Постанова № 41573095, 20.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10587/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Грибан І.О., Бєлової Л.В.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

за участю:

представника позивача Іваненко В.А.

представника відповідача Яковлєвої М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія перспективного розвитку" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування рішення та вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 грудня 2013 року №000032150122, податкову вимогу від 12 лютого 2014 року №264-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 13 лютого 2014 року №8/26-59-25-01-14.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість TOB «Компанія Перспективного Розвитку» жовтень 2013 року. При перевірці використано: податкову декларацію з податку на додану вартість від 0.11.2013 № 9074680585 за жовтень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 05.12.2013 № 232/15-01-61/338770383, згідно з висновками якого контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, підпунктів 4.6.4, 4.6.5 пункту 4.6 розділу V, підпункту 14.2 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування в частині декларування бюджетного відшкодування рядка 23.2 "у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів" на суму 1 670 872,00 грн. за жовтень 2013 року, а саме: позивачем невірно заповнено додаток 2 до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року "Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)" та додаток 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)"; так в графі 4 додатку 2 не відображено суму залишку від'ємного значення, що фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг, що приводить до неможливості проведення перевірки достовірності декларування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість; ТОВ "Компанія перспективного розвитку" не перенесено показник рядка 22 та рядка 23 податкової декларації та показник графи 4 додатку 2.

На підставі акта від 05.12.2013 № 232/15-01-61/338770383 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.12.2013 року №000032150122 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування, заявлену до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у наступних звітних (податкових) періодах, за жовтень 2013 року у розмірі 1 670 872,00 грн., та зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції в сумі 417 718,00 грн.

У зв'язку із прийняттям вказаного вище податкового повідомлення-рішення, у картці ТОВ "Компанія перспективного розвитку" станом на 13 червня 2014 року обліковувався податковий борг з податку на додану вартість у сумі 390 743,50 грн.

Як наслідок вказаного податкового боргу відповідачем направлено позивачу податку вимогу від 12 лютого 2014 року №264-25 на суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість 390 743,50 грн. та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 13 лютого 2014 року №8/26-59-25-01-14, згідно якого вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності позивача.

Не погоджуючись з цими рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, при цьому виходив з того, що ДПІ у Шевченківському районі не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних рішень.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, виходячи із наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 200.14 ст. 200 ПК України встановлено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Відповідно до п. 50.2. ст. 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Так, позивач зазначає, що податкове-повідомлення рішення яке було винесене на підставі камеральної перевірки не було ним отримане, у зв'язку із чим зазначає про те, що грошове зобов'язання, визначене відповідно до даного ППР не було узгоджене.

Відповідно до п.58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів вбачається, що відповідач направив спірне податкове повідомлення-рішення засобами поштового зв'язку, проте його не було вручено за закінченням терміну зберігання, отже податкове повідомлення рішення від 25.12.2013 № 000032150122 вважається врученим платнику податків у день зазначений оператором поштового зв'язку в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення, тобто 26.12.2013.

Також з матеріалів вбачається, що відповідач, листом від 26.12.2013 № 7610/10/26-59-15-01-53 (отримано 08.01.2014) повідомлено ТОВ «Компанія Перспективного Розвитку» про відмову у прийнятті податкової звітності.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У свою чергу, податковий борг, за визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пункт 89.3 статті 89 Податкового кодексу України передбачає, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Наведені правові норми вказують, що податкова вимога надсилається, а майно платника передається у податкову заставу виключно у разі наявності податкового боргу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 12.02.2014 № 264-25, посилаючись на те, що ТОВ «Компанія Перспективного Розвитку» станом на 11.02.2014 має суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 390743.50 грн.

При цьому, колегія враховує, що Порядок №1113 на дату формування та направлення податкової вимоги за формою «Ю» від 12.02.2014 №264-25 втратив чинність і 26 листопада 2013 року набрав чинності новий Порядок направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затверджений наказом Міндоходів від 10.10.2013 №576, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1840/24372 відповідно до якого податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів. Форма податкової вимоги для платника податків - юридичної особи наведена в додатку 1 до цього Порядку, а для платника податків - фізичної особи - у додатку 2 до цього Порядку. В той же час, форми податкових вимог, визначені Порядком №576 та Порядком №1113, не змінено (змінено назву органу), вони є аналогічними за своєю суттю та відповідають вимогам ст. 59 Кодексу.

У листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 №375/11/14-14 зазначено, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Отже, колегія суддів не вбачає підстав для скасування податкової вимоги, позаяк не встановлено порушень податковим органом порядку її формування та направлення позивачеві.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Так, згідно додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 TOB «Компанія Перспективного Розвитку» в графі 4 «Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг...» не відображено суму залишку від'ємного значення, що фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг, що фактично призводить до неможливості проведення перевірки достовірності декларування сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Таким чином, данні наведені в додатку 2 до податкової декларації з ПДВ «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», повинні відповідати даним залишку від'ємного значення попередніх звітних податкових періодів, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду та повинна відображатись в відповідній сумі залишку від'ємного значення, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг.

Згідно методики розрахунку показників Додатка 2 до податкової декларації з ПДВ <Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», разі наявності даних в рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість подання Д2 є обов'язковим.

У зв'язку з цим, як зазначив відповідач, перевірка розподілу даних в колонках Довідки здійснюється в зворотному порядку, починаючи зі значення рядка 22 декларації за поточний звітний період. Для здійснення розподілу проводиться послідовне співставлення значення рядка 21, який формується з суми значень рядків 20.2 і 24 декларації попереднього звітного періоду та з урахуванням результатів камеральних чи документальних перевірок, проведених податковим органом 21.1+21.2+21.3) та рядка 22, який в свою чергу формується з різниці рядків 21 та 18 декларації звітного податкового періоду. Таким чином, значення колонки 3 підсумкового рядка Довідки (Д2) повинно відповідати значенню рядка 22 декларації звітного податкового періоду.

При заповненні рядка 23 декларації з ПДВ, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Значення колонки 4 підсумкового рядка Довідки (Д2) повинно відповідати значенню рядка 23 декларації звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що ТОВ "Компанія перспективного розвитку" подало до ДПІ у Шевченківському районі податкову декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, в якій: у рядку 21 "Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) (рядок 21.1 + рядок 21.2 + рядок 21.3)" задекларовано суму у розмірі 1 700 632,00 грн.; в рядку 22 "Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 - рядок 18)" задекларовано суму у розмірі 1 700 632,00 грн.; в рядку 23 та 23.2 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 Д3) (рядок 23.1+рядок 23.2) у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів" задекларовано суму у розмірі 1 670 872,00 грн.; в рядку 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду)" задекларовано суму у розмірі 29 760,00 грн.

Позивачем, додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)» № 9074680603 від 20.11.2013 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року подано з помилками, а саме не перенесено показник рядка 22 та рядка 23 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року та показник графи 4 Додатка 2.

Доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції, що у додатку 2 позивач помилково не заповнив графу 4, зазначив у графі 3 дані з рядка 24 замість даних рядка 22; у додатку 3 позивач помилково не заповнив графи 2 і 3 і це є лише помилками, які не вплинули на правильність обчислення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість або на розрахунки із бюджетом за жовтень 2013 року в частині завищення суми бюджетного відшкодування, колегія суддів вважає безпідставними та нормативно-необгрунтованими.

Отже, висновки акта перевірки про завищення ТОВ "Компанія перспективного розвитку" суми бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року на суму 1 670 872,00 грн. є правомірними, відповідно, зменшення суми бюджетного відшкодування на вказану суму та зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції в сумі 417 718,00 грн. - обґрунтованим.

Таким чином, на переконання судової колегії, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 25 грудня 2013 року №000032150122 прийнято відповідачем правомірно.

Щодо вимог позивача, про скасування рішення про опис майна у податкову заставу, колегія суддів зазначає, що підпунктом 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно значеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

У зв'язку з тим що, як встановлено апеляційним судом, сплати боргу згідно із вимогою, у встановлений строк не було ДПІ винесло рішення від 13.02.2014 № 8/26-59-01-14 про опис майна у податкову заставу,

Оскільки станом на 13.06.2014 у позивача обліковувався податковий борг з ПДВ у сумі 390 743,50 грн. і позивачем вказану суму сплачено не було, що ним не заперечується, то рішення про опис майна у податкову заставу прийнято правомірно.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог позивача.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи і висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи і висновки суду не відповідають обставинам справи., то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія перспективного розвитку" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування рішення та вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2014 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія перспективного розвитку" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст постанови виготовлено 21 листопада 2014 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Грибан І.О.

Бєлова Л.В.