Ухвала суду № 41569631, 18.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/11513/13 18.11.14

Суддя Господарського суду міста Києва Мандриченко О.В., розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державної виконавчої служби України про визнання неправомірними дії (бездіяльність) головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазура Геннадія Івановича щодо винесення постанови від 04.06.2014 ВП №42074625 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія " Нафтогаз України" 56 703 791,66 грн. виконавчого збору; визнання недійсною постанови від 04.06.2014 року ВП № 42074625 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 56 703 791,66 грн. виконавчого збору.

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" До Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"Про стягнення 842 265 577,58 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від стягувача: не з'явився; Від боржника: Гриньок О.А., представник, довіреність №14-126 від 13.05.2014 р.; Від ДВС України: Рубель І.В., представник, довіреність № 44- 05/4.1/1097 від 10.09.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 01.07.2014 р. звернулося до суду зі скаргою № 14/2-536 від 27.06.2014 р. на дії (бездіяльність) та постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення 56 703 791,66 грн. виконавчого збору

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2014 р. скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2014 р. у справі № 910/11513/13 скасовано, матеріали справи повернуто до місцевого господарського суду для вирішення питання про прийняття її до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2014 прийнято скаргу до провадження суддею Мандриченком О.В., судове засідання з розгляду скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" № 14/2-536 від 27.06.2014 р. було призначено на 07.10.2014 р.

Ухвалою від 07.10.2014 р. замінено неналежний суб'єкт оскарження - Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на належний - Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

У судовому засіданні 07.10.2014 р. оголошено перерву до 23.10.2014 р.

Ухвалою від 23.10.2014 р. слухання справи було відкладено на 11.11.2014 р. з огляду на неявку в засідання представників органу виконання судових рішень, дії і постанову якого оскаржено.

11.11.2014 р. за наслідками судового засідання ухвалено замінити неналежний суб'єкт оскарження - Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на належний - Державну виконавчу службу України, слухання справи відкладено на 18.11.2014 р.

У судове засідання, призначене на 18.11.2014 р., з'явилися представники Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Державної виконавчої служби України.

Позивач у справі (стягувач за наказом) уповноваженого представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив.

Оскільки неявка учасників процесу у судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, суд вважає за можливе розглянути по суті подану скаргу.

Представник скаржника підтримав вимоги скарги № 14/2-536 від 27.06.2014 р., згідно з якою просив суд визнати неправомірними дії головного державного виконавця Державної виконавчої служби Українищодо винесення постанови від 04.06.2014 р. ВП № 42074625 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 56 703 791,66 грн. виконавчого збору та визнати недійсною постанову від 04.06.2014 р. ВП № 42074625 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 56 703 791,66 грн. виконавчого збору.

Мотиви подання такої скарги обґрунтовані тим, що рішення суду було добровільно виконано відповідачем у справі в установлені строки, зокрема, у визначений державним виконавцем строк для добровільного виконання.

Представник Державної виконавчої служби України заперечив проти поданої скарги з мотивів, викладених у письмових поясненнях від 18.11.2014 р. № 14-0-22-6259/4.1, що обґрунтовані правомірністю дій з винесення оскаржуваної постанови з огляду на пропуск боржником строку, встановленому йому для добровільного виконання рішення суду.

Заслухавши пояснення присутніх в засіданні представників, вивчивши подані ними документи та дослідивши наявні докази, оглянувши оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи суд встановив, що 10.02.2014 р. Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до Державної виконавчої служби України з заявою від 07.02.2014 р. про виконання рішення (відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу у справі Господарського суду міста Києва від 30.01.2014 р.).

17.02.2014 р. Державною виконавчою службою України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 42074625 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.01.2014 р. у справі № 910/11513/13 та встановлено боржнику - Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" семиденний строк для самостійного виконання рішення з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження (головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Мазур Геннадій Іванович).

28.02.2014 р. Державною виконавчою службою України складено супровідний лист № 14-0-34-733/5-303/10 про повідомлення стягувача і боржника про відкриття виконавчого провадження.

Надіслання на адресу сторін виконавчого провадження постанови від 17.02.2014 р. відбулося 03.03.2014 р.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення супровідний лист від 28.02.2014 р. та постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2014 р. боржником на наказом було отримано 05.03.2014 р. та зареєстровано 06.03.2014 р.

06.03.2014 р. постановою Вищого господарського суду України рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 р. у справі № 910/115213/13 було скасовано в частині стягнення пені та штрафу з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

13.03.2014 р. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" згідно з платіжним дорученням № 2001949 перерахувало Публічному акціонерному товариству "Укргазвидобування" решту заборгованості, що залишалася несплаченою виходячи з сум, стягнутих за рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. у справі № 910/11513/13.

14.03.2014 р. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало до органу виконання судових рішень заяву № 14/2-159 від 07.03.2014 р. про відкладення провадження виконавчих дій, що була мотивована пізнім отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження (06.03.2014 р.) та необхідністю додаткового часу для її примусового виконання.

18.03.2014 р. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до органу виконання судових рішень з заявою від 17.03.2014 р. про закінчення виконавчого провадження з огляду на перерахування всієї суми коштів на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування".

10.04.2014 р. Державною виконавчою службою України складено запит № 14-0-34-1888/5-303/10 на ім'я Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" щодо підтвердження факту погашення Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованості за наказом від 30.01.2014 р. № 910/11513/13.

28.04.2014 р. на наслідками нового розгляду справи № 910/11513/13 винесено рішення, яким з відповідача на користь позивача було стягнуто 5 514 805,16 грн. пені і 70 817,75 грн. штрафу та 18 270,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

27.05.2014 р. до Державної виконавчої служби України надійшов лист Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" № 2/1-2014 від 27.05.2014 р. у відповідь на запит № 14-0/34/1888/5-303/10 від 10.04.2014 р., яким стягувачем за наказом станом на 22.05.2014 р. підтверджено факт сплати боржником 553 445 587,63 грн. основного боргу, 13 592 329,01 грн. пені, а також штрафу, 3 % річних і судових витрат.

04.06.2014 р. Державною виконавчою службою України винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 56 703 791,66 грн. відповідно до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржник не виконано наказ у наданий строк для самостійного виконання.

10.06.2014 р. Державною виконавчою службою України складено супровідний лист про направлення Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" постанови про стягнення виконавчого збору.

11.08.2014 р. Державною виконавчою службою України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 42074625 з посиланням на п. 8 ч. 1 ст. 49 та ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", заяву боржника від 17.03.2014 р. та підтвердження стягувача від 10.04.2014 р. про проведення розрахунків за рішенням суду. Для направлення зазначеної постанови, 12.08.2014 р. складено супровідний лист № 303/2-10.

Боржник за наказом стверджує, що не порушив строк для добровільного виконання постанови про відкриття виконавчого провадження, адже отримав постанову 06.03.2014 р. та у строк для самостійного виконання наказу - 13.03.2014 р. розрахувався зі стягувачем.

Натомість, Державна виконавча служба України заперечує твердження боржника та вважає, що строк для самостійного виконання наказу останнім було порушено, адже він збіг 12.03.2014 р., оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження боржником було отримано не 06.03.2014 р., а 05.03.2014 р.

Як вказувалося вище, до матеріалів справи приєднано повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно з яким поштове відправлення (конверт) Державної виконавчої служби України був вручений уповноважену працівнику Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 05.03.2014 р.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що відкриття і реєстрація вмісту поштового відправлення Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відбулося 06.03.2014 р., прийнято до виконання постанова про відкриття виконавчого провадження також мало місце 06.03.2014 р., про що вказує сам боржник у заяві про відкладення провадження виконавчих дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Чинне законодавство та підзаконні нормативні акти, якими регулюється порядок вчинення виконавчих дій не містять визначення поняття "виконавчий збір", але аналіз ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" та уставлених понять юриспруденції про зобов'язання, правопорушення, юридичну відповідальність, санкції дають підставу стверджувати, що виконавчий збір за правовою природою є адміністративною відповідальністю у вигляді штрафу за порушення вимог указаного закону, зокрема за порушення строків, установлених для самостійного виконання рішення.

Держава, в особі органу виконання судових рішень, виступає своєрідним посередником між стягувачем і боржником у зобов'язанні, щодо порушення якого мало місце винесення судового рішення, як механізм з реалізації принципу законності і обов'язковості виконання судових рішень для недопущення подальшого та/або повторного невиконання обов'язку зобов'язаної сторони перед управненою.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді такого примусового заходу як стягнення 10 % від всієї стягуваної за наказом суми (виконавчого збору) вирішальне значення має протиправність його поведінки (дії або бездіяльності), наявність протиправного умислу, факту ухилення від виконання зобов'язання, негативних наслідків для боржника та/або держави в особі органу виконання судових рішень.

З платіжних документів, наявних в матеріалах виконавчого провадження слідує, що перерахування грошових коштів боржником після відкриття виконавчого провадження мало місце на рахунки стягувача з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р., договір від 10.10.2012 р. № УГВ6419/21-12 і рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/11513/13, а не на рахунки органу виконання судових рішень і без посилання на наказ від 30.01.2014 р.

Проте, зважаючи на не, що судовий спір між сторонами щодо стягуваних сум у зв'язку з порушенням договору від 10.10.2012 р. № УГВ6419/21-12 станом на лютий 2014 року тривав (відбувався перегляд касаційною інстанцією) і у подальшому рішення від 04.10.2013 р. було скасоване, сплата боржником грошових коштів безпосередньо стягувачу не слід вважати протиправною поведінкою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" і порушенням законодавства.

Обставини перерахування боржником сум основного боргу за договором у період розгляду спору судом першої інстанції у 2013 році та подальшими активними діями зі сплати грошових коштів, а також місце, яке займає Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в економіці держави, роль у забезпеченні її енергетичної безпеки при незадовільному фінансовому становищі країни в цілому свідчать про відсутність протиправності його дій, за які до нього слід застосовувати адміністративну відповідальністю у вигляді виконавчого збору. Також відсутніми є негативні наслідки для стягувача, оскільки присуджені судовим рішенням грошові кошти ним отримані.

При цьому слід зазначити, що перерахування грошових коштів за рішенням суду без посилання у платіжних документах на виконавче провадження не повинно мати своїм наслідком застосування заходів відповідальності за порушення порядку виконання судового рішення також і тому, що застосування таких заходів фактично нівелює прагнення боржника у зобов'язанні до погашення боргу і дотримання законності у правовідносинах за стягувачем, в тому числі із виконання судового рішення, яке було винесене через порушення боржником грошового зобов'язання.

Крім того, суд враховує, що органом виконання судових рішень не вчинялися активні дії з примусового виконання рішення, як-то, направлення запитів до відповідних реєстраційних органів для встановлення фактів наявності у боржника майна для задоволення вимог стягувача, до податкового органу для встановлення фактів відкриття рахунків в банківських установах, до банківських установ для з'ясування фактів наявності коштів на рахунках, на накладався арешт на рухоме та/або нерухоме майно боржника, не проводився опис і оцінка майна, не проводилися заходи з примусової реалізації майна тощо, адже боржник добровільно виконав рішення суду та не уникав сплати боргу.

Натомість, фактичними обставинами справи підтверджується бездіяльність органу виконання судових рішень, який жодним чином не відреагував на заяву про відкладення провадження виконавчих дій та лише через півтора місяці направив стягувачу запит для підтвердження обставин виконання боржником грошових зобов'язань за судовим рішенням.

Підстави для закриття виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду встановлені у п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Поряд з викладеним, при розгляді поданої скарги необхідним і обґрунтованим видається застосування гарантованого Конституцією України принципу верховенства права та принципу справедливості, рівності усіх перед законом і судом у розрізі формального підходу Державної виконавчої служби до питання застосування до боржника у справі оскаржуваної міри відповідальності - стягнення виконавчого збору. Так, орган виконання судових рішень вказує, що боржник отримав постанову від 17.02.2014 р. 05.03.2014 р., хоча фактично зареєстровано і прийнято до виконання Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вміст поштового відправлення згідно з внутрішніми правилами діловодства мало місце 06.03.2014 р. Натомість правомірність застосування Державною виконавчою службою України внутрішніх правилами діловодства до заяви Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" від 07.02.2014 р. про виконання рішення (відкриття виконавчого провадження) останньою визнається правомірним. Так, як вже було встановлено судом, заява стягувача від 07.02.2014 р. до Державної виконавчої служби України надійшла 10.02.2014 р., проте виконавче провадження було відкрито 17.02.2014 р. з вказівкою у постанові про відкриття виконавчого провадження на те, що заява стягувача отримана 13.02.2014 р. (дата резолюції на державного виконавця Мазура Г.І.), а не 10.02.2014 р. Тобто, орган виконання судових рішень допускає для себе відлік процесуальних строків вчинення виконавчих дій з моменту прийняття документу до виконання, а не його отримання, тоді як не застосовує таке правило до боржника у даній справі.

Зважаючи на все вищевикладене, керуючись принципами верховенства права, законності, справедливості, рівності усіх перед законом і судом, наведеними приписами законодавства, суд вважає доводи скаржника обґрунтованими і правомірними, а подану скаргу такою, що підлягає задоволенню у передбачений законодавством спосіб шляхом визнання незаконними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазура Г.І. з винесення постанови від 04.06.2014 р. про стягнення виконавчого збору і визнання недійсної такої постанови.

Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити повністю.

2. Визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазура Г.І. з винесення постанови від 04.06.2014 р. ВП № 42074625 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору в розмірі 56 703 791,66 грн.

3. Визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазура Г.І. від 04.06.2014 р. ВП № 42074625 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору в розмірі 56 703 791,66 грн.

Суддя О.В. Мандриченко