Постанова № 41569921, 25.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2014 р. Справа№ 910/16410/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - не з`явився

від відповідача - Мельник О.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2014 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «СК «Уніка» звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до ПАТ «Європейський страховий альянс» про відшкодування шкоди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2014 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду постановлено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушення норм матеріального права, а тому просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2014 повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченко Е.О. від 07.11.2014 для розгляду скарги визначено колегію у складі: головуючий суддя Шапран В.В., судді - Андрієнко В.В., Шевченко Е.О.

Ухвалою суду від 07.11.2014 відновлено апелянту строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченко Е.О. від 25.11.2014 для розгляду скарги визначено колегію у складі: головуючий суддя Шапран В.В., судді - Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Представник відповідача в судове засідання з`явився та надав усні пояснення стосовно предмету спору.

Представник позивача в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не з`явився, про день та час розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

24.05.2014 між Приватним акціонерним товариством «Стахова компанія «Уніка» та Жуковою В.М. був укладений договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 011095/4007/0000235, за яким застраховано автомобіль «BMW» державний номер АА 9352 СР.

07.02.2014 на бул. Дружби Народів у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «BMW», державний номер АА 9352 СР, під керуванням Жукової В.М та транспортного засобу «Nissan», державний номер АА 9556 ІР, під керуванням Хижняк Ю.В.

Внаслідок зазначеного ДТП пошкоджено автомобіль «BMW», державний номер АА 9352 СР.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2014 у справі № 757/4593/14-п Хижняк Ю.В. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Страхувальником Жуковим В.М. було подано заяву до позивача про виплату коштів за відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля.

Згідно з рахунком-фактурою № АС-00000516 від 21.02.2014, виставленого ТОВ «Автосиметрія», вартість ремонту автомобіля «BMW», державний номер АА 9352 СР, склала 11 965, 49 грн.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику ТЗ, який був здійснений на основі проведеного огляду згідно договору між ПП «Галавтоекспериза» та ПрАТ СК «Уніка», вартість відновлювального ремонту ТЗ «BMW», державний номер АА 9352 СР, складає 11 791, 75 грн.

Позивачем, відповідно до платіжного доручення № 008436 від 12.03.2014 була виплачено страхувальнику Жукову В.М. страхове відшкодування, з урахуванням франшизи в сумі 2380 грн., в розмірі 9585,49 грн.

ПАТ СК «Уніка» звертаючись із даним позовом до ПАТ «Європейський страховий альянс», обгрцунтовує свої вимоги тим, що відповідно до ст. 27 ЗУ «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність Хижняк Ю.В. за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля «Nissan», державний номер АА 9556 ІР була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Європейський страховий альянс» за полісом №АС/ 6915492.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування» визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Враховуючи, що станом на момент вчинення ДТП Хижняк Ю.В. керувала автомобілем «Nissan», державний номер АА9556ІР, та враховуючи, що з вини Хижняк Ю.В. сталася ДТП, як встановлено постановою Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2014 у справі № 757/4593/14-п, саме відповідач, згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону є особою, відповідальною за збитки, а тому позивач правомірно звернувся до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування.

У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідач, заперечуючи проти заявленого позову та оскаржуючи прийняте рішення, зазначає, що виплата страхового відшкодування з врахуванням ПДВ є неправомірною, оскільки необхідно зменшити виплати на вартість коефіцієнту фізичного зносу, що відповідно до бюлетеня авто товарознавця № 75 становить 0,6210, що в гривневому еквіваленті - 4186,31 грн.

Проте, колегія суддів не приймає дане твердження до уваги, зважаючи на те, що платіжним дорученням № 008436 від 12.03.2014 грошові кошти для відновлення транспортного засобу в сумі 9585,49 грн, перераховано ТОВ «Автосиметрія» при цьому в платіжному дорученні зазначено, що сума проплачена без врахування податку на додану вартість.

Як зазначалося вище, позивач пред'явив суму на відшкодування вже із врахуванням власної франшизи (11 965, 49 грн. - 2 380, грн), відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди № 38 С/02/14 від 24.02.2014 коефіцієнт фізичного зносу автомобіля дорівнює нулю.

Подання позову про відшкодування виплаченого страхового відшкодування відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не ставиться в залежність від фактичного відновлення транспортного засобу.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно задоволенні позовні вимоги ПАТ «СК «Уніка», а тому апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2014 у справі № 910/16410/14- без змін.

Матеріали справи № 910/16410/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов