Постанова № 41573034, 14.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2014 року № 826/16160/14

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Великій Васильківській, 81-а, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 31 635,50 грн., з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 107 060,39 грн., з єдиного податку у розмірі 484,13 грн. та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 30 916,87 грн.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2014 року відкрито скорочене провадження у справі та зобов'язано відповідача у десятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали, але не пізніше 13 листопада 2014 року подати до суду заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України та зазначає, що ОСОБА_1 не сплачено узгоджене грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 31 635,50 грн., з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 107 060,39 грн., з єдиного податку у розмірі 484,13 грн. та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 30 916,87 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 02166, АДРЕСА_1.

Згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 6 лютого 2013 року № 1300000206, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 самостійно визначив суму грошового зобов'язання за 2012 рік в розмірі 6 598,29 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 13 серпня 2013 року по 19 серпня 2013 року Державною податковою інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, наказу № 271 від 6 серпня 2013 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено акт від 27 серпня 2013 року № 660/26-52-17-01/НОМЕР_1, яким встановлено порушення:

- підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168, пункту 177.1, пункту 177.2, пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України, а саме: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у 2011 році не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 11 477,87 грн., у 2012 році не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 74 034,11 грн.;

- підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту "а" пункту 17.2 статті 17, підпункту "а" пункту 19.2 статті 19, підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 "а", пункту 176.2 "б" статті 176, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 протягом 2010 року, 2011 року, 2012 року нараховувався, утримувався та перераховувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб в неповному обсязі, в результаті чого до бюджету не перераховано податку з доходів фізичних осіб у розмірі 24 325,50 грн.;

- пункту 49.2, підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, пункту 177.5 статті 177, пункту 176.2 "б" статті 176, пункту 294.2 статті 294 Податкового кодексу України, а саме: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не подано до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік, не надано податкові розрахунки форми 1-ДФ за період 3-4 квартали 2011 року, 2 квартал 2012 року, 4 квартал 2012 року;

- пункту 183.4 статті 183 Податкового кодексу України, а саме: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не зареєструвався як платник податку на додану вартість у 2012 році, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, а саме: не визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість та не перераховано до бюджету податку на додану вартість за 2012 рік на суму 25 308,40 грн.

На підставі складеного акту перевірки Державною податковою інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 16 вересня 2013 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0017451701, яким збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання в розмірі 107 059,98 грн., з якої: за основним платежем - 85 511,98 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 21 548 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, код платежу 11010500;

- № 0017461701, яким збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання в розмірі 30 916,87 грн., з якої: за основним платежем - 24 325,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 591,37 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, код платежу 11010100;

- № 0017441701, яким збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання в розмірі 31 635,50 грн., з якої: за основним платежем - 25 308,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 327,10 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14010100.

Вказані податкові повідомлення-рішення отримані ОСОБА_1 17 вересня 2013 року, що підтверджується його підписом на корінцях податкових повідомленнях-рішеннях.

Як встановлено під час розгляду справи, ОСОБА_1, не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2013 року у справі № 826/15893/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вказаним рішенням встановлено правомірність прийнятих Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві податкових повідомлень-рішень від 16 вересня 2013 року № 0017451701, № 0017461701 та № 0017441701.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v., no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007). Таким чином, суд приймає до уваги позицію, наведену у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2013 року.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Проте, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання з урахуванням донарахованої позивачем пені з податку на додану вартість у розмірі 31 635,50 грн., з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 107 060,39 грн., з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 30 916,87 грн. та з єдиного податку у розмірі 484,13 грн.

Позивачем, з метою стягнення податкового боргу направлено відповідачу податкову вимогу від 26 червня 2014 року № 1093-25.

Згідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення..

Пунктом 59.5. статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Проте, станом на день розгляду спору заборгованість в розмірі 170 096,89 грн. відповідачем не сплачена, вимога відповідачем не оскаржена. Доказів зворотнього суду не пред'явлено.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1. статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно підпункту 20.1.34. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що суму боргу у розмірі 170 096,89 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, податковий борг є узгодженим, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: 02166, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість:

- з податку на додану вартість у розмірі 31 635 (тридцять одна тисяча шістсот тридцять п'ять) грн. 50 коп. на р/р 31115029700004 в УДКСУ у Деснянському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37984978, код платежу 14010100;

- з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 107 060 (сто сім тисяч шістдесят) грн. 39 коп. на р/р 33114341700004 в УДКСУ у Деснянському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37984978, код платежу 11010500;

- з єдиного податку у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 13 коп. на р/р 31510970700004 в УДКСУ у Деснянському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37984978, код платежу 180504000;

- з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 30 916 (тридцять тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 87 коп. на р/р 33115340700004 в УДКСУ у Деснянському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37984978, код платежу 11010100.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.А. Бояринцева