Ухвала суду № 41578720, 04.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7747/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

04 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут по промисловому та санітарному очищенню газів» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва до Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут по промисловому та санітарному очищенню газів» про стягнення заборгованості в розмір 7399,43грн, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року позивач Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут по промисловому та санітарному очищенню газів» про стягнення заборгованості в розмір 7399,43грн на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсій призначеної відповідно до інших законодавчих актів, до Пенсійного фонду України за період з 01.01.2014 по 23.05.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2014 року адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2014 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Приватне акціонерне товариство товариства «Український науково-дослідний інститут по промисловому та санітарному очищенню газів» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи за відповідачем на момент розгляду даної справи обліковується заборгованість у розмірі 7399,43 грн.

Дана заборгованість утворилась у зв'язку з не виконанням відповідачем обов'язку щодо сплати до Пенсійного фонду різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам за період з 01.01.2014 по 23.05.2014 за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій підтверджується доказами, наданими позивачем.

З вказаними висновками Окружного адміністративного суду м. Києва колегія суддів погоджується з наступних підстав.

За загальним правилом та відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами) є страхувальниками та зобов'язані, відповідно до норм чинного законодавства сплачувати внески на пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 року № 1977 (в редакції чинній до 1 січня 2004 року), держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної та науково-організаційної роботи (далі - стаж наукової роботи) на державних підприємствах, в установах, організаціях, пенсії на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 вищезазначеного Закону (в редакції до 1 січня 2004 року) та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-технічним) працівникам державних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи» від 13.12.2000 року №1826 (чинній до 09.04.2004 року), різниця між сумою призначеної пенсії за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших нормативно-правових актів, на яку має право дана особа, фінансувалася для наукових працівників небюджетних установ і організацій - за рахунок коштів цих підприємств і організацій.

Законом України від 20 листопада 2003 року № 1316-1V та постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 з 1 квітня 2004 року змінено порядок фінансування різниці між сумою пенсій, призначених науковим працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Зокрема, ч. 6 ст. 24 вищевказаного Закону різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів І України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Окрім того, ст. 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-технічним) працівникам державних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації фінансування різниці у розмірі пенсії здійснюється за рахунок коштів їх правонаступників.

Окрім того, статтею 1 Бюджетного кодексу України від 21 червня 1991 року № 2542-ІІІ передбачено, що «...установа чи організація, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів - є бюджетною».

Доказів на підтвердження того, що відповідач повністю утримується за рахунок відповідного державного або місцевого бюджету, останнім не надано, а тому колегія суддів приходить до висновку, що суб'єкт господарювання є небюджетною установою, а отже фінансування різниці пенсії повинно здійснюватися не за рахунок коштів державного бюджету, а за власні кошти підприємства.

Підсумовуючи наведені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд обґрунтовано, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 165, 200, 205, 206, 212, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут по промисловому та санітарному очищенню газів» - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді І.Л. Желтобрюх

Я.С. Мамчур

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.