Вирок № 41576805, 24.11.2014, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Комсомольська, 13, смт Золочів, Харківська область, 62203, inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-02-73

№ 622/1111/14-к

1-кп/622/164/2014

ВИРОК

іменем України

24.11.2014 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шабас О.С.,

при секретарі Цилюрик Т.А.,

з участю: прокурора Маргаряна А.А.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

в ході відкритого судового засідання, що відбулося у залі судового засідання приміщення суду, по розгляду кримінального провадження №12014220310000426 від 30.07.2014 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Золочів Золочівського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого вироком Золочівського районного суду Харківської області від 26.03.2014 року за ч. 1 ст. 185 КК України до 80-ти годин громадських робіт, які в даний час відбув повністю, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

- що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Вироком Золочівського районного суду Харківської області від 26.03.2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначено покарання у вигляді 80 годин громадських робіт. Після набуття вироком законної сили - 26.04.2014 року ОСОБА_1 з метою виконання вироку суду, було поставлено на облік в кримінально-виконавчу інспекцію Золочівського району, як особу засуджену до громадських робіт та на нього було заведено особову справу. При постановці на облік до кримінально-виконавчої інспекції Золочівського району ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, а також порядок і умови відбування покарання, тобто йому було роз'яснено, що згідно з ч. 6 ст. 41 Кримінально-виконавчого кодексу України він зобов'язаний: додержуватися встановлених порядку та умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, з'являтися у встановлені дні до інспекції на реєстрацію, не виїжджати за межі України без дозволу інспекції, про що у ОСОБА_1 було відібрано пояснення і винесено письмове попередження, в якому останній розписався про те, що ознайомлений з кримінальною відповідальністю передбаченою ст. 389 ч.2 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 було роз'яснено, що він зобов'язаний з'являтися в КВІ Золочівського району для реєстрації, а саме перший вівторок кожного місяця.

ОСОБА_1 було видано направлення до Золочівської селищної ради про необхідність приступити до роботи 20.05.2014 року.

03.06.2014 року ОСОБА_1 не з'явився на реєстрацію до Золочівської селищної ради, при з'ясуванні причини було встановлено, що останній через травму ключиці не мав змоги з'явитися на реєстрацію, згідно довідки КП «Золочівської ЦРЛ» ОСОБА_1 було встановлено діагноз: несвіжий розрив правого ключично - окроміяльного суглобу з вивихом ключиці. Згідно довідки ОСОБА_1 зможе в подальшому відпрацьовувати громадські роботи через З тижні, тобто з 02.07.2014 року.

04.07.2014 року, 09.07.2014 року, 11.07.2014 року, 15.07.2014 року кримінально-виконавчою інспекцією Золочівського району було отримано повідомлення із Золочівської селищної ради про те, що 02.07.2014 р., 03.07.2014р. та 04.07.2014 року, 07.07.2014 р., 08.07.2014 р., та 09.07.2014 р., 10.07.2014 р. та 11.07.2014р., 14.07.2014р. та 15.07.2014р. засуджений ОСОБА_1 не з'явився для відбування громадських робіт, про причини неявки не повідомив, допустив неявку через неповажну причину. Тобто ОСОБА_1 не маючи поважних причин, починаючи з 02.07.2014 року і по 15.07.2014 р. не виконував встановлені обов`язки, чим порушує порядок та умови відбування покарання, тобто не вийшов більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного злочину визнав у повному обсязі, та пояснив суду про обставини скоєння кримінального правопорушення, як це викладено у обвинувальному акті. Пояснив, що дійсно, починаючи з 02.07.2014 року він ухилявся від відбування покарання у вигляді громадських робіт. Так як дійсно кілька днів мав проблеми зі спиртним.

Під час судового розгляду відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорювалися. Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з'ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз'яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 389 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.

При призначенні покарання суд у відповідності до вимог положень ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відповідно до положень ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, наявність пом'якшуючої покарання обставин та відсутність обтяжуючих, а також дані про особу обвинуваченого.

При вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_1 судом встановлено, що він з середньою спеціальною освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий вироком Золочівського районного суду Харківської області від 26.03.2014 року за ч. 1 ст. 185 КК України до 80-ти годин громадських робіт, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується формально.

Судом, відповідно до положень ст. ст. 67, 66 КК України, встановлено в якості обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обставини, що обтяжують покарання судом не встановлені.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у мінімальних межах санкції статті, за якою він засуджується у вигляді обмеження волі, вважаючи можливим не призначати покарання у вигляді арешту, враховуючи, що в даний час він фактично вібдув залишок покарання у вигляді громадських робіт. Одночасно, суд доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без фактичного відбуття покарання, в зв'язку з чим вважає можливим звільнити його від його відбуття з випробуванням із застосуванням положень ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлений, речові докази по справі відсутні, запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим за ч. 2 ст. 389 КК України та призначити покарання у вигляді 1 року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п.п.2,3 ч. 1 ст. 76 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку суду. Вручити копію вироку негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Шабас О. С.