Рішення № 41575574, 26.11.2014, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 340/617/14-ц Номер провадження № 2/340/267/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Атаманюка Р.І.,

з участю: секретаря Ласкурійчук С.І.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Федюк В.Д.,

третьої особи Ілюка М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Верховинської центральної районної лікарні, третя особа , що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - виконуючий обов'язки головного лікаря Верховинської ЦРЛ Ілюк М.Д., про скасування наказів Верховинської ЦРЛ від 29.07.2014 року та 01.08.2014 року, поновлення на роботі на посаді завідуючого господарством Верховинської ЦРЛ, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Верховинської ЦРЛ, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - виконуючий обов'язки головного лікаря Верховинської ЦРЛ Ілюк М.Д. про скасування наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Позов мотивує тим, що наказом №168 від 18.10.1999 року його було переведено з посади водія на посаду завідуючого господартвом Верховинської центральної районної лікарні. 29.07.2014 року він звернувся із заявою до в.о. головного лікаря Ілюка М.Д. про надання чергової щорічної відпустки, на що він відмовився підписувати заяву та не пояснюючи причин почав вимагати написати заяву про звільнення з роботи за власним бажанням. Писати таку заяву він відмовився. Цього ж дня біля 12 год. 30 хв. Ілюк М.Д. у своєму кабінеті оголосив йому наказ про догану за неналежне зберігання майна, яке призвело до пошкодження та недостачі основних засобів, з яким він не погодився і підписувати відмовився. Наказом №92 від 01.08.2014 року його було звільнено з роботи згідно п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне, неналежне виконання службових обов'язків.

Вважає, що ці накази незаконними, оскільки будь-яких порушень трудової дисципліни він не вчиняв. Перед винесенням наказів про оголошення догани та звільнення з роботи йому не було запропоновано дати письмові пояснення, профспілковий комітет згоди на притягнення його до дисциплінарної відповідальності не надавав. З приводу крадіжки інструментів в ніч з 9 на 10 грудня, що призвело до недостачі основних засобів він звертався із доповідною до головного лікаря та у Верховинський РВ УМВС, однак його звернення залишено без реагування.

Про звільнення з роботи 01.08.2014 року його в день звільнення не повідомили, а наказ №92 довели до відома 04.08.2014 року. Просить позов задовольнити визнати незаконними накази Верховинської ЦРЛ від 29.07.2014 року та 01.08.2014 року , поновити на посаді завідуючого господарством Верховинської ЦРЛ, стягнути з Верховинської ЦРЛ на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 01.08.2014 року та моральну шкоду в розмірі 15000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, пояснив, що керівник Верховинської ЦРЛ Ілюк М.Д. звільнив його з роботи незаконно, з надуманих мотивів у зв'язку з тим, що між ними склались неприязні відносини. Неналежного виконання службових обов'язків та прогулу він не вчиняв, вважає, що накази від 29.07.2014 року та 01.08.2014 року винесенні з порушенням трудового законадввства. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача Федюк В.Д. позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що ОСОБА_1 01.08.2014 був звільнений з посади завідуючого господарством Верховинської ЦРЛ на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України за порушення трудової дисципліни після накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани за неналежне виконання службових обов'язків щодо зберігання ввіреного йому, що призвело до пошкодження та недостачі основних засобів згідно до наказу в.о. головного лікаря від 29.07.2014 року № 86. Вважає, що при притягненні ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та звільнення його з роботи адміністрацією Верховинської ЦРЛ дотримано всіх вимог законодавства про працю, просить в задоволенні позову відмовити.

Третя особа Ілюк М.Д. в судовому засіданні вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 вважає безпідставними.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, третьої особи, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в позові слід відмовити виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що у період з 18.10.1999 року по 01.08.2014 року ОСОБА_1 працював на посаді завідуючого господарством Верховинської центральної районної лікарні (а.с. 4 ).

Наказом Верховинської ЦРЛ від 29.07.2014 року №86 ОСОБА_1 оголошено догану за допущене неналежне зберігання майна, яке призвело до пошкодження та недостачі основних засобів(а.с.44).

Наказом Верховинської ЦРЛ №92 від 01.08.2014 року ОСОБА_1 звільнено з посади завідуючого господарством Верховинської ЦРЛ за систематичне неналежне виконання службових обов'язків на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України(а.с.46).

Приписами ст. 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, крім того, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Нормами ст. 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника , з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу ( ст. 140 КЗпП України).

Відповідно до положень ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення, як то догана чи звільнення.

Згідно з ч.1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Стаття 148 КЗпП України передбачає, що дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку. Виявлення проступку означає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов'язки, характеру порушення, шкідливих наслідків, причинного зв'язку між правопорушенням і шкідливими наслідками, вини працівника.

Згідно з ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно п. 3 ст. 40 цього ж Кодексу, у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом.

Пленум Верховного Суду України в п. 22 Постанови від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснив, що в справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені положеннями КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення тощо.

Тобто, для звільнення працівника за порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок й невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинно бути систематичним (тобто до працівника протягом року вже було застосовано дисциплінарне або громадське стягнення).

Згідно п.4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, тобто відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин є порушенням трудової дисципліни.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, працюючи на посаді завідуючого господарством, будучи матеріально відповідальною особою, в період червня- липня 2014 року допустив неналежне зберігання майна, руйнацію та захаращеність приміщень, а також недостачу основних засобів Верховинської ЦРЛ на суму 1476,50 грн., за що на нього наказом №86 від 29.07.2014 року накладено дисциплінарне стягнення у виді догани (а.с.5).

Даний факт підтверджується договором про матеріальну відповідальність(а.с.71), посадовою інструкцією №138 від 05.06.2012 року(а.с.72-75), протоколом оперативної наради від 04.06.2014 року (а.с.89), наказом № 84 від 24.07.2014 року про створення інвентаризаційної комісії(а.с.43), висновком комісії за результатами інвентаризації від 24.07.2014 року(а.с.53), порівняльними відомостями інвентаризації, інвентаризаційними описами(а.с.54-76), а також показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6

Твердження позивача в тій частині, що він не винен у нестачі основних засобів, яка виявлена під час інвентаризації, оскільки ці засоби були викрадені невідомими особами в ніч з 9 на 10 грудня 2013 року про яку він повідомляв головного лікаря та правоохоронні органи суд визнає суперечливими з тих підстав, що в судовому засіданні встановлено, що за результатами перевірки, проведеної за зверненням Верховинської ЦРЛ факту крадіжки основних засобів зафіксовано не було, що стверджується листом Верховинського РВ УМВС України в Івано-Франківській області за вих.№2474 від 24.10.2014 року(а.с.160), а також відсутні належні докази про звернення ОСОБА_1 із письмовою доповідною запискою до керівництва райлікарні про викрадення конкретного майна.

Після застосування дисциплінарного стягнення у виді догани, яке в установленому порядку було доведено до відома позивача 29.07.2014 року(а.с.10) він 31.07.2014 року допустив порушення трудової дисипліни, яке виразилось у відсутності без поважних причин на робочому місці з 14.00 год по 17 год. 12 хв.

Даний факт підтверджується, доповідною інженера Верховинської ЦРЛ ОСОБА_6 на ім'я в.о. головного лікаря Верховинської ЦРЛ від 31.07.2014 року(а.с.69), наказом №89 від 31.07.2014 року про призначення комісії для з'ясування причин відсутності на робочому місці ОСОБА_1(а.с.45), довідкою про результати проведення розслідування по факту відсутності ОСОБА_1 на робочому місці від 01.08.2014 року(а.с.70), а також показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6

Твердження позивача про те, що йому не було запропоновано дати пояснення з приводу недостачі основних засобів та відсутності на робочому місці 31.07.2014 року, а також, що про наказ про звільнення з роботи йому стало відомо тільки 04.08.2014 року спростовується актом про відмову від надання письмового пояснення від 24.07.2014 року(а.с.49), актом відмови від дачі пояснень з приводу відсутності на робочому місці від 01.08.2014 року(а.с.51), довідкою про результати проведення розслідування по факту відсутності ОСОБА_1 на робочому місці від 01.08.2014 року(а.с.70), наказом № 92 від 01.08.2014 року, факт ознайомлення з яким позивач підтвердив особистим підписом(а.с.46).

Профспілковий комітет Верховинської центральної районної лікарні 01.08.2014 року після вивчення матеріалів і співбесіди з ОСОБА_1 погодив його звільнення із займаної посади на підставі п.3 ст.40 КЗпП України, що стверджується листом голови профкому на адресу в.о. головного лікаря Верховинської ЦРЛ від 01.08.2014 року(а.с.78).

Проаналізувавши в сукупності досліджені по справі докази, суд приходить до висновку про систематичний характер невиконання ОСОБА_1 посадових обов'язків завідуючого господарством Верховинської центральної лікарні, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку протягом червня-липня 2014 року, а також про дотримання відповідачем, передбачених положеннями КЗпП України правил і порядку застосування до позивача дисциплінарних стягнень, а тому у зв'язку з відсутністю підстав для скасування наказів № 86 від 29.07.2014 року та № 92 від 01.08.2014 року в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40 п.3, 139,140, 147, 147-1 КЗпП України, ст.ст. 208, 210 , 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Верховинської центральної районної лікарні, третя особа , що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - виконуючий обов'язки головного лікаря Верховинської ЦРЛ Ілюк Микола Дмитрович, про скасування наказу Верховинської центральної районної лікарні №86 від 29.07.2014 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, наказу Верховинської центральної районної лікарні №92 від 01.08.2014 року про звільнення з роботи на підставі ст.40 п.3 КЗпП України, поновлення на роботі на посаді завідуючого господарством Верховинської ЦРЛ з 01.08.2014 року, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Верховинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя : ____ Атаманюк Р.І.