Рішення № 41569454, 13.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20052/14 13.11.14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3"

до Фізичної особи-підприємця Луговенко Максим Ігорович

про стягнення заборгованості

Суддя К.В. Полякова

Представники:

від позивача: Яковенко К.В. (дов.№6-Ю від 26.03.2014)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Домобудівний комбінат №3" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Луговенко Максим Ігорович про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо внесення орендної плати за договором № 03/01/12-4 від 03.01.2012, укладеним між позивачем та відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2014 порушено провадження у справі №910/20052/14 та призначено її до розгляду на 09.10.2014 року.

У судовому засіданні 09.10.2014 представник позивача надав усні пояснення по суті спору та просив задовольнити позов. Як наслідок нез'явлення представника відповідача до судового засідання, розгляд справи відкладено на 13.11.2014, про що судом винесено ухвалу.

Ухвалою суду від 13.11.2014 постановлено ухвалу про виправлення описки в ухвалі від 24.09.2014 та від 09.10.2014, а саме виправлено описку у назві позивача, та зазначено вірну назву, а саме: Публічне акціонерне товариство «Домобудівний комбінат №3»

До судового засідання 13.11.2014 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги та спираючись на доказі надані до справи просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач повторно не забезпечив явку свого представника для участі у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце проведення судового засіданні повідомлений належним чином; відзив та інші документи, що витребувані ухвалами про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи, до суду не надав.

Разом з тим, приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012 між Публічним акціонерним товариством «Домобудівний комбінат № 3» (орендодавець) та фізичною особою підприємцем Луговенко Максимом (орендар) укладено договір № 03/01/12-4 оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до п. 1.1., 1.2 та 1.3 Договору Орендодавець передав Орендарю в тимчасове платне користування нежиле приміщення за адресою : м. Київ, пр.-т Відрадний, 95 (1 поверх, кімната 110). Факт прийому-передачі приміщення в оренду підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі приміщення від 03 січня 2012 року (копія якого додано до матеріалів справи).

Згідно п. 8.1 та п.8.3 даного Договору, Орендар не пізніше 15 числа поточного місяця, за який здійснюється оплата, перераховує Орендодавцю орендну плату, вартість якої за місяць оренди 19 кв.м. площі приміщення складає 1 330,00 грн з урахуванням ПДВ.

Строк дії Договору , з врахуванням змін внесених Додатковою угодою від 10.12.2012, сторонами встановлений до 31.12.2013 року.

Крім того, оскільки сторонами укладено Договір оренди № 03/01/12-4, з метою забезпечення належних умов для використання Орендарем приміщення, згідно його цільового призначення, та з метою врегулювання порядку надання та компенсації за комунальні послуги та послуг, пов'язаних з експлуатацією, обслуговуванням будівлі, 03.01.2014 між сторонами укладено Сервісну угоду № 03/01/12-4С.

За умовами даної угоди орендар зобов'язався здійснювати оплату Орендодавцю наданих послуг з електропостачання, опалення, прибирання території спільного користування тощо.

Так, у період з червня по липень 2013 відповідачу позивачем виставлені для оплати Акти здачі - прийняття робіт(надання послуг) та Рахунки згідно п. 3.2 Сервісної угоди на загальну суму 5 043, 54 грн, копії яких надано до справи.

Як вбачається з матеріалів справи , у зв'язку із неможливістю Відповідача здійснювати оплату за оренду нежитлового приміщення, сторонами припинено дію договору № 03/01/12-4 з 31.07.2013, про що 31.07.2013 сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору.

31.07.2013 орендовані приміщення повернути відповідачем позивачу на підставі підписаного сторонами акту приймання - передачі нежилого приміщення.

Однак, відповідач не здійснив оплату послуг з утримання орендованих приміщень за червень, липень 2013 згідно актів наданих послуг, внаслідок чого у ФОП Луговенко М.І. виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 5 043,54 грн.

З метою отримання грошових коштів в погашення існуючої заборгованості, позивач направив на адресу відповідача відповідну вимогу від 30.07.2014 за вих..№ 01-223.

Оскільки на адресу позивача на день подачі позову не надходило грошових коштів у рахунок погашення заборгованості позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Ст. 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зазначені вище норми Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями статті 193 ГК України.

За своєю правовою природою договір №1802 оренди нерухомого майна від 27.09.2010 є договором найму, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які також підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Факт передання об'єкту оренди у тимчасове користування відповідача підтверджується актом приймання-передачі від 03.01.2012 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За приписами статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 2,3 статті 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на якій його було укладено. Договір оренди може бути разірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Частиною другою статті 795 ЦК України встановлено, що повернення наймочем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані,якій було обумовлено у договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Умовами пункту 24.4. Договору № 03/01/12-4 сторонами узгоджено, що у випадку розірвання чи припинення договору, ФОП Луговенко М.І, як орендар, не звільняється від зобов'язання за Договором, щодо здійснення всіх належних за Договором платежів в тому числі штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Частиною 4 статті 631 Цивільного кодексу України унормовано, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спираючись на наведені вищі законодавчі норми та встановивши наявну заборгованість ФОП Луговенко М.І. перед ПАТ «Домобудівний комбінат № 3» за договором № 03/01/12-4 за червень, липень 2013, суд дійшов, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 5 043,54 грн підлягають задоволенню як такі, що є обґрунтованими, документально підтвердженими .

Судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на Відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат №3» до Фізичної особи підприємця Луговенко Максима Ігоровича про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця Луговенко Максими Ігоровича (03134, місто Київ, вулиця Жолудєва, будинок 1-А, кв.53; ідентифікаційний код 3029410852) на користь Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3» (03061, місто Київ, проспект Відрадний, будинок 103; ідентифікаційний код 04012773) 5 043 (п'ять тисяч сорок три) гривні 54 копійки суму боргу за та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок витрат зі сплати судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 13.11.2014 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 18.11.2014 року

Суддя К.В. Полякова