УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2014 р.Справа № 820/14668/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.
за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,
представників сторін: позивача - Мороз О.С., першого відповідача - Міщук М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2014р. по справі № 820/14668/14
за позовом Державного підприємства заводу "Електроважмаш"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів , Управління державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області
про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Державне підприємство завод "Електроважмаш" (далі по тексту - ДП завод «Електроважмаш») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту - СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів, перший відповідач), Управління державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області (далі по тексту - УДКСУ в м. Харкові, другий відповідач), в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів з ненадання висновку до органу Державного казначейства України щодо здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в розмірі 889 403,00 (вісімсот вісімдесят дев'ять тисяч чотириста три) гривні, зменшеного податковим повідомленням-рішенням № 0000590840/0 від 30.12.2010 р.; стягнути з Державного бюджету України через управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області на користь Державного підприємства завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121, рахунок № 260000134739 АТ "Сбербанк Росії" м. Київ, МФО 320627) бюджетну заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у декларації за жовтень 2010 року в розмірі 889 403,00 (вісімсот вісімдесят дев'ять тисяч чотириста три) гривні.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2014 р. по справі № 820/14668/14 адміністративний позов Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Управління державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України через управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області на користь Державного підприємства завод "Електроважмаш" ( код ЄДРПОУ 00213121, рахунок №260000134739 АТ "Сбербанк Росії" м. Київ, МФО 320627) бюджетну заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 889 403,00 (вісімсот вісімдесят дев'ять тисяч чотириста три грн. 00 коп.) гривень.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121, проспект Московський, 299, м. Харків, 61089, рахунок №260000134739 АТ "Сбербанк Росії" м. Київ, МФО 320627) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Перший відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2014 р. по справі № 820/14668/14 в частині стягнення бюджетної заборгованості ПДВ у розмірі 889403,00 грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що сума заборгованості по бюджетному відшкодуванню ПДВ у ДП заводу «Електроважмаш» було зменшено пасивною переплатою, а саме: за жовтень 2010 року по декларації від 22.11.2010 р. № 9005288263 на суму 9964326,0 грн. - залишок в інтегрованій картці платника - 203148,41 грн. Зменшення суми відшкодування на розрахунковий рахунок по вищевказаній декларації у розмірі 99761177,59 грн. відбулося за рахунок того, що 28.02.2011 р. у сумі 9074923,0 грн. відшкодовано ПДВ на рахунок платника у банку (висновок на відшкодування ПДВ № 469 від 22.02.2011 р.); 04.02.2012 р. на суму 258555,50 грн. поновлено в поточному році скасованих штрафних санкцій на підставі рішення апеляційного господарського суду по справі № 2а-5207/12 по декларації за квітень 2009 року від 20.05.2009 р. № 11833 (в інтегрованій картці платника зменшено переплату по деклараціям за серпень 2010 року від 05.10.2010 р. № 10894 в сумі 89411,91 грн., за жовтень 2010 року від 22.11.2010 року в сумі 169143,59 грн.; 04.12.2012 р. на суму 517111,00 грн. поновлено в поточному році скасованих сум за податковим повідомленням-рішенням на підставі рішення апеляційного господарського суду № 5207/12 по декларації за квітень 2009 р. від 20.05.2009 р. № 11833 (в інтегрованій картці платника зменшено переплату по декларації за жовтень 2010 року від 22.11.2010 року в сумі 517111,00 грн. Однак, зазначене не було враховано судом першої інстанції. З огляду на викладене, вважає, що СДПІ з ОВП у м. Харкові ГУ Міндоходів виконало всі вимоги чинного законодавства для підтвердження суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року ДП завод «Електроважмаш», а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Зазначив, що на спірну суму 889403,00 було винесено податкове повідомлення-рішення, яке було оскаржено позивачем. На даний час грошовими коштами не було здійснено відшкодування зазначеної суми у зв'язку із судовим оскарженням вказаного податкового повідомлення-рішення.
Представник позивача в судовому засіданні просила суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що податковим органом після отримання ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2014 р. по справі № 2-а-220/11/2070, якою залишено без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2014 р. та підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року у розмірі 889 403,00 грн., не було надано висновку до казначейської служби про підтвердження суми до відшкодування чим порушили п.200.15 ст.200 ПК України.
Представник другого відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, в надісланому до суду письмовому клопотанні просив розглянути справу без участі свого представника.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
З огляду на наведену норму, враховуючи, що другий відповідач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, подав клопотання про розгляд справи без участі свого представника, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника другого відповідача.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та першого відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга першого відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Державним підприємством заводом "Електроважмаш" 22.11.2010 року було подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року № 9005288263, в рядку 23 якої задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодування. До декларації позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок бюджетного відшкодування.
На підставі висновків акту перевірки №4573/40-028/00213121 від 17.12.2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000590840/0 від 30.12.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року в розмірі 889403,00 грн.
Державне підприємство завод "Електроважмаш" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000590840/0 від 30.12.2010 р. Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року у розмірі 889403,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2011 по справі за № 2-а-220/11/2070 адміністративний позов Державного підприємства завод "Електроважмаш" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів № 0000590840/0 від 30.12.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року у розмірі 889403,00 грн.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2011 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 05.02.2014 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2011 р. у справі №2-а-220/11/2070 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі №2а-220/11/2070 від 15.04.2014 р. податкове повідомлення рішення №0000590840/0 від 30.12.2010 р. визнано протиправним та скасовано.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2014 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2014 р. залишено без змін.
Зазначені рішення суду першої та апеляційної інстанції в розумінні ст. 254 КАС України набрали законної сили.
Однак, як встановлено судом першої інстанції, бюджетне відшкодування за жовтень 2010 року в сумі 889403,00 грн. позивачеві відшкодовано не було, що слугувало причиною звернення до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що першим відповідачем всупереч нормам п.п.200.15, 200.17 ст.200 ПК України не було надано до УДКСУ в м. Харкові висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування, який є підставою для проведення відшкодування сум ПДВ з державного бюджету на користь ДП заводу «Електроважмаш», чим порушено право позивача на отримання бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірної бездіяльності, суд першої інстанції виходив з того, що належним та достатнім способом захисту прав позивача у спірних відносинах є стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (відшкодування бюджетної заборгованості), а не визнання протиправною бездіяльності СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів з ненадання висновку до органу Державного казначейства України щодо здійснення бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2010 року.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Колегія суддів зазначає, що оскільки спірні правовідносини склалися з приводу правомірності декларування позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року, то в даному випадку при визначенні суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, слід керуватися нормами Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на час виникнення спірних правовідносин. Щодо строків проведення розрахунків з позивачем, з урахуванням тривалості судового оскарження, застосуванню підлягають положення Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон про ПДВ) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
На час виникнення спірних правовідносин порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом визначалися положеннями пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Так, відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
В силу вимог підпункту 7.7.5 пункту 7.7 цієї ж статті Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу, як того вимагає підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений ст. 200 ПК України.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначаються як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Так, у відповідності із п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 200.15 ст. 200 ПК України передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Отже, обов'язок подання органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету у органу податкової служби виникає після закінчення процедури судового оскарження заявлених до відшкодування сум ПДВ та набранням судовим рішенням законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до суду про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000590840/0 від 30.12.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року у розмірі 889403,00 грн.
За приписами ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Частиною 5 цієї статті передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Частиною 2 ст. 14 КАС України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що зазначене податкове повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів у Харківській області скасоване постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі №2а-220/11/2070 від 15.04.2014 р., яка набрала законної сили, однак податковим органом в порушення приписів абз.2 п.200.15 ст.200 ПК України протягом 5 днів після винесення 03.07.2014р. ухвали Харківським апеляційним адміністративним судом не направлено до органів Державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, чим допущено порушення права позивача, як платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у заявленому розмірі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має законні підстави на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 889403,00 грн. за жовтень 2010 р. на свій рахунок в установі банку.
Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено представником першого відповідача в суді апеляційної інстанції, на даний час грошовими коштами не було здійснено відшкодування зазначеної суми у зв'язку із судовим оскарженням вказаного податкового повідомлення-рішення.
З приводу посилань першого відповідача на оскарження вказаних постанови Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2014 р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2014 року по справі №2а-220/11/2070 в касаційному порядку як на підставу для нездійснення позивачеві бюджетного відшкодування, оскільки на момент розгляду даної справи ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2014 р. у справі №2а-220/11/2070 є чинною та є належною підставою для бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року.
Беручи до уваги, що у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому належним способом захисту цього права є вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки, відповідач у спірних правовідносинах діяв поза межами наданих повноважень та всупереч встановленому порядку, з порушенням приписів ст. 19 Конституції України, а позивачем виконано передбачені законом умови для отримання невідшкодованої суми бюджетного відшкодування у вищевказаному розмірі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення на користь ДП заводу «Електроважмаш» з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 889403,00 грн. за жовтень 2010 р.
Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі в частині задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2014р. по справі № 820/14668/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 25.11.2014 р.
Судове рішення № 41578420, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/14668/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: