ю-32У, яка була виставлена ТОВ «Джерман Моторз» у зв'язку із наявністю заборгованості зі сплати єдиного податку у розмірі 299 013,20 грн.

У відповідності до абзацу 1 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. (абзац 2 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Згідно із абзацом 9 частини 4 статті 25 вказаного закону, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Частиною 5 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2014 №Ю-32У відсутні обов'язкові реквізити, обов'язкова наявність яких передбачена положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не зазначено повне найменування юридичної особи не зазначено дату набрання законної (юридичної) сили рішенням, не вказано строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Дослідивши наявну в матеріалах справи копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2014 №Ю-32У, суд встановив, що вона не містить повного найменування юридичної особи, а саме: вказано ТОВ «Джерман Моторз», однак, повна назва позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Джерман Моторз».

Крім того, у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2014 №Ю-32У відсутня дата набрання чинності даною вимогою, а також не вказано строк її пред'явлення до виконання.

Таким чином, суд встановив, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2014 №Ю-32У не відповідає вимогам виконавчого документа, визначеним статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладені положення законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2014 ВП №44864478 щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2014 №Ю-32У, виданої Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Отже, постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2014 ВП №44864478 є протиправною та підлягає скасуванню.

Позовні вимоги про визнання протиправними та скасування постанов відповідача про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.10.2014 ВП №44864478 і про арешт коштів боржника від 09.10.2014 ВП №44864478 є похідними від вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2014 та підлягають задоволенню з огляду на те, що суд встановив протиправність останньої постанови.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача за результатами розгляду вимоги ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві №32 від 07.02.2014 відмовити у відкритті виконавчого провадження та винести відповідну постанову, суд зазначає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо прийняття постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду -тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Таким чином, вищевказана позовна вимога розцінюється Окружним адміністративним судом міста Києва саме втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд дійшов висновку, що скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2014, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.10.2014, а також про арешт коштів боржника від 09.10.2014, які винесені у виконавчому провадженні №44864478 є належним та достатнім способом захисту прав та інтересів позивача, а підстави для виходу за межі позовних вимог відсутні.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Моторз» задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2014 ВП №44864478.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.10.2014 ВП №44864478.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про арешт коштів боржника від 09.10.2014 ВП №44864478.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Моторз» (код ЄДРПОУ 20024630) судові витрати в сумі 54,81 грн. (п'ятдесят чотири гривні 81 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський