Вирок № 41568359, 19.11.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2014 Справа №607/15238/14-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гуменного П.П.,

при секретарі Паюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014210010002299 від 29 серпня 2014 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Комунарка Зборівського району Тернопільської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, бухгалтера ТОВ «Волхонтед Граніт», жительки АДРЕСА_1, не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції Закону України №3207- IV від 7 квітня 2011 року), ч.1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України №3207- IV від 7 квітня 2011 року),

за участю: прокурора Хоми І.А.,

обвинуваченої ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2013 року у ОСОБА_1, яка згідно наказу №006/13 від 22 березня 2013 року перебувала на посаді бухгалтера ТзОВ «Титан консалтинг груп» , що по вул. Медова, 10 в м. Тернополі, виник злочинний умисел, направлений на підроблення офіційного документу, який видається чи посвідчується підприємством та який надає права, з метою його використання іншою особою.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на підроблення офіційного документа, який видається, чи посвідчується підприємством та який надає права, з метою його подальшого використання іншою особою, 15 липня 2013 року ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні ТзОВ «Титан консалтинг груп», що по вул. Медова, 10 в м. Тернополі, внесла в Довідку про доходи №17 від 15 липня 2013 року видану на ім'я ОСОБА_2, який перебував на посаді директора ТзОВ «Автошкола «Титан» , завідомо неправдиві відомості про розмір його заробітної плати та період перебування на посаді директора ТзОВ «Автошкола «Титан» за період з січня по червень 2013 року на загальну суму 30 000 грн. (по 5000 грн. за кожен місяць), що не відповідало дійсності, оскільки згідно інформації , поданої Управлінням пенсійного фонду в Україні в м. Тернополі та Головним управлінням Міндоходів у Тернопільській області ОСОБА_2 працював у ТзОВ «Автошкола «Титан» з квітня 2013 року та за період з квітня по грудень 2013 року йому було нараховано заробітну плату на загальну суму 9589 грн.

В подальшому, на підставі поданої ОСОБА_2 у відділення АТ «ОТП Банк» в м. Тернополі підробленої довідки про доходи №17 від 15 липня 2013 року, останній незаконно отримав споживчий кредит на суму 100 000 грн.

Крім того в липні 2013 року у ОСОБА_1, яка згідно наказу №006/13 від 22 березня 2013 року перебувала на посаді бухгалтера ТзОВ «Титан консалтинг груп» , що по вул. Медова, 10 в м. Тернополі, виник злочинний умисел, направлений на підроблення службовою особою офіційного документу.

Реалізуючи свій злочинний умисел , направлений на підроблення службовою особою офіційного документу, ОСОБА_1 15 липня 2013 року, перебуваючи на робочому місці в приміщенні ТзОВ «Титан консалтинг груп», що по вул. Медова, 10 в м. Тернополі, внесла у Довідку про доходи №10 від 15 липня 2013 року , видану на ім'я ОСОБА_2, який перебував за сумісництвом на посаді заступника директора ТзОВ «Титан консалтинг груп», завідомо неправдиві відомості про розмір його заробітної плати та період перебування його на посаді заступника директора ТзОВ «Титан консалтинг груп» за період з січня по червень 2013 року на загальну суму 22800 грн. (по 3800 грн. за кожен місяць), що не відповідало дійсності, оскільки згідно інформації, поданої Управлінням пенсійного фонду України в м. Тернополі та Головним управлінням Міндоходів у Тернопільській області ОСОБА_2 працював у ТзОВ «Титан консалтинг груп» протягом січня - березня 2013 року та за даний період йому було нараховано заробітну плату на загальну суму 2442, 14 грн. Після цього поставила у графі «головний бухгалтер (бухгалтер)» свій підпис.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні описаних в обвинувальному акті діянь визнала в повному обсязі.

По суті кримінального провадження повідомила, що дійсно в період з березня по грудень 2013 року працювала на посаді бухгалтера ТзОВ «Титан консалтинг груп», що по вул. Медова у м. Тернополі. До ТзОВ «Автошкола «Титан» вона ніякого відношення немає у вказаному товаристві не працювала.

Орієнтовно у липні 2013 року до неї звернувся ОСОБА_2, який на той час перебував на посаді заступника директора ТзОВ, де вона працювала, і попросив виготовити дві довідки про доходи на його ім'я в які внести суми його заробітку ним вказані.

Вона як бухгалтер, при підготовці довідок про доходи повинна була б перевірити табель робочого часу та відомості про нарахування заробітної плати певного працівника та у відповідності до вказаних даних заповнити довідку про доходи.

Разом з тим, вищевказаних дій вона не зробила.

В подальшому , перебуваючи у службовому приміщенні, що по вул. Медова, 10 у м. Тернополі, використавши формалізовані бланки, заповнивши їх власноручно, виготовила Довідку про доходи №17 від 15 липня 2013 року видану на ім'я ОСОБА_2, який перебував на посаді директора ТзОВ «Автошкола «Титан» , внісши у неї завідомо неправдиві відомості про розмір його заробітної плати та період перебування на посаді директора ТзОВ «Автошкола «Титан» за період з січня по червень 2013 року на загальну суму 30 000 грн. (по 5000 грн. за кожен місяць) та Довідку про доходи №10 від 15 липня 2013 року , видану на ім'я ОСОБА_2, який перебував за сумісництвом на посаді заступника директора ТзОВ «Титан консалтинг груп», внісши неї завідомо неправдиві відомості про розмір його заробітної плати та період перебування його на посаді заступника директора ТзОВ «Титан консалтинг груп» за період з січня по червень 2013 року на загальну суму 22800 грн. (по 3800 грн. за кожен місяць).

Довідку №10 вона також підписала. Вона усвідомлювала той факт, що вказана у довідках інформація є неправдивою.

Дані довідки вона залишила на столі в робочому кабінеті, для чого вони були потрібні ОСОБА_2 їй невідомо, він їй про це нічого не повідомляв.

У скоєному щиро розкаюється, просить її суворо не карати.

Обвинувачена ОСОБА_1, визнавши свою винність у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції Закону України №3207- IV від 7 квітня 2011 року), ч.1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України №3207- IV від 7 квітня 2011 року) за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодилася зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовилася від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачена та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує її дії за:

- ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції Закону України №3207- IV від 7 квітня 2011 року), як підроблення офіційного документу, який видається та посвідчується підприємством, і який надає права, з метою його подальшого використання іншою особою;

- ч.1 ст. ст. 366 КК України (в редакції Закону України №3207- IV від 7 квітня 2011 року), як складання, видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної, її вік, позитивну характеристику по місцю проживання, конкретні обставини справи, обставини, які пом'якшують покарання, а саме: визнання нею своєї вини, щире каяття у вчиненому, вчинення злочинів через службову залежність від ОСОБА_2 Обставин, які б обтяжували покарання, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_1, враховуючи усі обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, беручи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, обвинуваченій ОСОБА_1 слід призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Крім того необхідно стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції Закону України №3207- IV від 7 квітня 2011 року), ч.1 ст. ст. 366 КК України (в редакції Закону України №3207- IV від 7 квітня 2011 року) та призначити їй покарання :

- за ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції Закону України №3207- IV від 7 квітня 2011 року) у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;

- за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України №3207- IV від 7 квітня 2011 року), із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

Процесуальні витрати за проведення експертиз на загальну суму 1393 грн. коп., слід стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УКУ м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Головуючий суддяП. П. Гуменний