Ухвала суду № 41569985, 20.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13179/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» до Державної виконавчої служби України та Державної казначейської служби України про визнання неправомірною бездіяльність, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, рішенням господарського суду міста Севастополя від 11.10.2012 по справі № 5020-533/2011-1828/2011-91, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.11.2012, задоволено повністю позов ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» до ТОВ «Даталюкс» та звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежилий будинок загальною площею 3 849,10 кв. м., шляхом проведення прилюдних торгів з продажу заставленого майна, з визначенням початкової ціни майна у розмірі 40 672 500 гривень.

На виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 11 жовтня 2012 року та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2012 року, господарським судом міста Севастополя 07.12.2012 року видано наказ № 5020-533/2011- 1828/2011-910/2012 про примусове виконання рішення та постанови, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежилий будинок (літ. А) загальною площею 3 849,10 кв. м., що належить іпотекодавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю «Даталюкс» (вул. Леніна, буд. 19, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 31511294) на праві приватної власності та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, 5/6, розташований на земельній ділянці площею 5 089 кв.м., кадастровий номер 1000000000:72:162:0007, шляхом проведення прилюдних торгів з продажу заставленого майна, з визначенням початкової ціни майна у розмірі 40 672 500 гривень.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойком О.М. 18 грудня 2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 35727356 про примусове виконання наказу господарського суду міста Севастополя № 5020-533/2011-1828/2011-910/2012 від 07.12.2012, який містить спосіб виконання рішення суду - шляхом проведення прилюдних торгів з продажу заставленого майна, з визначенням початкової ціни майна у розмірі 40 672 500 гривень.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України боржнику запропоновано самостійно виконати рішення суду у 7-ми денний строк з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження.

В подальшому, Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойком О.М. 15.01.2013 винесено постанову про стягнення виконавчого збору № 35727356, відповідно до якої з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Даталюкс» підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 27 480 866 грн 68 коп.

Однак, ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13 червня 2013 року у справі №5020-533/2011-1828/2011-910/2012, залишеною в силі постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.07.2013 року, задоволена скарга ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» та скасована повністю Постанова № 35727356 відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 15.01.2013 про стягнення виконавчого бору за виконавчим провадженням.

З метою повернення перерахованих коштів в сумі 2 595 932 грн 95 коп. ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» 14.07.2014 №08-0/08-970 направлено Лист на адресу Голови Державної виконавчої служби України Сторожуку Д.А.

Проте, начальником відділу примусового виконань Державної виконавчої служби України Кузьменко О.С. винесено 07.08.2014 Постанову ВП №35727356, згідно якої скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка О.М. від 16.05.2013 ВП № 35727356 про повернення виконавчого документа стягувачеві по виконанню наказу господарського суду міста Севастополя від 07.07.2012 № 5020-533/2011-1828/2011-910/2012 та не вчинено жодних дій щодо повернення виконавчого збору.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку виконавчого органу та з метою їх відновлення ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» звернулось за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що стягнувши виконавчий збір з коштів, отриманих від реалізації заставленого майна, відповідач-1 порушив вимоги закону, оскільки суми грошових коштів, отриманих від реалізації заставленого майна, не достатньо для задоволення вимог іпотекодержателя. Таким чином відповідач-1 порушив процедуру розподілу грошових коштів, стягнутих з боржника, за рахунок реалізації майна, що перебуває в іпотеці позивача.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено обов'язок державного виконавця вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання.

Згідно пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягується за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

Окрім того, п. 2 частини першої ст. 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Разом з тим, відповідно до частин першої та восьмої статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Як встановлено судом першої інстанції, 10.04.2013 проведено прилюдні торги з продажу нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, 5/6, розташований на земельній ділянці площею 5 089 кв.м., кадастровий номер 1000000000:72:162:0007, яке знаходиться в іпотеці відповідно до Кредитного договору про надання мультивалютної кредитної лінії №28-07/05/4 від 19.07.2005 і за Договором про відкриття та обслуговування акредитивів №2-ДЛ від 27.06.2006, переможцем яких стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватсервіс». Ціну продажу встановлено 30 504 500 грн. Загальний розмір заборгованості за кредитними договорами становить 274 808 666 грн 76 коп., а за рішенням господарського суду міста Севастополя від 11.10.2012 по справі № 5020-533/2011-1828/2011-91 визначено початкову ціну майна у розмірі 40 672 500 гривень.

Так, частиною першою статті 43 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено порядок розподілу стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника), зокрема: у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій; у другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб; у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми; у четверту чергу стягуються штрафи, накладені державним виконавцем відповідно до вимог цього Закону.

У разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею:у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна (ч. 1 ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження»).

Підсумовуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки грошові кошти в сумі 23 363 396 грн 55 коп., отримані від реалізації заставленого майна, є недостатніми для задоволення вимог заставодержателя в повному обсязі, стягнення виконавчого збору в сумі 2 595 932 грн 95 коп. є передчасним, а тому такі кошти підлягають стягненню з Державного бюджету на користь ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень».

Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Л.О. Костюк,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.