Постанова № 41571553, 10.11.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/6733/14-п Головуючий у І інстанції Криворучко І.В.Провадження № 33/780/866/14 Доповідач у 2 інстанції СвінціцькаКатегорія 429 10.11.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 листопада 2014 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Свінціцька О.П., з участю:

прокурора Новікова І.О.,

представника Київської митниці Міндоходів Захарова А.О.,

представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2014 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, працюючого авіа механіком філії ДП «Антонов серійний завод «Антонов», який проживає в АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією в дохід держави України грошових коштів у розмірі 410 доларів США, 6680 євро та 2800 гривень.

Відповідно до зазначеної постанови, 15 червня 2014 року близько 13 години 10 хвилин, під час проходження митного контролю залу «Відліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_3, який відлітав з України до Німеччини м. Франкфурт, літаком а/к «Люфтганза», рейсом 1491, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), тим самим, відповідно до ч.5 ст.366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо вивезення за межі митної території України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину ним «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», пасажиру було завдано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі 17 000 євро. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу «Відліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль», де ним була видана готівка в розмірі 16680 євро, 410 доларів США та 2800 гривень. Гроші знаходились у гаманці пасажира, який був у кишені брюк, одягнених на ньому. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів пасажира зазначена готівка належить частково йому особисто та підприємству, де він працює. Пасажир обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки в сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті). З виявленої суми громадянину було пропущено 10 000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 6680 євро, 410 доларів та 2800 гривень. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування готівки не звертався, чим порушив встановлений ст.366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду змінити, скасувати постанову в частині конфіскації вилучених у нього грошових коштів в розмірі 410 доларів США та 6 680 євро та повернути йому вказані кошти. Апелянт вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому, суд неповно з»ясував усі фактичні обставини справи, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване та надто суворе застосування стягнення як вид покарання за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.

Зазначає, що він працює у ДП «Антонов» « Серійний завод «Антонов» авіа механіком. Згідно наказу по підприємству від 14.05.2014 №221 він був відряджений до м. Пхеньян КНДР з 15.06.2014 по 11.10.2014, а гроші, які у нього були вилучені - це кошти, які були надані йому підприємством на відрядження, що підтверджується відповідними доказами, доданими до апеляційної скарги. Вказує, що вказане порушення ним було вчинено з необережності, він щиро кається у вчиненому, вказану валюту він не приховував, а тому суд повинен був врахувати всі ці обставини при накладенні на нього адміністративного стягнення. Вважає, що з урахуванням всіх обставин справи застосування щодо нього додаткового стягнення у виді конфіскації валюти є надто суворим покаранням.

Крім того, ОСОБА_3 просить поновити строк на подачу апеляційної скарги посилаючись на те, що постанову суду він отримав лише 12.10.2014 року, тому що перебував у відрядженні з 15.06.2014 по 11.10.2014 за межами України, що підтверджується відміткою у закордонному паспорті, а тому строк на подачу апеляційної скарги ним було пропущено з поважних причин.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 подану апеляційну скаргу підтримав та пояснив, що це була технічна помилка, оскільки в ОСОБА_3 були наявні всі необхідні підтверджуючі документи на вказані кошти.

Вислухавши пояснення:

прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, її доводи вважав необґрунтованими, просив залишити постанову суду без змін;

представника Київської митниці Міндоходів, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги;

вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк для апеляційного оскарження постанови місцевого суду.

Наведені ОСОБА_3 причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги визнаються судом поважними, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне поновити строк на оскарження постанови суду від 11.07.2014.

Винуватість ОСОБА_3 у порушенні встановленого порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що виразилось у переміщенні через митний кордон України в зоні «зеленого» коридору товарів, переміщення яких через митний кордон обмежено законодавством України, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме протоколом про порушення митних правил від 15 червня 2014 року №0326/125120104/14, доповідними записками інспекторів Київської митниці, описом предметів, затриманих у правопорушника, іншими доказами, що містяться в справі. Не оспорюється факт вчинення зазначеного правопорушення й самим ОСОБА_3

Вказаним доказам судом першої інстанції була дана належна правова оцінка, дії ОСОБА_3 за ст. 471 МК України кваліфіковані вірно.

Посилання ОСОБА_3 на те, що вказане правопорушення він скоїв з необережності не може бути підставою для зміни постанови та звільнення його від такого стягнення, як конфіскація, оскільки порушення митних правил, передбачене ст.471 МК України може вчинятись як умисно, так і через необережність.

Апеляційний суд критично ставиться до посилань апелянта на необхідність накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу без застосування конфіскації вилученої валюти, оскільки санкція ст. 471 МК України передбачає безальтернативну санкцію - накладення штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та конфіскацією предметів (грошових коштів), порядок переміщення через митний кордон України яких було порушено. За таких умов незастосування даного виду стягнення прямо протирічить вимогам чинного законодавства України, що є неприпустимим.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків судді суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_3 у порушенні митних правил та правильності кваліфікації його дій не спростовують.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_3 накладено з урахуванням вимог ст.ст.461, 462, 464, 465, 466 МК України.

Зважаючи на викладене, оскаржувана постанова відповідає вимогам закону, підстави для її зміні чи скасування відсутні, у зв'язку з чим залишає дану постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.294 КУпАП, ст.ст. 366, 461, 462, 464, 465,466, 471 МК України,

постановила :

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2014 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2014 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Свінціцька