Ухвала суду № 41568230, 14.11.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/421/11 Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т.

Провадження № 22-ц/783/5160/14 Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.

Категорія:27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Бермеса І.В.

суддів: Мусіної Т.Г., Савуляка Р.В.

за участі секретаря: Глинського О.А.

з участю:ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 травня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

Оскарженим рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 28 травня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача - ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» - суму заборгованості за кредитним договором в розмірі - 911 909, 50 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 7 288 892,64 грн. (Сім мільйонів двісті вісімдесят вісім тисяч вісімсот дев'яносто дві гривні шістдесят чотири копійки).

В частині позовних вимог про стягнення солідарно суми боргу з ОСОБА_5 - відмовлено за безпідставністю вимоги.

Стягнуто з відповідача - ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» судові витрати у розмірі 1700, 00 грн. ( тисяча сімсот гривень, 00 копійок) оплаченого державного мита та 30, 00 грн. (тридцять гривень) оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

Дане рішення оскаржив представник ОСОБА_6 - ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, недоведені є обставини справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що районним судом, при винесені рішення, не було доведено основну обставину, яка мала бути підставою для стягнення кредитних коштів - факт отримання відповідачем коштів за договором №052/27/07-Ф від 26.07.2007 р. Жодних заяв про видачу готівкових коштів на адресу ВАТ КБ «Надра» він не подавав та готівкових коштів не отримував. Не враховано, що він заперечує підписання ним заяви про видачу готівки № NL - 4 від 07.08.2007 року. Підпис, який зроблений у вказаній заяві про видачу готівки не є його підписом і містить ознаки підробки, з метою надання йому схожості з його особистим підписом.

Суд безпідставно відхилив клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи щодо підпису на цьому документі.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 26 липня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» Львівське РУ та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 052/27/07-ф, згідно умов якого позивач зобов'язався надати ОСОБА_6 кредит в сумі 4 460 922 гривень, на строк до 24 липня 2037 року, а позичальник ОСОБА_6 зобов'язався у встановлені договором строки повернути кошти та сплатити відсотки у розмірі 11.74 % річних від суми кредитної заборгованості.

Крім того, відповідно до Договору поруки від 26 липня 2007 року відповідач ОСОБА_5 є поручителем, а як наслідок в разі неповернення у визначені строки суми наданого кредиту, відсотків, комісій, а також можливих збитків, понесених ВАТ КБ «Надра» Львівське РУ, внаслідок несвоєчасного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, вона відповідає перед банком як солідарний боржник.

У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору утворилась заборгованість за наданий кредит та заборгованість по відсотках - 911 909,50 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 7 288 892,64 грн. з них: по кредиту 528 566,92 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 4 224 827,40 грн., в т.ч. прострочених платежів по кредиту 46 706,39 доларів США - 373 324,18 грн.; по прострочених процентах 299 538,46 доларів США - 2 394 210,87 грн.; донарахованих процентів 344,74 доларів США - 2 755,53 грн.; пені за порушення строку сплати кредиту, згідно із п.5.2. кредитного договору - 54 500,00 доларів США - 435 518,50 грн.

На спростування розрахунку розміру заборгованості апелянтом не надано жодних доказів.

Суд вірно не прийняв до уваги заперечення представника ОСОБА_6 на те, щодо підписання останнім заяви про видачу готівки № NL - 4 від 07.08.2007 року і що підпис, який зроблений у вказаній заяві про видачу готівки не є його підписом і вказаних коштів він не отримував.

При цьому враховано, що 20.07.2007 року ОСОБА_6 уповноважив свого батька ОСОБА_7 на оформлення та отримання кредиту в будь-яких банківських установах України, зокрема у Відкритому акціонерному товаристві комерційному банку «Надра», в тому числі з правом підпису Кредитних договорів та додаткових угод до них ( т.2 а.с. 38).

Під час розгляду даної справи 15.12.2010 р. ОСОБА_6 подавав у Личаківський районний суд м. Львова позов, котрий залишено ухвалою суду без розгляду, до ПАТ КБ «Надра» про визнання недійсним кредитного договору № 052/27/07-Ф від 26.07.2007р. Однак в цьому позові ОСОБА_6 такий кредитний договір оспорював не з підстав неотримання ним суми кредиту, а з підстав порушення, на його думку, вимог ЦК України щодо вираження і виконання грошового зобов'язання в грошовій одиниці України - гривні. Як у цій позовній заяві так і при розгляді даної справи ОСОБА_6 не заперечував, що за період з дати укладення договору ним частково погашено суму отриманих кредитних коштів.( т.2 а.с. 49-51).

Також встановлено, що у 2012 році ПАТ КБ «Надра» звертався в прокуратуру з приводу можливих протиправних дій ОСОБА_6 при отриманні кредиту за кредитним договором № 052/27/07-ф від 26.07.2007 р., за результатами розгляду такого звернення слідчим прокуратури Сихівського району м. Львова винесено 24.02.2012 р. постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

Із цієї постанови суд встановив, що опитаний ОСОБА_6 повідомив, що в 2003 р. він став акціонером ВАТ «Львівський меблевий комбінат». Він працівнику банку повідомив, що має на меті їхати відпочивати закордон, і працівник банку йому роз'яснив, що якщо банк надасть йому згоду на видачу кредиту, кредитний договір та договір іпотеки вправі по довіреності підписати будь - яка інша особа, якій він надасть довіреність, а тому він надав довіреність своєму батькові ОСОБА_7, яка була нотаріально посвідчена. В подальшому, 26.07.2007 р. його батько ОСОБА_7 підписав кредитний договір № 052/27/07-ф строком на 30 років та отримав кредитні кошти в сумі 545 тисяч доларів США на придбання будинку, який розташований в АДРЕСА_1, земельної ділянки.

Також встановлено, що ОСОБА_6 в 2007 - 2008 роках відповідно до умов договору здійснювалось часткове повернення кредиту та сплата процентів на загальну суму 83 897,5 дол. США, чим також підтверджуються обставини щодо отримання кредиту в розмірі сумі 545 000 дол. США за кредитним договором № 052/27/07-ф від 26.07.2007 р.

При таких обставинах суд прийшов до вірного висновку, що вказаними в даних поясненнях обставинами щодо часткового погашення ОСОБА_6 кредиту за кредитним договором № 052/27/07-ф від 26.07.2007р., визнанням самим ОСОБА_6 обставин щодо отримання ним від позивача зазначеної суми коштів як кредиту та доданими письмовими доказами підтверджується факт отримання ОСОБА_6 від ПАТ КБ «Надра» кредитних коштів у сумі 545000 дол. США за кредитним договором № 052/27/07-ф від 26.07.2007р.

Враховано судом і те, що кредитний договір № 052/27/07-ф був укладений між позивачем та ОСОБА_6 для проведення розрахунків через ПАТ КБ «Надра» по договору купівлі-продажу житлового будинку та двох земельних ділянок за вказаною адресою з частковим відстроченням платежу № 7934 від 26.07.2007р. на 25 днів, тобто до 20.08.2007р. Цей будинок та дві земельні ділянки набуті ним і розрахунок з продавцем -ОСОБА_8 за придбані будинок і земельні ділянки був здійснений, оскільки відсутні дані про те, що ОСОБА_8 на час розгляду справи пред'являла претензії щодо сплати коштів за продані нею ОСОБА_6 за будинок і земельні ділянки. (т.1 а.с. 203-206).

Посилання представника апелянта на те, що судом не враховано, що ОСОБА_6 заперечує підписання ним заяви про видачу готівки № NL - 4 від 07.08.2007 року і підпис, який зроблений у вказаній заяві про видачу готівки не є його підписом та містить ознаки підробки, судова колегія не приймає до уваги з таких підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 147, ч. 2 ст. 303, ст. ст. 66, 212 ЦПК України процес дослідження апеляційним судом доказів (у тому числі висновків експертизи) означає як безпосереднє дослідження доказів у судовому засіданні, так і їх оцінку, як кожного окремо, так і в їх сукупності.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Цивільного процесуального кодексу України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.

Незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в рішенні або ухвалі (ч. 7 ст. 147 ЦПК України).

Відповідно до ст. 212 Цивільного процесуального кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши, за правилами встановленими ст.ст. 58, 59, 147, 212 Цивільного процесуального кодексу України висновок експертизи, судова колегія вважає, що висновок судово-почеркознавчої експертизи №3483 від 24.02.2013 року не дає підстави для скасування рішення суду, оскільки встановлення обставин справи щодо отримання ОСОБА_6 кредитних коштів є компетенцією суду з врахуванням всіх доказів по справі.

Крім вищевказаних судом підстав щодо спростування вказаних посилань ОСОБА_6 судовою колегією встановлено, що після подачі позовної заяви 27.04.2009 року під час розгляду даної справи 20.11.2009 року він, визнаючи борг, звертався до ВАТ КБ «Надра» із заявою про реалізацію вказаного нерухомого майна та вказував його ціну 664 472 дол. США.

Копія даної заяви долучена представником позивача в засіданні судової колегії та не заперечується представником ОСОБА_6

Таким чином відповідно до вимог ч.1 ст.61 ЦПК України ця визнана ОСОБА_6 обставина про борг на час розгляду справи, дає підстави зробити висновок, що він отримував кредитні кошти у сумі 545 000 дол. США.

Судова колегія враховує і те, що крім основних договорів іпотеки від 26 липня 2007 року( а.с.146-149,153-155, т.1) були заключені договори про внесення змін в ці договори. В договорах від 20 серпня 2007 року ОСОБА_6 особисто поставив свій підпис та не оспорює цієї обставини, як і самих змін в договорах іпотеки (а.с.151-152,156-157, т.1).

Отже по стану на 20 серпня 2007 року ОСОБА_6 підтвердив отримання вказаних коштів, що співпадає саме з оплатою відстрочених платежів по вищевказаних договорах з ОСОБА_8 до 20.08.2007р.

Таким чином на той час, провівши через ПАТ КБ «Надра» безготівкову оплату відстрочених платежів по вищевказаних договорах з ОСОБА_8 20.08.2007р., він не заперечував сам факт отримання кредитних коштів у сумі 545 000 дол. США.

Цим також спростовуються його пояснення про те, що він до моменту ознайомлення із заявою про видачу готівки не знав про отримання кредитних коштів іншою особою.

Судова колегія враховує і показання ОСОБА_5(його колишньої дружини) та її представника ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_6 отримав вказані кошти.

Таким чином, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд вірно виходив з того, що боржник допустив заборгованість за користування кредитом, не виконав взятих на себе за договором зобов'язань та прийшов до правильного висновку, що заборгованість за кредитним договором в розмірі - 911 909, 50 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 7 288 892,64 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_6

Дане рішення, в частині відмови про стягнення солідарно суми боргу з ОСОБА_5, не оскаржується, а тому не є предметом апеляційного розгляду.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1ч.1ст. 314, ст.315, ст.317 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвали законної сили.

Головуючий: Бермес І.В.

Судді: Мусіна Т.Г.

Савуляк Р.В.